Чуткий Андрій Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Чуткий Андрій Іванович
Громадянство Україна
Сфера інтересів історія, викладач
Заклад Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Вчене звання доцент
Науковий ступінь доктор історичних наук

Чуткий Андрій Іванович — український науковець, викладач, доктор історичних наук, доцент, доцент кафедри давньої та нової історії України КНУ імені Тараса Шевченка.

Освіта[ред. | ред. код]

У 1998 p з відзнакою закінчив історичний факультет Київський національний університет імені Т. Г. Шевченка. Потім навчався в аспірантурі, спеціалізувався по кафедрі давньої та нової історії України.

Кар'єра[ред. | ред. код]

Працював в різних навчальних закладах Києва. Зокрема, був директором Музею історії КНЕУ імені Вадима Гетьмана та професором кафедри історії і теорії господарства цього ж університету. З 2018 доцент кафедри давньої та нової історії України Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Наукові ступені та вчені звання[ред. | ред. код]

Кандидатська дисертація: «М. П. Дашкевич: особистість, наукова та педагогічна спадщина вченого», 2003 р. Вчене звання доцента, 2012. Докторська дисертація: «Київський комерційний інститут (1906 — 1920 рр.): становлення та еволюція в контексті інтелектуальної, економічної та політичної історії України», 2013. Доктор історичних наук (спеціальність 07.00.01 — історія України), 2014.

Сфера наукових інтересів[ред. | ред. код]

Історія України XIX — початку XX ст., економічна історія України, військова історія України, персоналістика, історія вищої освіти в Україні XIX — початку XX ст., студентські організації та рухи в Києві початку XX ст.

Публікації[ред. | ред. код]

Автор більше 100 наукових публікацій.

Основні роботи:

Проблема «національного» в житті і творчості Миколи Дашкевича // Просемінарій. Медієвістика. Історія Церкви, науки і культури. – Вип. 4. – 2000. – с. 219 – 245.

Професура Університету Св. Володимира і вища жіноча освіта у Києві (друга половина XIX – початок XX ст.) // Історичний журнал. – No 5. – 2005. – с. 87 – 92.

«Забуте» століття: XIX ст. у вітчизняній історичній науці та освіті (з'ясування проблеми) // Література та культура Полісся. – Вип. 36. – С. 266 – 273.

Історія держави і права зарубіжних країн. – Ніжин: НДУ; Міланік, 2007. – 260 с.

Історія України. – Кн. 1. Давня та Нова історія України. – Ніжин: НДУ; Міланік, 2007. – 311 с.

Історія України. – Кн. 2. Новітня історія України. – Ніжин: НДУ; Міланік, 2007. – 239с.

Пам'яті професора (до 100-их роковин з дня смерті М. П. Дашкевича) // Історичний журнал. – 2008. – No 1. – С. 75 – 88.

Київський університет у 1914 – 1916 рр.: забута історія першої евакуації // Історичний журнал. – 2008. – No 4. – С. 71 – 81.

Микола Дашкевич (1852 – 1908). – К.: Темпора, 2008. – 528 с.

«Український слід» науково-педагогічної спадщини М. В. Довнар-Запольського: Київський комерційний інститут у 1917 - 1920 рр. // Сьомі міжнародныя Доунараускія читанні. – Гомель, 2010. – С. 69 – 80.

Питання зміни професорської культури в Києві на початку XX ст.: «справа Є. Д. Сташевського» та припинення М. В. Довнар-Запольським роботи в Київському комерційному інституті // Гілея. – 2011. – No 49 (No 7). – C. 77 – 83.

Київський комерційний інститут: витоки та історичний поступ (1906 – 1920 рр.). – Ніжин, 2013. – 524 с.

Мітрафан Доунар-Запольскі – заснавальнік першай на Украіне эканамічнай ВНУ // Беларускі гістарычны часопис. – Минск, 2013. –No 4 (165). – С. 14 – 26. Нариси з економічної історії України. Кн. 1: На перехресті торгових шляхів. – К.: Темпора, 2013. – 616 с.: іл.

Гісторыя адстаукі Мітрафана Доунар-Запольскага з пасады дырэктара Кіеускага камерцыйнага інстытута // Беларускі гістарычны часопис. – Минск, 2014. – No 2 (175). – С. 35 – 41.

Невідомий аспект європейської співпраці України: праця громадян західноєвропейських держав в українських ВНЗ на початку XX ст. // Гілея. – 2015. – Вип. 97 (No 6). – С. 101 – 106.

Нариси з економічної історії України. – Кн. 2: Становлення житниці Європи (друга половина XV – перша половина XVII ст.). – К.: Темпора, 2015. – 368 с.

К истории украинско-молдавских отношений: обучение выходцев из Молдовы в киевских вузах в начале XX в. // Moldoscopie (probleme de analiza politica). – Chisinau, 2015. – No 4 (LXXI). – S. 7–21.

Невідомий аспект з історії польської громади Києва початку XX ст.: Польський гурток та Варшавське земляцтво у Київському комерційному інституті (1908–1914 рр.) // EuropaOrientalis. Studia z dziejow Europy Wschodniej I panstw Baltyckich. – Torun, 2015. – No6. – S. 11–34.

Від минулого до сьогодення: історичний шлях у 110 років // Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана. – К.: Логос Україна, 2016. – С. 16 – 35.

Невідома складова орієнтальних студій в Україні початку XX ст. // Наукові праці Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка: Історичні науки. – 2016. – Т. 26. – С. 58 – 76.

Внесок Університету св. Володимира у справу заснування нових ВНЗ в Києві (друга половина XIX – початок XX ст.) // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Серія Історія. – 2017. – Вип. 2 (133). – С. 88 – 93.

Посилання:

Джерела:

Чуткий А. І. Науковий геній Довнар-Запольського / Економіст. Газета Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана. — № 6 — 7 (1481 — 1482). Березень 2017 р.