Гола Пристань

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гола Пристань
Coat of Arms of Hola Prystan.svg Flag of Hola Prystan.svg
Герб Голої Пристані Прапор Голої Пристані
Hola Prystan nabereshna.jpg
Church of the Holy Spirit in Hola Prystan.JPG
2017 Гола Пристань (88) Будинок школи, де вчився П. О. Покришев.jpg
Hola Prystan Park of HOPRY Sanatorium 11 (YDS 0833).jpg
Hola Prystan Monument of T.Shevchenko 02 (YDS 0723).jpg
The Holodomor memorial cross in Hola Prystan.JPG
Hola Prystan, a central seafront - panoramio.jpg
Основні дані
Країна Україна Україна
Область Херсонська область
Район Скадовський район
Громада Голопристанська міська громада
Код КОАТУУ: 6510300000
Засноване 1709 (313 років)
Статус міста з 1958 року
Населення 13,544 (01.01.2022)[1]
Агломерація Херсонська агломерація
Площа 9 км²
Густота населення 1552 осіб/км²
Поштові індекси 75600
Телефонний код +380-5539
Координати 46°31′ пн. ш. 32°31′ сх. д.H G O
Водойма рр. Дніпро, Конка, о. Соляне
Назва мешканців голопри́станець, голопри́станка, голопри́станці
Відстань
Найближча залізнична станція Херсон
До станції 55 км
До обл./респ. центру
 - автошляхами 55 км
До Києва
 - автошляхами 589 км
Міська влада
Адреса 75600, Херсонська обл., м. Гола Пристань, вул. 1 Травня, 14
Вебсторінка Офіційний сайт міської ради
Міський голова Бабич Олександр Володимирович

Commons-logo.svg Гола Пристань у Вікісховищі

Карта
Гола Пристань. Карта розташування: Україна
Гола Пристань
Гола Пристань
Гола Пристань. Карта розташування: Херсонська область
Гола Пристань
Гола Пристань

Го́ла При́стань — місто в Україні, центр Голопристанської громади Скадовського району Херсонської області. Розташоване на річці Конка, притоці Дніпра. Засноване 1709 року запорозькими козаками під назвою Голий Перевіз. Після Кримської війни регіон Голої Пристані став активним центром сільськогосподарського виробництва. В околицях міста є соляні озера, грязь із яких використовується в лікувальних цілях.

Географія[ред. | ред. код]

Гола Пристань — місто, розташоване на відстані 11 км від обласного центру — Херсона, у південно-західній частині Херсонської області, є містом обласного значення. Постановою Кабінету Міністрів України від 15.12.1997 року № 1391 Гола Пристань віднесена до курортних міст.

Навколо Голої Пристані добре збережено комплекс дніпровських плавнів, який включає в себе різні види ландшафту: десятки островів у дельті Дніпра, сухі степи, піщані кучугури, озера, болота, солончаковий комплекс.

Природно кліматичні умови та ресурси[ред. | ред. код]

Загальні дані[ред. | ред. код]

Велику перевагу місту надає унікальне географічне розташування в дельті Дніпра та наявність рекреаційних зон, придатних для розвитку екологічного та спортивного туризму, рибальства та полювання.

Окрасою Голої Пристані є острів Білогрудів, який розташований за 500 м від центру міста. Доступ до нього можливий лише водним шляхом — переправа через р. Конку на човнах. Відсутність переправи на о. Білогрудів ускладнює відвідування його туристами і гостями міста.

У межах міста є два озера: Соляне та Боброве.

Докладніше: Соляне (озеро)

Соляне озеро відоме своїми цілющими властивостями ропи та грязей. Це великий солончаковий комплекс, який близько межує з плавнями. Довжина озера до 1 км, ширина − 750 м. (Див. також Озеро Соляне (заказник)).

