Цернолево

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Село
Цернолево
алб. Cernaleva;
серб. Црнолево / Crnolevo


Координати 42°01′37″ пн. ш. 20°32′56″ сх. д. / 42.02700000002777614° пн. ш. 20.54900000002777816° сх. д. / 42.02700000002777614; 20.54900000002777816Координати: 42°01′37″ пн. ш. 20°32′56″ сх. д. / 42.02700000002777614° пн. ш. 20.54900000002777816° сх. д. / 42.02700000002777614; 20.54900000002777816

Країна Албанія Албанія
Область Кукес
Округ Кукес
Громада Шіштевац
Висота центру 942[1]  м
Національний склад горанці, албанці
Конфесійний склад мусульмани
Часовий пояс CET і CEST
Телефонний код +355 24
Автомобільний код KU
GeoNames 783437
Цернолево. Карта розташування: Албанія
Цернолево
Цернолево
Цернолево (Албанія)

Цернолево (також Црнолево, Црно Лево; алб. Cernaleva; серб. Црнолево / Crnolevo) — село на північному сході Албанії.

Географія[ред. | ред. код]

Входить до складу громади Шіштавец округу Кукес на південних схилах гори Коритник. Розташоване в албанській частині історичної області Гора. Основним населенням якої є етнічна група горанці. Поряд з горанцями частина жителів села становлять також албанці. Крім села Цернолево, горанці в Албанії живуть також в селах Бор'є, Запод, Кошаріште, Оргоста, Орешек, Очікле, Пакіша та Шіштевац.[2]

Поруч з селом Цернолево (на південному сході) розташоване горанське село Орешек.

Історія[ред. | ред. код]

Після Другої Балканської війни 1913 року частина території Гори, на якій розташоване село Цернолево, була передана Албанії. У 1916 році під час експедиції в Македонію і Поморав'є село відвідав болгарський мовознавець Стефан Младенов, за його підрахунками в селі в той час було близько 55 будинки.[3]

Згідно з рапортом головного інспектора-організатора болгарських церковних шкіл в Албанії Сребрена Поппетрова, складеним в 1930 році, в селі Цернолево налічувалося близько 60 будинків.[4]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Cernaleve, Albania Page (en). Falling Rain Genomics. 1996—2010. (Перевірено 13 лютого 2014)
  2. Ахметовић Б. Самостална општина Гора, потврда самосвојности и основа за очување ентитета и идентитета Горанаца // Горанци, Муслимани и Турци у шарпланинским жупама Србије: проблеми садашњих услова живота и опстанка: зборник радова са «Округлог стола» одржаног 19 априла 2000 године у Српској академији наука и уметности / (организатори) Српска академија наука и уметности, Одбор за проучавање Косова и Метохије (и) Географски институт «Јован Цвијић» / Милан Бурсаћ. — Београд : Географски институт «Јован Цвијић» САНУ, 2000. — С. 55—56.
  3. Младенов С. Пътешествие из Македония и Поморавия // Научна експедиция в Македония и Поморавието 1916. — София : Военноиздателски комплекс «Св. Георги Победоносец», Университетско издателство «Св. Климент Охридски», 1993. — С. 184.
  4. Поппетров С. Поверителен рапорт №54. — Тирана, 1930.