Шкловський театр Зорича

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Портрет Семена Гавриловича Зорича, засновника кріпацького театру

Шкловський театр графа Семена Зорича (біл. Шклоўскі тэатр Зорыча) — найбільший кріпацький театр на сході Білорусі[1]. Діяв у Шклові в 1778—1800 роках.

Театральні вистави йшли в спеціальному театральному будинку, побудованому в 1780 році[2][3], і в залах при оранжереї[1].

Акторський склад[ред. | ред. код]

З 1778 до 1780 року тут сформувалася дві трупи — балетна і драматична, був хор і три оркестри[1].

У драматичних виставах виступали закордонні гастролери, учні кадетського корпусу, організованого Зоричем, кріпосні виконавці. Також брали участь дворяни-аматори. Відомо, що в спектаклях брали участь графиня Меліна і княгиня К. А. Долгорука, а постановка опери Ернеста Ванжури «Обдурений опікун» була організована «силами знаті»[4]. Особливо славився як драматичний актор князь Прокіп Мещерський[5], виконавська манера і майстерність якого вплинули на творчість реформатора російської сцени Михайла Щепкіна[2].

Популярність здобули кріпосні актори — сестри Пелагея і Катерина Азаревич, Т. і Р. Бекери, К. Буткевич, М. Бушинська, Г. Максимович, Я. Політика, К. Скоробогатий, Н. Соніна, Л. Суворова, Є. Чуциков, Ф. Шамборський та ін[2].

Вистави[ред. | ред. код]

Саме в Шклові проходили перші виступи іноземних артистів, приїжджим в Росію. Сергій Тучков свідчив: «Жоден славетний музикант, співак чи співачка не могли приїхати з Європи до російські столиці, не давши кілька концертів у Зорича. Він щедро дарував їх і так добре з ними обходився, що багато хто жив у нього зо кілька місяців і з вдячністю давав настанови власним його музикантам»[1].

У театрі все було по-справжньому: якщо за сценарієм йшла битва — на сцену в'їжджали вояки на конях; якщо це була водна баталія — дія переміщалися у величезний басейн. Всього за виставу відбувалося до 70 змін декорацій. Однак приваблювало глядачів не стільки багатство постановок, скільки майстерність шкловських артистів: на вистави балетної трупи з'їжджались шанувальники з Відня, Варшави, Москви[6].

Особливо грандіозне театральне видовище (пантоміма з алегоріями з використанням до 70 чудових декорацій) відбулось 30 травня 1780 року з приводу зустрічі в Шклові імператриці Катерини II і австрійського імператора Йосифа II. На виставі був присутній весь російський двір[2].

У 1787 році займався оформленням вистав театральний художник Антоній Гловацький[7].

Закриття[ред. | ред. код]

Після смерті графа Семена Гавриловича Зорича кріпосний театр перестав існувати. Оркестр разом з кадетським корпусом переїхав в Гродно, а балетна трупа залишилася без діла. У 1800 році після переговорів спадкоємців графа з гофмаршалам і директором імператорських театрів А. П. Наришкіним в Шклов був відряджений російський балетмейстер Іван Вальберх[ru], який відібрав з балету 14 осіб і вивіз їх у Санкт-Петербург. Із закриттям шкловського театру в 1799 році закінчилася епоха кріпацького балету на території Білорусі[1].

Література[ред. | ред. код]

  • Беларуская энцыклапедыя: У 18 т. Т.18 Кн. 2: Рэспубліка Беларусь / Рэдкал.: Г. П. Пашкоў і інш. — Мн. : БелЭн, 2004. — Т. 18. — 760 с. — 10 000 прим. — ISBN 985-11-0238-5 (Т. 14).
  • Аляксандраў, К. Беларускія артыстычныя дынастыі / К. Аляксандраў // Памяць: гіст.- дакум. хроніка Шклоўс. -на . — Мн., 1998 . — С. 469—470.
  • Бабок, М. Тэатр графа Зорыча / М. Бабко // Ударны фронт. — 2003. — 18 кастр. — С 2.
  • Владимиров П. А цыганские хоры к нам завёз Зорич / П. Владимиров, И. Пушкин // Могилёвская правда. — 2000. — 14 апр.- С. 5.
  • Борисенко, Н. С. На родину первого Президента Республики Беларусь / Н. С. Борисенко // Борисенко, Н. С. Могилёвщина — мой любимый Приднепровский край: сборник экскурсий / Н. С. Борисенко. — Могилёв, 2007. — Ч. 1 — 2. — С. 362—364.
  • Готовчиц, И. Екатерина, ты была не права? / И. Готовчиц // Рэспубліка. — 2003. — 16 мая. — С. 4.
  • Турбінскі, А. «… Шануем цябе за бацьку роднага»/ А. Турбінскі // Ударны фронт. — 1995. — 27 вер. — С. 2.
  • Шклоўскі тэатр Зорыча; Шклоўская балетная школа; Шклоўская музычная школа // Беларусь: энцыкл. даведнік / рэдкал. : Б. І. Сачанк — Мн., 1995. — С. 767—768.
  • Дадзіёмаў, В. У. Шклоўскі тэатр Сямёна Зорыча / В. У. Дадзіемаў // Дадзіёмаў, В. У. Гісторыя музычнай культуры Беларусі ад старажытнасці да канца 18 ст. / Дадзіёмаў В. У. — Мн., 1994. — С. 47,58.
  • Шклоўская балетная школа // Энцыклапедыя літаратуры і мастацтва Беларус: у 5 т. / рэдкал. : І. П. Шамякіні (гал. рэд.) [і інш.]. — Мн., 1987. — Т. 5. — С. 572.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б в г д Тэатр Зорыча[недоступне посилання]
  2. ↑ а б в г Беларуская энцыклапедыя: У 18 т. Т.18 Кн. 2: Рэспубліка Беларусь / Рэдкал.: Г. П. Пашкоў і інш. — Мн. : БелЭн, 2004. — Т. 18. — 760 с. — 10 000 прим. — ISBN 985-11-0238-5 (Т. 14).
  3. ↑ Аляксандраў, К. Беларускія артыстычныя дынастыі / К. Аляксандраў // Памяць: гіст.- дакум. хроніка Шклоўс. -на . — Мн., 1998 . — С. 469—470.
  4. ↑ Музыкальный театр Беларуси… С. 196.
  5. ↑ МЕЩЕРСКИЙ, Прокопий (Прокофий) Васильевич [Архівовано 29 березня 2019 у Wayback Machine.] (рос.)
  6. ↑ Зорыча шклоўская зорка[недоступне посилання]
  7. ↑ Гловацкий Антоний // Биографический справочник. — Мн. : «Белорусская советская энциклопедия» имени Петруся Бровки, 1982. — Т. 5. — С. 151.

Посилання[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Шкловський_театр_Зорича&oldid=40937313