Боброве озеро розташовується між Конкою та Чайкою на краю міста. Територія озера охоплює й типові ділянки дельти Дніпра. Урочище «Боброве озеро» має значну фауністичну цінність. Тут трапляються в різні пори року до 80 видів птахів різних фауністичних комплексів. В озерах та прилягаючих водоймищах різноманітна іхтіофауна, земноводні та плазуни.

Ґрунти[ред. | ред. код]

Ґрунтовий покрив м. Гола Пристань характеризується відносною однорідністю, що обумовлено обмеженими розмірами і її геоморфологічними особливостями. Аналіз ґрунтових умов приводиться за матеріалами «Укрземпроекту». Ґрунтовий покрив міста представлений дерново-глибокими неоглеєними глинисто-піщаними ґрунтами, що займають близько 50 % території міста. Близько 30 % території займають темно-каштанові солонцюваті ґрунти. Солонці лучно-степові займають близько 15 %, а болотні ґрунти — близько 5 % території.

Рельєф території міста рівнинний, знівельований забудовою.

Геологія[ред. | ред. код]

У геоструктурному відношенні територія м. Гола Пристань приурочена до акумулятивної Присиваської низини. В геологічній будові беруть участь третинні і четвертинні відкладення. Палеогенові відкладення в районі міста Гола Пристань представлені глинами, над якими в басейні р. Конки залягає товща піщано-глинистих порід.

Неогенові відкладення в даному районі широко поширені і представлені сарматським, меотичним і понтійським ярусами. Сарматські відкладення представлені вапняками. Меотичні відкладення представлені також вапняками. Понтійські відкладення представлені перекристалізованими вапняками з домішками піску та глинистих частинок. Четвертинні відкладення представлені алювіальними пісками з прошарками мулових пісків та супісків. Загальна потужність четвертинних відкладень становить 20-25 м.

Клімат[ред. | ред. код]

Географічне положення міста відзначає помірно жаркий, посушливий степовий клімат із сухим літом та малосніжною зимою. Взагалі, клімат сприятливий для відпочинку. В середньому на рік припадає приблизно 2000—2700 годин сонячного світла. Середньорічна кількість опадів становить 345 мм. Середня температура повітря становить 8 °C — 12 °C. Літо триває приблизно 5-5,4 місяці на рік. Середня температура повітря влітку +28 °C, мінімальна температура повітря влітку +15° С, максимальна — + 39° С. Температура води від +20 °C до +26 °C. Тривалість купального сезону становить 3-3,5 місяці. Осінь маловолога, з частими заморозками та різкими перепадами температури — вночі та зранку 0- +2 °C, вдень — +12 °C, + 17 °C. Зима, як правило, малосніжна, опади у вигляді дощу, часті ожеледиці. Температура повітря взимку коливається від −5 °C до −25 °C. Вегетативний період триває від 210 до 220 днів. Переважні вітри північно-східних напрямків.

Кліматограма Голої Присані
СЛБКТЧЛСВЖЛГ
 
 
37
 
 
−1
−6
 
 
40
 
 
1
−5
 
 
48
 
 
7
−2
 
 
57
 
 
14
4
 
 
72
 
 
20
10
 
 
93
 
 
23
14
 
 
103
 
 
25
16
 
 
73
 
 
24
15
 
 
66
 
 
19
11
 
 
46
 
 
13
5
 
 
45
 
 
7
1
 
 
43
 
 
1
−4
Середня макс. і мін. температури повітря (°C)
Атмосферні опади (мм), за рік : 723 мм.

Джерело: «Climate-Data.org» (англ.)[2]
Protoka Dnipra.jpg
Протока Дніпра поблизу Голої Пристані

Історія[ред. | ред. код]

Заснування[ред. | ред. код]

У 1709 році козаки Олешківської Січі на місці сучасного Голопристанського причалу заснували перевіз під назвою Голий. Цьому сприяла місцевість — вода і пісок. Звідси і пішла назва міста — Гола Пристань, яке розташоване на лівому березі річки Конка — лівому притоці Дніпра, за 18 км від обласного центру. Його околиці були заселені з давніх часів. Розташування озера Соляного, його прибережних територій визначило конфігурацію плану міста, яке охоплює озеро зі сходу, півночі та заходу.

