Албанці

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Албанці
Tosk Albanians.jpg
албанці тоски у традиційному вбранні, з малюнку, XIX століття
Загальна кількість 7-12 млн.
Найбільші розселення Албанія Албанія 2,810,000 (2011)[1]


Косово Косово 1,616,869 (2011)[2]
Туреччина Туреччина: 500,000-5,000,000[3][4][5][6][7][8]
Республіка Македонія Республіка Македонія: 509,083 (2002)[9]
Греція Греція: 280,000-600,000[10][11]
Чорногорія Чорногорія: 30,439[12]
Хорватія Хорватія 17,513 (2011)[13]
Румунія Румунія 10,000[14]
Сербія Сербія 5,809[15]
Словенія Словенія 4,020 [16]
Італія Італія 800,000[17][18][19]
Німеччина Німеччина 300,000[20]
Швейцарія Швейцарія 200,000[21][22]
Швеція Швеція 54,000[23]
Велика Британія Велика Британія 30,000[24]
Австрія Австрія 28,212[25]
Франція Франція 20,000[26]
Нідерланди Нідерланди5,000-20,000
Норвегія Норвегія 10,000
Данія Данія 8,223[27]
Фінляндія Фінляндія 8,214[28]
Бельгія Бельгія 5,600–30,000[29][30]
Україна Україна 5,000[31]
США США 193,813[32]
Канада Канада 28,270[33]
Єгипет Єгипет 18,000[34]

Австралія Австралія 11,315[35]
Близькі етнічні групи іллірійці
Мова албанська мова
Релігія Іслам, Християнство: Православ'я, Католицизм

Алба́нці (самоназва — shqiptar (штіптар), що албанською мовою означає «гірський орел») — нація, основне населення Республіки Албанії та Косова,[36] також проживають на території Македонії, Чорногорії, Сербії, Італії, Болгарії, Греції та інших країн. Розмовляють албанською мовою.

Етногенез[ред.ред. код]

Албанці вважаються нащадками стародавніх іллірійців і частково фракійців.

Групи[ред.ред. код]

Албанці поділяються на північних — гегів і південних — тосків. Окремо виділяють арберешів, що мешкають в Італії. Це нащадки тих албанців, що втекли на Апеннінський півострів від турецької навали в XV столітті.

Серед віруючих албанців понад дві третини мусульман, решта — православні і католики. Албанці живуть зі скотарства та хліборобства. Щоразу більше зростають кадри промислового робітництва, національної інтелігенції.

Албанці в Україні[ред.ред. код]

Докладніше: Албанці в Україні

В Запорізькій і Одеській областях України є 4 албанські (власно, етнічно змішані) села: Жовтневе (колишня назва — Каракурт) у південній Бесарабії (засновано на 1811 року) та Дівнинське, Гамівка й Георгіївка в Приазов’ї (засновані в 60-х роках XIX століття)[37]. Переселення албанців до України почалося з середини XVIII століття, коли Російська імперія почала вести активну боротьбу з Османською імперією за південні землі України. Російсько-турецька війна 1768–1774 років викликала найчисленнішу хвилю еміграції балканських народів за всю історію півдня України. Переважну частину цієї еміграції складали греки та болгари, але були й інші етноси, серед них і албанці, які тоді називалися застарілою назвою арнаути. 1775 року з військових переселенців, які прибули до Керчі, Єнікале та Таганрогу, було сформоване так зване Албанське військо (попри назву більшість в цьому війську складали таки греки, але албанці теж були). 1784 року до Криму прибуло 2353 албанця з Молдови. Їх теж планували включити до Албанського війська, але вони не виявили особливої схильності до військової служби й були розселені в межах Таврійського півострова. Таким чином, албанці з’явилися в Україні не безпосередньо з Албанії, а є нащадками переселенців у Добруджу[38]. Частково вони зберегли рідну мову (є дані за 1959 рік: рідною мовою тоді володіло 76% українських албанців; ця мова відрізняється від літературної албанської), але їхня кількість поступово зменшується завдяки асиміляційним процесам. Так, за переписом 1970 року албанців в Україні налічувалося 3972 особи, 1979 — 3874, 1989 — 3343[39]. За даними перепису 2001 року, албанців у Одеській області налічувалося 1,9 тисяч осіб (число наведене у відповідній статті Вікіпедії; Інтернет-версія не конкретизує чисельність албанців).

