Тахінові мухи
| Тахінові мухи | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
Subfamilies
| ||||||||||||||||
|
| ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Тахінові мухи[1], гусенникові[1], тахініди[1] (Tachinidae) — численна родина комах з підряду коротковусих двокрилих, поширених повсюдно. Включає 8547 відомих видів[2]. Личинки більшості видів — внутрішні паразитоїди комах.
Довжина тіла представників родини — 3-20 мм. Тіло вкрите щетинками. Форма черевця яйцеподібна або конусоподібна. Черевце складається з 4 кілець. Останній членик вусиків стиснутий з боків. Імаго активні в сонячну теплу погоду і часто зустрічаються на квітках рослин, де харчуються нектаром. Для деяких видів властивий сутінковий період активності.
Личинки більшості видів є внутрішніми паразитоїдами комах. Деякі види паразитують також на губоногих багатоніжках[3].
Після спарювання самиця не відразу відкладає яйця. Зазвичай на дозрівання яєць додатково потрібно від 8 до 25 діб. Після цього самиця починає пошуки господаря для майбутніх личинок. Способи його зараження різні у різних груп тахін. Яйця можуть відкладатися на листя рослин, якими живляться гусениці метеликів, псевдогусінь пильщика та інші комахи. У разі паразитування на личинках ґрунтових комах самиці відкладають яйця в ґрунт, а личинки після виходу певний час мігрують у пошуках господаря. Деякі види відкладають яйця безпосередньо в тіло комахи. Є живородні види. У багатьох випадках відкладання яєць відбувається лише в присутності господаря. В домініканському бурштині знайдено жука-довгоносика з яйцем тахіни, прикріпленим до його передньоспинки[4].
Личинки спершу не зачіпають життєво важливих органів і лише по завершенні свого розвитку виділяють у тіло господаря велику кількість травного соку, що повністю перетравлює його органи і тканини. Закінчивши харчуватися, личинки виходять з тіла господаря і заляльковуються в ґрунті.
Серед представників родини порівняно невелика кількість видів-монофагів, що розвиваються виключно за рахунок одного виду. Більшість видів все ж паразитують на великому числі різних господарів, які належать до одної родини або ряду. Зазвичай у тілі комахи-господаря відбувається розвиток однієї або кількох личинок одного виду тахін з однієї кладки яєць.
Тахіни — природні вороги багатьох комах, що регулюють чисельність останніх, чим приносять значну користь. Деякі види успішно акліматизовано в різних країнах для боротьби з колорадським і японським жуками, непарним шовкопрядом та іншими шкідниками. На клопах паразитують Phasia crassipennis і Gymnosoma dolycoridis.
.jpg)
- ↑ а б в Корнєєв, В. О. і Вервес, Ю. Г. Вернакулярні назви родин двокрилих комах (Insecta: Diptera): проект списку рекомендованих українських назв. Українська ентомофауністика 2017, 8(2) : 17–21. Архів оригіналу за 26 червня 2020. Процитовано 26 липня 2020.
- ↑ O’Hara J. E., Henderson S. J. & Wood D. M. Preliminary checklist of the Tachinidae of the world. — Ottawa : Canadian National Collection of Insects, Agriculture and Agri-Food Canada, 2019. — 681 p.
- ↑ D. M. Wood, A. G. Wheeler. FIRST RECORD IN NORTH AMERICA OF THE CENTIPEDE PARASITE LOEWIA FOEDA (DIPTERA: TACHINIDAE) // The Canadian Entomologist. — . — Vol. 104, iss. 9. — P. 1363–1367. — ISSN 0008-347X 1918-3240, 0008-347X. — DOI:. Архівовано з джерела 4 червня 2018. Процитовано 26 липня 2020.
- ↑ George Poinar Jr. Stenaspidiotus microptilus n. gen., n. sp. (Coleoptera: Chrysomelidae: Chrysomelinae) in Dominican amber, with evidence of tachinid (Diptera: Tachinidae) oviposition // Historical Biology. — 2013. — Т. 25, вип. 1 (1 лютого). — С. 101–105. — ISSN 0891-2963. — DOI:.
- Crosskey, R. W. 1976. A taxonomic conspectus of the Tachinidae (Diptera) of the Oriental Region. Bulletin of the British Museum (Natural History). Entomology Supplement 26. 357 pp.
- Crosskey, R. W. 1980. Family Tachinidae. Pp. 822—882. In Crosskey, R.W., ed., Catalogue of the Diptera of the Afrotropical Region. British Museum (Natural History), London. 1437 pp.
- Guimarães, J. H. 1971. Family Tachinidae (Larvaevoridae). A catalogue of the Diptera of the Americas south of the United States. São Paulo. Vol. 104, 333 pp.
- O'Hara, J. E. 2008. Tachinid flies (Diptera: Tachinidae). Pp. 3675-3686. In: Capinera, J.L., ed., Encyclopedia of Entomology. 2nd Edition. Springer Netherlands, Dordrecht. 4346 pp.
- O'Hara, J. E., Shima, H. and Zhang C.-T. 2009. Annotated catalogue of the Tachinidae (Insecta: Diptera) of China. Zootaxa 2190. 236 pp.
- O'Hara, J. E. and Wood, D. M. 2004. Catalogue of the Tachinidae (Diptera) of America north of Mexico. Memoirs on Entomology, International 18. 410 pp.
- Stireman, J. O., O'Hara, J. E. and Wood, D. M. 2006. Tachinidae: evolution, behavior, and ecology. Annual Review of Entomology 51: 525—555.
- Tschorsnig, H.-P. and Richter, V. A. 1998. Family Tachinidae. Pp. 691—827. In: Papp, L. and Darvas, B., eds., Contributions to a Manual of Palaearctic Diptera (with special reference to flies of economic importance). Volume 3. Higher Brachycera. Science Herald, Budapest. 880 pp.
- Wood, D. M. 1987. Tachinidae. Pp. 1193—1269. In: McAlpine, J. F., Peterson, B. V., Shewell, G.E., Teskey, H. J., Vockeroth, J.R. and Wood, D.M., eds., Manual of Nearctic Diptera. Volume 2. Agriculture Canada Monograph 28: i-vi, 675—1332.
- Overview of the Tachinidae (Diptera) [Архівовано 15 липня 2020 у Wayback Machine.]
- General Information about Tachinid Flies(англ.)
- Скоролетка // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)