На території сучасного міста люди жили здавна. Свідченням цього є курганні поховання доби бронзи, а також рештки поселення скіфсько-сарматських часів. Перші відомості про казенне село Голу Пристань відносяться до 1786 року. Основними заняттями населення були: хліборобство, городництво, садівництво, скотарство, виготовлення сукна, полотна, корзин із лози, рибальство, суднобудування та судноплавство.

У 1796 році в Голій Пристані налічувалося 208 мешканців. Починаючи з 1804 року сюди прибувають вільні нащадки козаків з Полтавської, Київської, Орловської та Курської губерній. Селу було відведено 15933 десятини землі, його мешканці займалися тваринництвом, переважно розведенням овець. Рілля використовувалися лише під власні потреби. Селяни сіяли жито, просо, льон, ячмінь, коноплі, займалися баштанництвом.[3]

Завдяки розташуванню на перетині водних та суходільних шляхів, Гола Пристань стала значним портовим місцем. З'являються судновласники, розвивається ремісництво та торгівля. У 18531856 роках через Голу Пристань пройшло 535 суден та 200 плотів із вантажами більш ніж на 2,5 млн крб. Після Кримської війни 1853-56 років стало більш інтенсивно розвиватися сільськогосподарське виробництво.

У другій половині XIX століття Гола Пристань входила до складу Збур'ївської волості Дніпровського повіту Таврійської губернії.

У 1868 році була побудована нова земська пристань для забезпечення інтенсивніших вантажоперевезень. Перевозилась сіль, зерно, кавуни, вовна та інше. У 1867 році відкрито першу школу, в 1889 році Херсонське повітове земство відкрило грязелікарню, на базі якої згодом створено санаторій «Гопри». З 1867 року в місті працює пошта. Гола Пристань — батьківщина радіозв'язку: саме тут у 1902 році було здійснено бездротовий зв'язок із м. Херсоном. За ініціативою винахідника радіо О. С. Попова була заснована перша в Російській імперії та світі радіостанція, яка містилася в приміщенні, де зараз розташована міська рада.

У складі Радянського Союзу[ред. | ред. код]

У березні 1923 року Гола Пристань стала районним центром. 13 вересня 1941 року місто окуповано німецькими військами, радянська армія зайняла місто 4 листопада 1943 року. Близько 2800 голопристанців за проявлені в боях мужність і героїзм нагороджені орденами і медалями.

У 1932—1933 рр. Гола Пристань пережила штучно організований більшовиками Голодомор. Під час хлібозаготівель у голопристанців силою відбирали хліб.[4] Районна комісія з чистки партії навесні 1933 р. пропонувала колгоспникам їсти «щавель та кашку».[5] Колгоспники району тікали з колгоспів в пошуках їжі.[6].

17 травня 2013 року місто отримало статус обласного значення[7].

Російське вторгнення в Україну (2022)[ред. | ред. код]

27 лютого 2022 року місто Гола Пристань було окуповане російськими військами.

8 березня у місті відбувся Мітинг проти окупації,декілька тисяч Голопристанчан вийшли в центр міста з українськими прапорами[8].

20 березня у тимчасово захопленій Голій Пристані окупанти викрали двох людей[9].

Вранці 28 березня в центрі міста було дуже багато російських військових,росіяни їздили по місту та погрожували місцевим вогнепальною зброєю,того ж дня окупанти викрали міського голову міста Олександра Бабіча[10].

31 березня відбувся другий мітинг проти оккупації у Голій Пристані,місцеві мешканці вимагали від окупантів відпустити міського голову Олександра Бабіча з полону[11].

