Монжита червоноока
| Монжита червоноока | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Pyrope pyrope (Kittlitz, 1830) | ||||||||||||||||
 Ареал виду Гніздування Зимування | ||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||
|
(Див. текст) | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Muscicapa pyrope Kittlitz, 1830 Pepoaza pyrope (Kittlitz, 1830) Taenioptera pyrope (Kittlitz, 1830) Xolmis pyrope (Kittlitz, 1830) Pyrope kittlitzi Cabanis & Heine, 1859 | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Монжи́та червоноока[2] (Pyrope pyrope) — вид горобцеподібних птахів родини тиранових (Tyrannidae). Мешкає в Чилі і Аргентині. Раніше цей вид відносили до роду Монжита (Xolmis), однак за результатами молекулярно-генетичного дослідження, результати якого були опубліковані у 2020 році, він був переведений до відновленого монотипового роду Червоноока монжита (Pyrope)[3][4][5].
Опис[ред. | ред. код]
Довжина птаха становить 19-21 см. Виду не притаманнрий статевий диморфізм. Голова і верхня частина тіла сірі, крила і хвіст коричнюваті. Нижня частина тіла біла, боки мають сіруватий відтінок. Райдужки червоні, у молодих птахів коричневі, з віком стають все більш червоними. Представники підвиду P. p. fortis вирізняються дещо більшими розмірами і темнішим забарвленням.
Підвиди[ред. | ред. код]
Виділяють два підвиди:[6]
- P. p. pyrope (Kittlitz, 1830) — центральне і південне Чилі та південно-західна Аргентина, на південь до Вогняної Землі. Зимують на півночі Чилі (від Кокімбо до південної Антофагасти;
- P. p. fortis (Philippi Bañados & Johnson, AW, 1946) — острів Чилое (Чилі).
Поширення і екологія[ред. | ред. код]
Червоноокі монжити гніздяться в Чилі і Аргентині, взимку мігрують до північного Чилі. Бродячі птахи спостерігалися на Фолклендських островах. Червоноокі монжити живуть на узліссях вологих широколистяних і мішаних лісів, у вологих чагарникових заростях і в садах. Зустрічаються на висоті до 3050 м над рівнем моря. Зустрічаються поодинці, взимку іноді утворюють невеликі зграйки. Живляться комахами, яких шукають на землі або ловлять в польоті, а також плодами. Сезон розмноження триває з вересня по грудень. Гніздо невелике, чачашоподібне, робиться з гілочок і трави, встелюється пі'рям і пухом, розміщується на дереві або в чагарниках.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ BirdLife International (2016). Pyrope pyrope: інформація на сайті МСОП (версія 2021.3) (англ.) 08 червня 2022
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Chesser, R.T.; Harvey, M.H.; Brumfield, R.T.; Derryberry, E.P. (2020). A revised classification of the Xolmiini (Aves: Tyrannidae: Fluvicolinae), including a new genus for Muscisaxicola fluviatilis. Proceedings of the Biological Society of Washington. 133 (1): 35—48. doi:10.2988/20-00005.
- ↑ Ohlson, J.I.; Irestedt, M.; Batalha Filho, H.; Ericson, P.G.P.; Fjeldså, J. (2020). A revised classification of the fluvicoline tyrant flycatchers (Passeriformes, Tyrannidae, Fluvicolinae). Zootaxa. 4747 (1): 167—176. doi:10.11646/zootaxa.4747.1.7.
- ↑ Areta, Nacho; Pearman, Mark (September 2020). Proposal 885: Revise the generic classification of the Xolmiini. South American Classification Committee, American Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 13 грудня 2021. Процитовано 26 July 2021.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Tyrant flycatchers. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 4 травня 2014. Процитовано 08 червня 2022.
|
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |