Шимбори

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Село
Шимбори
пол. Szymbory


Координати 54°06′ пн. ш. 19°55′ сх. д. / 54.100° пн. ш. 19.917° сх. д. / 54.100; 19.917Координати: 54°06′ пн. ш. 19°55′ сх. д. / 54.100° пн. ш. 19.917° сх. д. / 54.100; 19.917

Країна Польща
Воєводство Вармінсько-Мазурське воєводство
Повіт Ельблонзький повіт
Гміна Ґодково
Населення 160 осіб (2011[1])
Часовий пояс UTC+1, влітку UTC+2
Телефонний код (+48) 55
Автомобільний код NEB
SIMC 0150490
GeoNames 3083560
OSM 2981267 ·R (Ґміна Ґодково)
Шимбори. Карта розташування: Польща
Шимбори
Шимбори
Шимбори (Польща)
Шимбори. Карта розташування: Вармінсько-Мазурське воєводство
Шимбори
Шимбори
Шимбори (Вармінсько-Мазурське воєводство)
Мапа

Шимбори (пол. Szymbory, нім. Schönborn) — село в Польщі, у гміні Ґодково Ельблонзького повіту Вармінсько-Мазурського воєводства. Населення — 160 осіб (2011[1]).

У 1975-1998 роках село належало до Ельблонзького воєводства.

В с. Шимбори було вивезено українців з Бескидів, зокрема лемків. Л. Слодовнік (2021)[2] вказує також гуцулів, що малоймовірно, бо ця етнічна група не була присутня в межах Польської народної республіки. До цього скла села потрапили лемки Роман Ожубко, Ілля Басараб. Григорій Колесяр, Іван Іванюк, Іван Ленько, Василь і Петро Піпка, Іван Лесик, Михайло і Василь Бик, Юрій Кабан, Микола Лавровський, Ценка, Василь Заїло, Антон Ткач, Микола Брисяк, Юрій Май, Василь Ценьо, Галицька, Марія Туцька та ін.[3]

Демографія[ред. | ред. код]

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][4]:

Загалом Допрацездатний
вік
Працездатний
вік
Постпрацездатний
вік
Чоловіки 76 13 53 10
Жінки 84 21 46 17
Разом 160 34 99 27

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
  2. Słodownik L. Dawne wsie Pasłęckie i Elbląskie Stowarzyszenie „Zicherka”. – Elbląg. – 2021 – 764 s.
  3. Парнікоза, Іван. Ельблонзький повіт. Прадідівська слава. Українські пам’ятки. Микола Жарктх. Процитовано 05.11.2022.
  4. Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.

.