Черняк Леонтій Іванович
| Леонтій Іванович Черняк | |
|---|---|
| Народився | до 1639 |
| Помер | по 1698 |
| Місце проживання | Полтава |
| Військове звання | полковник |
| Термін | 1680—1682 |
| Попередник | Павло Герцик |
| Наступник | Іван Іскра |
| Конфесія | православний |
| У шлюбі з | Килина |
| Діти | Іван, Олексій, Сава, Лаврентій, Яків, Пилип |
Леонтій Іванович Черняк — генеральний осавул Війська Запорозького, полковник полтавський.
Військову службу розпочав сотником Полтавської полкової сотні приблизно 1669 року. Під час правління Ігнатовича наприкінці 70-х обіймав посаду генерального осавула. За Самойловича 1680 року був призначений полковником Полтавського полку та через два роки позбавлений звання залишившись значковим товаришем. Після Коломацького перевороту саме Леонтій Черняк став гінцем, котрий сповістив Запоріжжя про кінець правління Самойловича.
12 травня 1686 року викупив частину с. Гавронці у Михайла Мануйловича і його дружини. Як близька до Гетьмана Івана Мазепи людина[1], 1690 року отримав царську жалувану грамоту на села Гавронці і Кам’янку[2].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Кривошея В.В. Козацька еліта Гетьманщини.— К.: ІПіЕНД імені І.Ф.Кураса НАН України, 2008.— С. 251.
- ↑ Кривошея В.В., Кривошея І.І., Кривошея О.В. Неурядова старшина Гетьманщини.— К.: «Стилос», 2009.— 432 с. ISBN 978-966-8009-84-6
Література[ред. | ред. код]
- Кривошея В. В. Українська козацька старшина. Іван Черняк // Гілея. — 2009, № 18. — С. 131 136.