Часничник дубовий

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Часничник дубовий
Marasmius alliaceus 20070928wb.JPG
Біологічна класифікація
Царство: Гриби (Fungi)
Відділ: Базидіомікотові (Basidiomycota)
Клас: Базидіоміцети (Basidiomycetes)
Підклас: Hymenomycetidae
Порядок: Агарикальні (Agaricales)
Родина: Marasmiaceae
Рід: Часничник (Marasmius)
Вид: Часничник дрібний
Біноміальна назва
Marasmius prasiosmus
(Fr.) Fr. 1838
Синоніми
* Agaricus alliaceus [1]
  • Agaricus alliatus [2]
  • Agaricus abietis [3]
  • Agaricus scopolii [4]
  • Agaricus schaefferi [5]
  • Agaricus porreus [6]
  • Agaricus prasiosmus [7]
  • Mycena porrea [8]
  • Marasmius porreus [9]
  • Marasmius prasiosmus f. prasiosmus [10]
  • Collybia porrea [11]
  • Mycena prasiosmus [12]
  • Marasmius alliatus [13]
  • Chamaeceras porreus [14]
  • Chamaeceras prasiosmus [15]
Посилання
EOL logo.svg EOL: 187851
IF: 213551

Часничник дубовий (Marasmius prasiosmus (Fr.) Fr.) — гриб з родини Marasmiaceae. Гриб класифіковано у 1838 році.[16]

Будова[ред. | ред. код]

Шапка до 4 см у діаметрі, вохристо-бура або коричнювато, при висиханні вицвітає до жовтувато-білуватої. Пластинки брудно-жовтуваті, потім коричнюваті, вузькі, густі. Спори 7-10 Х 4-5 мкм. Ніжка 2-7,5 Х 0,15-0,4 см, рудувата, потім коричнево, іноді бурувато-червона, тонкоповстиста, біля основи шерстисто-волосиста. М'якуш білуватий, з сильним запахом часнику.

Поширення та середовище існування[ред. | ред. код]

В Україні поширений на Поліссі. Росте у дубових та мішаних лісах, на опалому дубовому листі; у жовтні — листопаді.

Практичне використання[ред. | ред. код]

Їстівний гриб. Використовують свіжим, про запас сушать.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Scop., Flora carniolica 2: 454 (1772)
  2. Schaeff., Fungorum qui in Bavaria et Palatinatu circa Ratisbonam nascuntur Icones 4: 43, t. 99 (1774)
  3. Batsch, Elenchus fungorum: 73, t. 3:10 (1783)
  4. Pers., Observationes mycologicae 2: 55 (1800)
  5. Pers., Observationes mycologicae 2: 55 (1800)
  6. Pers., Synopsis methodica fungorum: 376 (1801)
  7. Fr., Observationes mycologicae 2: 153 (1818)
  8. (Pers.) Gray, A natural arrangement of British plants 1: 619 (1821)
  9. (Pers.) Fr., Epicrisis Systematis Mycologici: 466 (1838)
  10. (Fr.) Fr.: 370 (1838)
  11. (Pers.) P. Kumm., Der Führer in die Pilzkunde: 115 (1871)
  12. (Fr.) P. Kumm., Der Führer in die Pilzkunde: 108 (1871)
  13. (Schaeff.) J. Schröt., Kryptogamen-Flora von Schlesien 3-1(5): 559 (1889)
  14. (Pers.) Kuntze, Revisio generum plantarum 3: 456 (1898)
  15. (Fr.) Kuntze, Revisio generum plantarum 3: 456 (1898)
  16. Marasmius prasiosmus. www.mycobank.org. Процитовано 2016-04-26T20:56:14+02:00. 

Джерела[ред. | ред. код]

  • Зерова М. Я., Єлін Ю. Я., Коз'яков С. М. Гриби: їстівні, умовно їстівні, неїстівні, отруйні. — Київ : Урожай, 1979. — С. 108–109.
  • Marasmius prasiosmus // Mycobank.org, — CBS-KNAW Fungal Biodiversity Center Utrecht, 2016. — URL
  • Fries, E. 1838. Epicrisis Systematis Mycologici. :1-610
  • Гриби Хмельниччини. Навчальний посібник. Говорун В. Д., Тимощук О. О. — Хмельницький: Поліграфіст-1, 2014. — 176 с. — С.95

Зовнішні зображення[ред. | ред. код]