Шевлягін Дмитро Петрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Шевлягін Дмитро Петрович
Народився 18 жовтня 1913(1913-10-18)
село Смирново, тепер Нижньогородської області, Російська Федерація
Помер 30 листопада 1969(1969-11-30) (56 років)
Алжир
Громадянство Росія Росія, СРСР СРСР
Національність росіянин
Діяльність дипломат
Партія КПРС
Нагороди
орден Трудового Червоного Прапора орден Трудового Червоного Прапора орден Трудового Червоного Прапора орден «Знак Пошани» медаль «За оборону Кавказу» медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»

Дмитро Петрович Шевлягін (18 жовтня 1913(19131018), село Смирново, тепер Нижньогородської області, Російська Федерація — 30 листопада 1969, місто Алжир, Алжир) — радянський діяч, дипломат, надзвичайний і повноважний посол СРСР в Алжирі, завідувач відділу інформації ЦК КПРС. Член Центральної Ревізійної комісії КПРС у 1966—1969 роках. Депутат Верховної Ради Російської РФСР 7-го скликання.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився в селянській родині. У 1930 році закінчив середню школу в місті Нижньому Новгороді.

З червня по жовтень 1930 року — інструктор стрілецької справи при Нижньогородській крайовій раді Осоавіахіму.

У жовтні 1930 — серпні 1934 року — студент Московського інституту радянського права. Під час навчання був членом бюро ВЛКСМ і пропагандистом. У серпні 1934 — серпні 1935 року — аспірант Московського інституту радянського права.

У серпні 1935 — січні 1937 року — Вищі юридичні курси Академії зовнішньої торгівлі.

З січня по жовтень 1937 року — юрист (юрисконсульт) Народного комісаріату зовнішньої торгівлі СРСР.

У жовтні 1937 — червні 1941 року — юрисконсульт торгового представництва СРСР у Мілані, потім у Римі (Італія).

З червня по липень 1941 року — старший юрисконсульт Народного комісаріату зовнішньої торгівлі СРСР.

У липні 1941 — червні 1942 року — курсант Військово-юридичної академії.

У червні 1942 — травні 1943 року — інструктор 7-го відділу політичного управління Південного, а потім Закавказького фронтів РСЧА.

Член ВКП(б) з травня 1943 року.

У травні 1943 — березні 1945 року — начальник італійського сектору і старший викладач антифашистських курсів військовополонених у таборі НКВС № 165.

У березні — жовтні 1945 року — уповноважений у справах Італії в Інституті № 99.

З жовтня по грудень 1945 року — старший інспектор 7-го управління Головного політичного управління РСЧА.

У грудні 1945 — вересні 1947 року — інструктор відділу міжнародних відносин ЦК ВКП(б). У вересні — жовтні 1947 року — референт відділу зовнішньої політики ЦК ВКП(б).

У жовтні 1947 — січні 1950 року — завідувач відділу редакції газети «За міцний мир, за народну демократію!».

З січня 1950 по квітень 1953 року — завідувач підвідділу зовнішньополітичної комісії ЦК ВКП(б). У 1952 році — завідувач італійського сектору зовнішньополітичної комісії ЦК ВКП(б).

У квітні 1953 — червні 1957 року — заступник завідувача відділу ЦК КПРС із зв'язків з іноземними комуністичними партіями.

У червні 1957 — жовтні 1965 року — заступник завідувача міжнародного відділу ЦК КПРС.

У жовтні 1965 — квітні 1968 року — завідувач відділу інформації ЦК КПРС.

7 лютого 1968 — 30 листопада 1969 року — надзвичайний і повноважний посол СРСР в Алжирі.

Помер 30 листопада 1969 року в Алжирі. Похований в Москві на Новодівочому цвинтарі.

Звання[ред. | ред. код]

Нагороди[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]