Шаройко Василь Никифорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Шаройко Василь Никифорович
Народився 1 травня 1929(1929-05-01)
Андрійковичіd, Q4222317?, Погарський район, Росія
Помер 14 грудня 2019(2019-12-14) (90 років)
Нікополь, Дніпропетровська область, Україна
Діяльність поет
Alma mater Юридичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка і Центральноукраїнський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка

Василь Никифорович Шаройко (*1 травня 1929(19290501), село Андрійковичі Стародубський повіт Брянської губернії (в даний час — Погарського району Брянської області — 14 грудня 2019, м. Нікополь). Український поет, член НСПУ (1984).

Біографія[ред. | ред. код]

Народився в селянській родині. Після смерті матері переїхав до дідуся Михайла в с. Чистопілля Верхньорогачицького району Херсонської області.

Закінчив

Працював учителем української мови і літератури та директором у загальноосвітніх школах Вінницької і Херсонської областей.

З 1985 — на творчій роботі.

Творчий доробок[ред. | ред. код]

Автор 34 книжки гумористичних і сатиричних віршів для дітей та дорослих:

  • «Помічниці» («Веселка», 1977),
  • «Де сонечко ховається» («Веселка», 1980), 
  • «Лебідь на балансі» («Таврія», 1982), 
  • «Веселий дзвоник» («Таврія», 1984), 
  • «Хворий заєць» («Таврія», 1988), 
  • «Зарозумілий павич» (Бібліотека «Перця», 1989), 
  • «Щоб сонечко світило» («Таврія», 1990), 
  • «Цілком демократично» (Херсон, «Просвіта», 1993), 
  • «Нулі та королі» (Херсон, «Степ», 1994), 
  • «Хто ж розплутає слова?» («Веселка», 1994), 
  • «Як врятували горобця» (Херсон, «Степ», 1994), 
  • «Жива граматика» (Херсон, «Степ», 1995), 
  • «У бабусі внучки, внуки…» (Херсон, «Степ»,1995), 
  • «Сонячні зайчики» (Херсон, «Степ», 1995), 
  • «Дірка від бублика» (Херсон, «Степ»,1996), 
  • «Відверта розмова» (Херсон, «Степ», 1997), 
  • «Без церемонії» (Херсон, 1997), 
  • «Керівний баран»
  • «Хитрий щоденник» (Херсон, 1998).
  • «В тому році не було зими»
  • «На мосту любові»
  • «Щоб ти щасливою була»
  • «Згадую то з радістю, то з болем»
  • «Завжди залишаймося людьми»
  • «Кмітливі діти» (2010)
  • «Книжечка про звірів та птахів»
  • «Допомога прибула»
  • «Солом'яна душа»
  • «На коні»
  • «Про дошкільнят та школярів»
  • «Книжка віршів для малят» (2017)
  • «Принциповий хамелеон» (2018)
  • «Не розстануся я з вами» (2019)

Упорядник збірника гумору і сатири «Придніпровські усмішки» («Таврія», 1989).

Переклав окремі твори багатьох російських та білоруських поетів-гумористів.

Про письменника[ред. | ред. код]

  • Василь Шаройко про себе // Светофор. ­ 1999. ­ 6 мая. ­ С.15.
  • Василь  Шаройко  //  Письменники  Радянської України. 1917­-1987 :  біобібліогр. довід. / авт.­упоряд. В. К. Коваль, В. П. Павловська. — К.:Рад. письменник, 1988. — С.655.
  • Василь  Шаройко: біобiблiогр. покажч. /  Обл. держ. б­ка для дітей; уклад. Ю.Слущенко, А. Крат. ­ Херсон, 1996. ­ 16с. ­ (Херсонськi письменники — дiтям).
  • Шаройко Василь Никифорович // Знаменні і пам'ятні дати Херсонщини на 2004 рік: бібліогр. покажч. / ХОУНБ ім. Олеся Гончара. — Херсон, 2003. — С. 56­58

Посилання[ред. | ред. код]