Червиця в'їдлива

? Червиця в'їдлива
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota) Царство: Тварини (Animalia) Тип: Членистоногі (Arthropoda) Клас: Комахи (Insecta) Ряд: Лускокрилі (Lepidoptera) Родина: Червиці (Cossidae) Рід: Zeuzera Вид: Червиця в'їдлива
Біноміальна назва
Zeuzera pyrina (Linnaeus, 1761)
Синоніми
Список Phalaena pyrina Linnaeus, 1761 Phalaena aesculi Linnaeus, 1767 Zeuzera decipiens Kirby, 1892 Noctua hypocasstani Poda, 1761 Zeuzera hypocastrina Dyar, 1902 Phalaena hilaris Geoffroy in Fourcroy, 1785 Zeuzera octopunctata Boisduval, [1841] Zeuzera pirina Staudinger, 1879 Zeuzera esculi Staudinger, 1895 Zeuzera pyrina ab. conflua Schultz, 1905 Zeuzera yprina Stichel, 1918 Zeuzera yprina f. paulomaculata Stichel, 1918 Zeuzera pyrina ab. confluens Cockayne, 1955 Zeuzera pyrina f. marginestriata Lempke, 1961 Zeuzera pyrinia El-Hariri, 1968
Посилання
Вікісховище: Zeuzera pyrina Віківиди: Zeuzera pyrina EOL: 851271 ITIS: 117913 NCBI: 1101072

Червиця в'їдлива (Zeuzera pyrina) — вид лускокрилих комах родини червиць (Cossidae). Небезпечний шкідник, завдає значної шкоди плодовим садам, пошкоджує яблуню, грушу, абрикос, горіх. Шкодять гусениці більш ніж на 100 видах лісових, плодових і декоративних рослин.

Поширення

Вид поширений в Європі (за винятком Ірландії), Північній Африці та Азії. Завезений у США.

Опис

Самець з розмахом крил до 50 мм, самиця — 60–65 мм. Передні й задні крила білі з розкиданими по них синюватими овальними плямами; на спинному боці грудей шість великих темно-синіх плям. Черевце товсте, темно-синє з білими поперечними смугами; у самиці закінчується невеликим яйцекладом. Ноги синювато-чорні. Вусики у самиці з білуватим пушком; у самця половина вусиків периста.

Гусениця завдовжки до 60 мм, біла з жовтуватим або рожевуватим відтінком, з чорними горбками, вкритими короткими волосками. Голова, потиличний і анальний щитки темно-коричневі. Лялечка завдовжки до 30 мм, циліндрична, темно-коричнева, з рогоподібним відростком між очима; кінець черевця з 10 зубчиками.

Спосіб життя

Гусениця червиці в'їдливої

Метелики літають з червня-липня по кінець серпня. Активні у вечірні й нічні години. Самиця малорухлива, самці активніші. Самиці відкладають невеликими групами на кору листяних дерев біля бруньок. Самиця може відкласти до 300 яєць. Забарвлення яєць від світло-жовтого до рожевуватого. Форма циліндрична, боки закруглені. Після кладки самиця гине. Інкубація триває 14 днів. Після вилуплення гусениці розповзаються по дереву, часто повисають на павутинках і вітром розносяться на значні відстані. Потрапивши в крону дерев, гусениця вгризається в черешок листя і молоді пагони, де проточує поздовжні ходи. До осені кожна гусениця проточує 3–4 ходи. Після першої зимівлі, від квітня й до осені, гусениці вгризаються в деревину стовбура, скелетних гілок і проточують одиничний поздовжній хід, спрямований угору. Линяють сім разів. Загалом гусениці зимують двічі. Після другої зимівлі, починаючи з другої половини травня, гусениці розширюють вихідний отвір і роблять вертикальний хід, в якому заляльковуються. Масове заляльковування відбувається у червні-липні. Лялечка розвивається 14–18 діб. Перед виходом метелика лялечка висувається з отвору назовні.

Вороги

У прохолодну й вологу погоду частина гусениць гине від грибкових і бактеріальних хвороб. Гусениці гинуть також від ендопаразитів. Їх особливо активно заражають браконіда Apanteles laevigatus, іхневмоніда Elasmus ciopkaloi й мухи тахіни Winthemia cruentata та Winthemia venusta.

Посилання

• Lepiforum.de [Архівовано 17 березня 2017 у Wayback Machine.]
• http://www.vlindernet.nl/vlindersoort.php?vlinderid=4 [Архівовано 11 вересня 2011 у Wayback Machine.]
• Paolo Mazzei, Daniel Morel, Raniero Panfili Moths and Butterflies of Europe and North Africa [Архівовано 24 липня 2021 у Wayback Machine.]