Центральна ямка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Схематичне зображення ока

Центральна ямка, або центральне поглиблення (лат. fovea centralis) — невелике поглиблення, що розташоване в центрі жовтої плями сітківки ока, поблизу заднього полюса очного яблука. Дно центральної ямки має назву «fundus foveae»[1].

Розмір — від 0,2 до 0,4 мм у діаметрі. Це найтонше місце сітчастої оболонки. Біля центральної ямки шари сітківки стають тонкими, а деякі навіть зникають[1].

Центральна ямка є місцем найгострішого зору: тут зосереджено лише колбочки. Палички в цьому місці відсутні.

Центральна ямка є тільки в сітківці людини і мавп[джерело?].

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б Fovea centralis // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос.)