Чудо святого домініканця (Гварді)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
«Чудо святого домініканця»
Francesco Guardi 054.jpg
Автор Франческо Гварді
Час створення 1763
Розміри 122 x 172 см
Матеріал полотно, олія
Місцезнаходження Музей історії мистецтв (Відень)

«Чудо святого домініканця» або «Чудо св. Гіацинта» (італ. Miracolo di un santo domenicano) — картина італійського живописця Франческо Гварді (1712–1793), представника венеціанської школи. Створена у 1763 році. З 1931 року зберігається в колекції Музею історії мистецтв у Відні (інв. №GG 6811).

Картина була виконана для каплиці св. Домініка церкви св. Петра-мученика на острові Мурано у Венеції і до 1807 року знаходилась там; з 1825 року зберігалась у Сан-Джованні-Еванджеліста у Венеції; потім потрапила до Даніеле Полакко у Венецію, а потім до графа Андраші у Будапешт. У 1931 році придбана Музеєм історії мистецтв у Відні за сприяння друзів музею.

На картині зображено одне із численних чудес, що приписується домініканському святому, ймовірно св. Гіацинту, тобто Яцеку Одровонжу (1183/85–1257), який врятував з води монахів, що впали зі зваленого мосту під час розливу Дніпра. Використовуючи майже імпресіоністичний стиль, художник рішучими мазками зобразив персонажів і пустельний пейзаж. Як у своїх ведутах, Гварді розлучився із документальною точністю, створивши картину поза часом і простором, де фігури, ніби втратили плоть і набули світлову вібрацію. Небо і вода поширюються до з'єднання одне з одним, і полотно передає відчуття безкінечності.

Література[ред. | ред. код]

  • Вольфганг Прохаска. «Венский музей истории искусств. Живопись». — Лондон : Scala Publishers, 2011. — 128 с. — («Музеи мира») — 7000 прим. — ISBN 978-34-065-2756-2. (рос.)
  • «Музей истории искусства. Вена». Под ред. Сильвии Боргези = Kunsthistorisches Museum. Vienna. — /Пер. с ит. — М. : ЗАО «БММ», 2007. — 144 с. — (Великие музеи мира) — 3000 прим. — ISBN 978-88-370-2769-8. (рос.)