27 квітня у Голій Пристані російські окупанти повісили прапори країни-агресора на будівлі міської ради, основних флагштоках і на алеї. За повідомленням заступниці міського голови Світлана Лінник:[12]

« Але це не говорить що виконком і спеціалісти будуть працювать під цими прапорами. Ми залишаємось на території України, працюємо за законодавством України, функції покладені на органи місцевого самоврядування будемо здійснювати так як і зднійснювали. «

Вранці 7 травня російські війська здійснили артилерійську атаку на місто,пошкоджено декілька десятків будинків,відомо про четверо постраждалих[13].

30 травня у Голій Пристані місцеві мешканці міста зняли з флагштока на набережній прапор окупантів, а трос для підйому прапора перекусили.

4 червня у тимчасово захопленому місті Гола Пристань окупанти розламали пам'ятник військовим АТО.

17 червня окупанти перефербували стелу при в'їзді у Голу Пристань в кольори російського прапора.

22 червня місцеві партизани підірвали автомобіль колаборанта РФ,а в минулому народного депутата України Олексія Ковальова

29 червня з'явилась інформація про звільнення міського голови міста Олександра Бабіча з полону,але інформація так і не підтвердилась,мер перебуває досі у полоні.

9 жовтня У місті детонував склад ворожих Боєприпасів[14].

3 листопада У місті був завданий ракетний удар по позиціям російських окупантів,також була уражена будівля місцевої адміністрації[15].

Населення[ред. | ред. код]

Станом на січень 2022 року кількість мешканців міста становила 13 544 осіб[16].

Чисельність населення Голої Пристані у 2016 році становила 14658 чоловік. Щільність населення міста становить 1629 людей на кв. км.

Національний склад населення м. Гола Пристань за результатами референдуму 2001 року: українці — 84.0 %, росіяни — 13.4 %, живуть також білоруси, молдовани, євреї, татари, поляки, корейці, роми та представники інших національностей.

Мовний склад населення (2001)
українська мова російська вірменська
80,17 % 19,22 % 0,29 %

Економіка[ред. | ред. код]

Курортно-оздоровчі ресурси міста визначаються лікувальними грязями озера Соляного, цілющим приморсько-степовим кліматом і наявністю лісових насаджень.

На території міста розташоване Голопристанське державне лісомисливське господарство, загальна площа якого становить 29,6 тис. га, у тому числі покрито лісом — 22,1 тис. га. На території міської ради розташовано 3,7 тис. га земель лісомисливського господарства, у тому числі лісових — 3,5 тис. га.

У користуванні міської ради перебувають сільськогосподарські землі — 2044,9 га (з них сільськогосподарських угідь — 1948,7 га), землі водного фонду — 743,4 га, землі транспорту, зв'язку, промислового призначення — 104,3 га, землі рекреаційного призначення — 398,8 га.

До ресурсів міста також належить 8 артезіанських свердловин, питною водою доброї якості з яких забезпечується населення міста. У приватному секторі свердловини є у кожному обійсті. На території санаторію «Гопри» є артезіанська свердловина, вода з якої своїми властивостями прирівнюється до столової мінеральної.

В місті працює мінізавод з виробництва кавунового меду (бекмесу).[17]

Ринок праці[ред. | ред. код]

Кількість населення у працездатному віці становить 55,6 % від чисельності населення міста. У 2004 році кількість працездатного населення становила 8557 осіб. Фінансова діяльність підприємств та організацій міста впливає на ситуацію становлення ринку праці. Одним з негативних явищ ринку праці є приховане безробіття.

Протягом 19992003 років щорічно кількість безробітного населення в Голопристанському районі та місті зростала майже в 1,5 рази. На кінець 2004 по району зареєстровано безробітних 5132 особи.

Населення місто зайняте переважно торгівлею, наданням послуг та працює у бюджетних закладах.

