Четверо проти кардинала
Четверо проти кардинала | |
|---|---|
| фр. Les Charlots en folie | |
| Жанр | кінокомедія, пародійний фільмd, фільм плаща і шпагиd і екранізація роману[d] |
| Режисер | Андре Юнебель |
| Сценарист | Jean Halaind |
| На основі | Три мушкетери |
| У головних ролях |
Жерар Рінальді, Jean-Guy Fechnerd, Jean Sarrusd, Gérard Filippellid, André Badind, André Dumasd, Bernard Hallerd, Bernard Lajarriged, Bernard Menezd, Catherine Jourdand, Daniel Ceccaldid, Dominique Zardid, Gib Grossacd, Henri Attald, Igor De Savitchd, Жак Дінамd, Jacques Legrasd, Jacques Seilerd, Jean Valmontd, Jean-Marie Proslierd, Джозефін Чаплін, Karin Petersend, Max Montavond, Paul Merceyd, Поль Пребуа, Yvan Chiffred, Yvan Tanguyd, Georges Mansartd і Robert Favartd |
| Композитор | Les Charlots |
| Тривалість | 75 ± 1 хв. |
| Мова | французька |
| Країна |
 Франція |
| Рік | 1974 |
| IMDb | ID 0454427 |
| Попередній | The Four Charlots Musketeersd |
«Четверо проти кардинала» (фр. Les Charlots en folie: À nous quatre Cardinal!) — французька кінокомедія 1974 року за мотивами роману Олександра Дюма, продовження фільму «Чотири мушкетери Шарло».
Сюжет[ред. | ред. код]
Мушкетери та їхні вірні слуги відійшли від ратних справ і зайнялися мирними домашніми справами. Тільки Базен, замінюючи Констанцію, продовжував грати роль відданої служниці. Король побажав, щоб королева з'явилася на бал із кольє з підвісками, яке раніше передала герцогу Бекінгему. Королева послала мушкетерів до Бекінгема, як доказ передавши їм своє кільце та лист. Трохи раніше Рішельє надіслав з тим же дорученням Міледі з фальшивим листом королеви.
У порту з'ясувалося, що корабель в Англію відходить на світанку. Міледі виявила прибулих слідом за нею мушкетерів і одного за іншим напоїла вином зі снодійним. Вранці слуги виявили їх сплячими й не змогли розбудити. Довелося слугам вирушити до Англії, переодягнувшись мушкетерами.
До Лондона Міледі прибула раніше і передала Бекінгему листа. Послугам мушкетера, що з'явилися пізніше, він спочатку не повірив і відправив їх на шибеницю. На щастя, потім він зрозумів свою помилку, помилував їх і передав їм скриньку з кольє. Дорогою до Франції Міледі викрала скриньку. Мушкетери та їхні слуги впізнали Рошфора і кинулися за ним у погоню. Рошфор розвернув гвардійців кардинала назустріч мушкетерам. Мушкетери розпочали бій, а їхні слуги погналися за каретою, в якій їхала Міледі. Коли Базен і Мушкетон забралися в карету, Планше та Гримо не змогли зупинити коней, упряжка карети зламалася, і карета покотилася без коней. Незабаром слуги зі скринькою, і мушкетери возз'єдналися.
У корчмі мушкетери знову побилися з гвардійцями, цього разу із-за коней, яких реквізували за наказом кардинала Рішельє. Мушкетери билися на сходах, що вели на верхню галерею, а їхні слуги заважали гвардійцям піднятися на галерею стовпами. Потім усі 8 вибралися назовні через вікно на другому поверсі та поскакали до Парижа.
У палаці відбулася сутичка за скриньку, але в останній момент кольє з підвісками опинилося на королеві.
У ролях[ред. | ред. код]
| Актор | Роль |
|---|---|
| Жерар Рінальді | Планше, слуга д’Артаньяна |
| Жан Саррюс | Базен, слуга Араміса |
| Жерар Філіпеллі | Мушкетон, слуга Портоса |
| Жан-Гі Фешнер | Гримо, слуга Атоса |
| Жозефіна Чаплін | Констанція Бонасьє |
| Карін Петерсен | Міледі |
| Катрін Журдан | королева Анна Австрійська |
| Даніель Чеккальді | король Людовик XIII |
| Бернар Алле | кардинал Рішельє / герцог Бекінгем |
| Поль Пребуа | падре Жозеф |
| Жан Вальмон | д’Артаньян |
| Жак Сейлер | граф де Рошфор |
| Гі Гроссак | Портос |
| Ян Таньгі | Атос |
| Жорж Мансар | Араміс |
| Робер Фавар | капітан де Тревіль |
| Жак Легра | Александр Дюма |
Посилання[ред. | ред. код]
|
