Очікує на перевірку

Чернеча (притока Черемушної)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Чернича
Витіку селі Кут
• координати49°52′40″ пн. ш. 35°53′31″ сх. д. / 49.87778° пн. ш. 35.89194° сх. д. / 49.87778; 35.89194
ГирлоЧеремушна
• координати49°49′45″ пн. ш. 35°50′17″ сх. д. / 49.82917° пн. ш. 35.83806° сх. д. / 49.82917; 35.83806
БасейнАзовського моря
Країни:
Довжина~9,86 км

Чернича (рос. Р. Чернечья[1]), також Одринка — річка в Україні у в межах Валківської міської громади Богодухівського району, Люботинської міської та Нововодолазькогї селищної громад Харківського району Харківської області. Ліва притока річки Черемушної (басейн Азовського моря).

Довжина річки приблизно 9,86 км, найкоротша відстань між витоком і гирлом — 8,26 км, коефіцієнт звивистості річки — 1,19[2]. Формується декількома балками та загатами[1]. На деяких ділянках річка пересихає[2].

Розташування

[ред. | ред. код]

Бере початок у селі Кут. Тече переважно на південний захід через село Одринку і на північно-західній околиці села Бахметівки впадає в річку Черемушну, ліву притоку річки Мжи.

Притоки

[ред. | ред. код]
  • Черемушний яр - ліва притока, впадає на околиці села Кут [3]
  • Липовий яр - права притока, починається на сході від села Огульці, тече переважно на південний схід і впадає у Черничу на північній околиці села Одринка. [4]

Цікаві факти

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Военно-топографическая карта Российской Империи 1846-1863 гг. (издавалась до 1919 г.), созданная под руководством Ф.Ф. Шуберта и П.А. Тучкова. Масштаб: 3 версты на дюйм. Ряд: XXIII, лист: 14. Показаны территории: Харьковской губернии
  2. а б https://www.google.com.ua/maps/@49.8237071,35.8582904,16z?hl=uk
  3. Словник гідронімів України — К.: Наукова думка, 1979. — С. 315 (Липовий № 13)
  4. Словник гідронімів України — К.: Наукова думка, 1979. — С. 604 (Черемушний № 2)
  5. Генеральний штаб // Люботин // СРСР. УРСР Харківська область // Система координат 1942 р. Архів оригіналу за 31 жовтня 2020. Процитовано 29 жовтня 2020.

Джерела

[ред. | ред. код]