Галерея[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Main Results of Population and Housing Census 2011. INSTAT. Процитовано 24 December 2013. 
  2. 2011 Census: Population and Housing Census in Kosovo Preliminary Results (PDF). June 2011. Архів оригіналу за 19 January 2012. 
    The preliminary results of the 2011 census in the Republic of Kosovo show the national population at 1,733,872 but the census was boycotted in North Kosovo and this figure does not include the entire population of Kosovo. The 2011 census revealed a figure of 1,616,869 people declaring as Albanians.
  3. Marta Petricioli (2008). L'Europe Méditerranéenne. Peter Lang. с. 46. ISBN 978-90-5201-354-1. Процитовано 4 November 2015. 
  4. Christopher Deliso (2007). The Coming Balkan Caliphate: The Threat of Radical Islam to Europe and the West. Greenwood Publishing Group. с. 38. ISBN 978-0-275-99525-6. Процитовано 4 November 2015. 
  5. Türkiyedeki Kürtlerin Sayısı! (Turkish). Milliyet. 2008. Процитовано 2008-06-07. 
  6. Albanians in Turkey celebrate their cultural heritage. Todayszaman.com. 21 August 2011. Процитовано 4 November 2015. 
  7. Robert A. Saunders (2011). Ethnopolitics in Cyberspace: The Internet, Minority Nationalism, and the Web of Identity. Lexington Books. с. 98. ISBN 978-0-7391-4194-6. 
  8. Cuneyt Yenigun. GCC Model: Conflict Management for the "Greater Albania" (PDF). Süleyman Demirel University:Faculty of Arts and Sciences Journal of Social Sciences. Процитовано 4 November 2015. 
  9. 2002 Macedonian Census (PDF). Архів оригіналу за 22 September 2010. Процитовано 22 September 2010. 
  10. Announcement of the demographic and social characteristics of the Resident Population of Greece according to the 2011 Population - Housing Census. [Graph 7 Resident population with foreign citizenship] (PDF). Greek National Statistics Agency. 23 August 2013. Процитовано 3 June 2014. 
  11. Rainer Bauböck; Eva Ersbøll; Kees Groenendijk; Harald Waldrauch (2006). Acquisition and Loss of Nationality: Comparative Analyses - Policies and Trends in 15 European Countries. Amsterdam University Press. с. 416. ISBN 978-90-5356-920-7. Процитовано 4 November 2015. «approximately 200,000 of these immigrants have been granted the status of homogeneis» 
  12. Official Results of Monenegrin Census 2011 (PDF). Процитовано 24 December 2013. 
  13. Шаблон:Croatian Census 2011
  14. Date demografice (Romanian). Архів оригіналу за 11 August 2010. Процитовано 18 August 2010. 
  15. Serbia Census 2011. Процитовано 13 December 2015. 
  16. Slovenia: Languages (Immigrant Languages). 
  17. Помилка цитування: Неправильний виклик <ref>: для виносок Kosovari_in_Italia не вказаний текст
  18. Albanian, Arbëreshë - A language of Italy - Ethnic population: 260,000 (Stephens 1976).
  19. Cittadini non comunitari regolarmente presenti. istat.it. Процитовано 3 October 2014. 
  20. Hans-Peter Bartels: Deutscher Bundestag - 16. Wahlperiode - 166. Sitzung. Berlin, Donnerstag, den 5. Juni 2008 Archived січень 3, 2013 на сайті Wayback Machine.
  21. Die Albaner in der Schweiz: Geschichtliches – Albaner in der Schweiz seit 1431 (PDF). Процитовано 22 September 2010. 
  22. Im Namen aller Albaner eine Moschee?. Infowilplus.ch. 2007-05-25. Процитовано 22 September 2010. 
  23. Total Population of Albanians in the Sweden. 
  24. Bennetto, Jason (2002-11-25). Total Population of Albanians in the United Kingdom. London: Independent.co.uk. Процитовано 22 September 2010. 
  25. Statistik Austria. Statistik.at. Процитовано 24 December 2013. [недоступне посилання]
  26. Étrangers - Immigrés: Publications et statistiques pour la France ou les régions (fr). Insee.fr. Процитовано 4 November 2015. 
  27. National statistics of Denmark. Dst.dk. Архів оригіналу за 26 September 2010. Процитовано 22 September 2010. 
  28. Demographics of Finland. 
  29. Population par nationalité, sexe, groupe et classe d'âges au 1er janvier 2010 (French). Процитовано 12 January 2012. 
  30. Anderlecht, Molenbeek, Schaarbeek: repères du crime à Bruxelles. cafebabel.com. Процитовано 12 January 2012. 
  31. Olson, James S., An Ethnohistorical Dictionary of the Russian and Soviet Empires. (Westport: Greenwood Press, 1994) p. 28–29
  32. Total ancestry categories tallied for people with one or more ancestry categories reported 2010 American Community Survey 1-Year Estimates. United States Census Bureau. Процитовано 30 November 2012. 
  33. Ethnic Origin (264), Single and Multiple Ethnic Origin Responses (3), Generation Status (4), Age Groups (10) and Sex (3) for the Population in Private Households of Canada, Provinces, Territories, Census Metropolitan Areas and Census Agglomerations, 2011 National Household Survey. 
  34. Egypt: Languages (Immigrant Languages). 
  35. 20680-Ancestry (full classification list) by Sex - Australia (Microsoft Excel download). 2006 Census. Australian Bureau of Statistics. Процитовано 2 June 2008.  Total responses: 25,451,383 for total count of persons: 19,855,288.
  36. Косово проголосило незалежність від Сербії в лютому 2008 року. Більшість членів ООН (станом на липень 2014 — 107 країн) визнають незалежність Косова. Сербія і 85 інших членів ООН (включно з Україною) не визнають незалежності Косова.
  37. В. І. Наулко. Албанці // Радянська енциклопедія історії України. Київ: Головна редакція Української радянської енциклопедії, 1969, т. 1, с. 43–44.
  38. Звичайно, винятки були: наприклад політичні емігранти з Османської імперії. Так, в Одесі певний час жив албанський письменник і громадський діяч Мільто Сотір-Гурра.
  39. Є. Ісип. Формування діаспор балканських народів на півдні України // Українська діаспора, 1993, число 3, с. 145–157.


Етнологія Це незавершена стаття з етнології.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.