Освіта і наука[ред. | ред. код]

Структура освітніх закладів міста складається з дошкільних, загальноосвітніх навчальних та позашкільних закладів. У місті функціонують три загальноосвітні школи, у яких навчається 1909 учнів, та одна гімназія — 570 учнів. Кількість учнів по місту, які отримують загальну освіту в цих навчальних закладах, становить 2479 осіб.

У навчальних закладах міста працюють 177 вчителів. На кожного вчителя в середньому припадає 14 учнів. На території міста діють три дошкільні навчальні заклади, які щорічно відвідують понад 500 дітей. У дошкільних навчальних закладах працюють 53 вихователі, у середньому на одного вихователя припадає 11 дітей.

До позашкільних навчальних закладів міста належить районна дитяча школа мистецтв, у якій працює 40 викладачів. Школу щороку відвідують близько 280 дітей. Крім того, у місті діє Будинок дитячої та юнацької творчості, станції юних натуралістів, туристів, техніків.

Науковий потенціал міста представлений двома науковими установами: Дослідна станція баштанництва Академії аграрних наук України, За роки діяльності наукового складу створено 40 нових сортів баштанницьких культур. Дослідне господарство щорічно забезпечує споживачів по всій Україні насінням високих репродукцій.

Також на території міста розташоване управління Чорноморського біосферного заповідника. Ведуться наукові дослідження та спостереження за програмою «Літопис природи» під керівництвом Інституту зоології імені І. І. Шмальгаузена Національної академії наук України.

Охорона здоров'я[ред. | ред. код]

У місті Гола Пристань діють чотири лікувальних заклади, що надають медичні послуги населенню:

  • територіальне медичне об'єднання — 19 відділень на 214 місць;
  • фельдшерсько-акушерський пункт у селі Білогрудове;
  • санаторій «Гопри» — місткість 160 місць, кількість обслуговчого персоналу — 130 осіб;
  • стоматологічна поліклініка;

Лікувальні заклади охоплюють територіальне медичне об'єднання (19 відділень на 214 місць); 1 фельдшерсько-акушерський пункт в селі Білогрудове; санаторій «Гопри» місткістю у 160 місць, у якому працює 130 осіб обслуговчого персоналу; 1 стоматологічну поліклініку;

Санаторій «Гопри» спеціалізується на лікуванні запалювальних та післятравматичних хвороб суглобів, нервової системи, урологічних, гінекологічних, дерматичних захворювань, лікування безпліддя тощо. Має лікувально-діагностичну базу: лабораторії, кабінет діагностики, біокліматичну станцію, сучасну водогрязелікарню, фізіотерапевтичне відділення, зал лакувальної фізкультури, тренажерний зал, масажний кабінет, стоматологічну поліклініку.

Культурне життя[ред. | ред. код]

Для задоволення соціально-культурних потреб населення міста діють:

Будинок культури є місцем відпочинку, інформаційним та методичним центром, який виконує рекреаційно-гедоністичну функцію для населення міста і району всіх вікових категорій. Стабільно працюють 23 гуртки художньої самодіяльності та любительські об'єднання. З них 6 колективів носять звання «самодіяльний народний», 5 — любительських об'єднань, 12 гуртків художньої самодіяльності.

Клубною діяльністю охоплено — близько 200 представників та представниць міста. У м. Гола Пристань діють концертні майданчики:

  1. глядацький зал районного будинку культури — 550 місць;
  2. дискозал районного будинку культури — 200—250 місць;
  3. літній танцювальний майданчик — 150—200 місць;
  • районна бібліотека;
  • дитяча районна бібліотека — структурний підрозділ районної бібліотеки;
  • дитяча школа мистецтв;
  • літній танцювальний майданчик;
  • кінотеатри «Жовтень» та літній кінотеатр;
  • міський палац культури «Сузір'я»

Наявні заклади культури, що не працюють та не надають послуг населенню через відсутність обладнання: літній кінотеатр та кінотеатр «Жовтень» — 200—250 місць.

