Шато-де-Венсен (станція метро)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Шато де Венсен
Лінія 1
Загальні дані
ТипОдносклепінна мілкого закладення
Платформи
Кількість2
Типострівні
Формапрямі
Будівництво
Дата відкриття24 березня 1934 року
Транспорт
Район містаВенсен, Валь-де-Марн/XII округ Парижа (один з виходів із метро розташований на території Венсенського лісу)
Виходи доавеню де Парі, авеню де Ножен, кур де Маріньї, кур де Марешо
Наземний транспортА 46, 56, 112, 114, 115, 118, 124, 210, 318, 325
Noctilien N11, N33
Інше
Час відкриття05:30 CET
Час закриття01:15 CET
Код станції2511
Мапа

Шато де Венсен (фр. Château de Vincennes) — кінцева станція лінії 1 Паризького метрополітену, розташована на межі комуни Венсен і Венсенського лісу, який адміністративно підлеглий кварталу Пікпюс XII округу Парижа. Названа за однойменним замком, розташованим поруч зі станцією.

За 700 метрів від станції метро розташована станція RER A Венсен.

Історія

[ред. | ред. код]
  • Станція відкрилася 24 березня 1934 року в кінці пускової ділянки Порт де Венсен — Шато де Венсен.
  • У 2008 році станція зазнала реновації в рамках підготовки до автоматизації руху. Для проведення підготовчих робіт станція закривалася для пасажирів 25-26 серпня і 1-2 вересня 2008 року[1], а також з 22:00 24 по 27 вересня 2009 року. У зазначений період кінцевою станцією для пасажирів була станція Беро, а на Шато де Венсен відбувався тільки оборот рухомого складу[2].
  • Пасажиропотік по станції за входом у 2011 році, за даними RATP, склав 4858849 осіб[3]. У 2012 році він знижувався до 4802608 осіб[4], а в 2013 році зріс до 5122469 пасажирів (81 місце за рівнем вхідного пасажиропотоку в Паризькому метро)[5]

Конструкція

[ред. | ред. код]

Станція складається з двох односклепінних зал з острівними платформами, побудованих за типовим паризьким проектом. У південній залі відбувається висадка пасажирів з поїздів, у північному — посадка. Південний зал піддавався реновації в стилі «Андре-Мотте B». На станції заставлено тактильне покриття. На станції встановлені автоматичні платформні ворота.

Колійний розвиток

[ред. | ред. код]

У західній горловині, між середніми коліями станції розташовується пошерстний з'їзд. На схід від станції розташовується парк відстою поїздів з трьома тупиковими коліями, а головні колії лінії продовжуються в напрямку ательє де Фонтене, яке обслуговує лінію 1 з моменту відкриття ділянки Порт де Венсен — Шато де Венсен. У перспективі планується продовжити лінію в передмістя Валь де Фонтене з пересадкою на майбутню лінію 15 і лінії RER А і Є.

Галерея

[ред. | ред. код]
  • Платформа для посадки пасажирів у бік Ля Дефансу
    Платформа для посадки пасажирів у бік Ля Дефансу

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Vincennes info (page 10) (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 19 листопада 2008. Процитовано 9 квітня 2019.
  2. ↑ Fermeture de la station Château de Vincennes [Архівовано 2009-09-11 у Wayback Machine.].
  3. ↑ Entrants annuels provenant de l'extérieur de la station (voie publique, correspondances bus, réseau SNCF, etc.), sur le site data.ratp.fr [Архівовано 2013-03-08 у Wayback Machine.], consulté le 5 novembre 2012.
  4. ↑ Fichier excel Entrants annuels provenant de l'extérieur de la station [Архівовано 18 липня 2014 у Wayback Machine.] (voie publique, correspondances bus, réseau SNCF, etc.), sur le site data.ratp.fr[недоступне посилання з Январь 2018], consulté le 11 janvier 2014.
  5. ↑ Trafic annuel entrant par station (2013) [Архівовано 2013-03-08 у Wayback Machine.], sur le site data.ratp.fr, consulté le 31 août 2014.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Roland, Gérard (2003). Stations de métro. D Abbesses à Wagram. Éditions Bonneton.
Перегляд цього шаблону
  Словники та енциклопедії
Нормативний контроль
Станції
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Шато-де-Венсен_(станція_метро)&oldid=37528038