Чилтернзькі пагорби
 Айвінгоу-Бікон (східна стежка) на північ від Риджвей | |
| 51°40′00″ пн. ш. 0°55′00″ зх. д. / 51.6666666666947733688175504° пн. ш. 0.9166666666944477404044278° зх. д.Координати: 51°40′00″ пн. ш. 0°55′00″ зх. д. / 51.6666666666947733688175504° пн. ш. 0.9166666666944477404044278° зх. д. | |
| Країна |
.svg){kind=small} Велика Британія |
|---|---|
| Розташування | Оксфордшир |
| Площа | 833 км² |
| Висота над р. м. | 267 м |
| Статус: | Area of Outstanding Natural Beautyd |
  Чилтернзькі пагорби (Велика Британія) | |
 | |
 Чилтернзькі пагорби у Вікісховищі | |
Чилтернзькі пагорби англ. The Chiltern Hills або англ. the Chilterns крейдові пагорби у південно-східній Англії[1]. У 1965 році значну частину пагорбів було офіційно проголошено Територією Надзвичайної Природної Краси.
Чилтернзькі пагорби простягаються на 76 кілометрів з південного заходу на північний схід від селища Горінг-на-Темзі в Оксфордширі, проходять територією Бакінгемширу, Бедфордширу та закінчуються поблизу міста Хітчін у Гартфордширі.
Історія[ред. | ред. код]
За часів залізного віку хребет Чілтерн забезпечував відносно безпечний і легко судноплавний шлях через південну Британію. Вважається, що топонім Чілтерн має бритське походження. На думку Ейлерта Еквалла, назва Чілтерн, можливо, пов'язана з ширшою етнічною назвою кельт (Celtæ в ранніх кельтських мовах); корінь celto- "високий" (і суфікс -erno-) можуть пояснити походження назви Чілтерн.[2]
До 18 століття населення проживало розпорошено по переважно сільському ландшафту Чилтернських пагорбів у віддалених селах, хуторах, фермерських садибах і торгових містечках уздовж головних шосейних доріг, які пролягали через судноплавні долини. Розвиток каналів у 18 столітті та залізниць у 19 столітті сприяв заселенню і зростанню Хай-Вайкомба, Трінга і Лутона. Значний житловий та промисловий розвиток відбувся в першій половині 20-го століття і продовжувався протягом усього 20-го століття.
Посилання[ред. | ред. код]
- ↑
Hugh Chisholm, ред. (1911). . // Encyclopædia Britannica (11th ed.). Т. V. 6. Cambridge University Press. с. 163. (англ.)
- ↑ Ekwall (1940). The Concise Oxford Dictionary of English Place-names (вид. second). Oxford: Clarendon Press. с. 99. Ekwall cites the forms Cilternsætna ( Birch's Cartularium Saxonicum; 297); Cilternes efes ( Kemble's Codex diplomaticus aevi Saxonici; 715) and Ciltern (Anglo-Saxon Chronicle; text E)
|
