Шкіль Геннадій Олександрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Геннадій Олександрович Шкіль
Загальна інформація
Народження 3 січня 1966(1966-01-03) (58 років)
Гола Пристань, Херсонська область
Громадянство Україна УкраїнаРосія Росія
Служіння в церкві
Конфесія Православне християнство

Геннадій Олександрович Шкіль (нар. 3 січня 1966) — український священник УПЦ МП, протоієрей храму Серафима Саровського, колаборант з Росією під час російсько-української війни, фігурант бази «Миротворець»[1].

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився 3 січня 1966 року в Херсонській області. До окупації російською армією був настоятелем храму прп. Серафима Саровського в Херсонській єпархії УПЦ МП, жив у селі Мала Кардашинка.

Був присутній на російському пропагандистському параді, який організували окупанти в Херсоні 9 травня 2022 року.

Восени 2022 року, коли була визволена від російської окупації правобережна частина Херсонської області і зона бойових дій значно перемістилася, наблизившись до лівобережжя, священник РПЦ виїхав в Росію до Ставрополя .

У березні 2023 року презентував ікону із зображенням ліквідованого херсонського колаборанта Кирила Стремоусова.

1 вересня 2023 року в проросійських пабліках з’явилось відео на якому Шкіль голосує на псевдо виборах у Ставропольському краї[2].

Громадянська позиція

[ред. | ред. код]

Після окупації Голої Пристані російськими військами перейшов на бік окупантів та активно підтримував збройну агресію проти України. В червні 2022 року подав документи на отримання російського паспорта[3].

Закликав завдати повторного удару по Вінниці внаслідок якого загинуло 27 осіб (в тому числі 3 дитини)[4].

Заявляв, що закатовані люди в Ізюмі – це не поховання жертв масових репресій, а «звичайнісінький цвинтар».[5]

Коли було деокуповано правобережжя Херсонської області, виїхав з Голої Пристані до Ставропольського краю, де продовжив пропагандистську та антиукраїнську діяльність даючи інтерв'ю російським телеканалам та виправдовуючи воєнні дії, називаючи їх «спецоперацією»[6].

Родина

[ред. | ред. код]

Має двох синів 1999 та 2001 років народження, також підтримують збройну агресію проти України.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Шкиль Геннадий Александрович.
  2. Шкіль Геннадій. Досьє (укр.). Процитовано 9 червня 2024.
  3. Гусаков, Вʼячеслав (5 вересня 2023). Священник-колаборант з Голої Пристані голосує в Ставропольському краї. Мост (укр.). Процитовано 8 червня 2024.
  4. G, Rosa (17 липня 2022). Священник УПЦ МП призвал нанести повторный удар по Виннице. Информационный навигатор (ru-RU) . Процитовано 8 червня 2024.
  5. Священник-колаборант УПЦ МП мріє повернутися до Херсону разом із окупантами - РІСУ. Релігійно-інформаційна служба України (укр.). Процитовано 8 червня 2024.
  6. adm (26 січня 2023). Священник УПЦ (МП) Геннадій Шкіль обіцяє вернутись після захоплення росіянами Херсону. Духовний Фронт України (укр.). Процитовано 8 червня 2024.