У центрі міста діє 2 спортивних майданчика, де молодь має змогу займатись фізкультурою, брати участь у змаганнях з футболу, волейболу, ручного м'яча, шахів, шашок, настільного тенісу.

Для оздоровлення та відпочинку різних верств населення на набережній міста збудовано новий міський пляж.

Музеї[ред. | ред. код]

На території Голої Пристані знаходиться управління Чорноморського біосферного заповідника, при ньому відкрито Музей природи. У навчальних закладах міста створено такі музеї:

  • «Українська світлиця» — у Голопристанській гімназії;
  • Двічі Героя Радянського Союзу П. О. Покришева в Голопристанській ЗОШ № 4;
  • літературного краєзнавства — у Голопристанській ЗОШ № 1.

З 1988 року зібраний матеріал про письменників рідного краю, які жили і творили на Голопристанщині. На базі зібраного матеріалу з'явилась можливість відкрити музей, матеріали якого використовують на уроках літератури рідного краю.

Музеї міста орієнтовані, в основному, на мешканців. Роботи з їх адаптації для потреб туристів не проводяться. У матеріалах, що розповідають про туристичні ресурси міста, експозиція музеїв не відображена.

Пам'ятки[ред. | ред. код]

Пам'ятник Шевченкові у місті Гола Пристань

На території міста Гола Пристань розміщені 16 об'єктів культурної спадщини, серед яких пам'ятник Т. Г. Шевченку, будинок, де розміщувався госпіталь Дунайської військової флотилії, пам'ятний камінь на честь 100-річчя заснування санаторію «Гопри», будинок школи в якій вчився П. О. Покришев, пам'ятник на честь земляків, пам'ятний камінь на честь 2-ї гвардійської армії, пам'ятний знак на честь загиблих під час війни вчителів та учнів, пам'ятний знак жертвам фашизму, Алея Героїв.

Гола Пристань багата на місця історичних подій. Серед них:

Фестивалі та міські свята[ред. | ред. код]

Щорічно з 2002 року на початку липня в Голій Пристані проводять Всеукраїнський благодійний фестиваль народної творчості «Купальські зорі».

Починаючи з 2003 року, наприкінці серпня тут проводять всеукраїнський фестиваль «Український кавун — солодке диво». Захід починається з ярмарки кавунів, розважально-ігрової та концертної програм, продовжується народним гулянням.

День міста протягом багатьох років проводять в останню суботу вересня. В останні роки починається з карнавальної ходи, привітання міського голови гостей свята та нагородженням найкращих працівників, знаних людей міста.

Народні промисли[ред. | ред. код]

Традиційним для мешканців Голої Пристані є рибальство. Серед продуктів харчування риба у голопристанців займала значне місце. Ловлять оселедців, бичків, судака, лящів, сомів, кефаль, осетрів. У свіжому, солоному, копченому і в'яленому виглядах її можна придбати на місцевому ринку. Ловлять рибу вудками, підсаками, ятерями, з лози виплітають кошулі (верші), сітями.

Деякі мешканці міста і досі займаються бондарством. Асортимент виробів бондарів такий: бочки для пива, вина і квасу, діжі для соління риби, овочів і фруктів, 5 — 10-літрові баклачі та барилки. Промисел поступово занепадає.

Характерним місцевим промислом є також плетіння кошиків та корзин з лози, а також з рогози.

Для місцевого населення характерне приготування страв з овочів, фруктів, риби та м'яса. Кулінарні традиції мешканців мають полінаціональний характер. У приватному секторі традиційно розвивається виноробство за власними рецептами.

Проте туристи, які відпочивають у місті та перетинають його транзитом, не мають можливості придбати сувенірні вироби місцевого виробництва. Заклади громадського харчування міста не пропонують страви, характерні для місцевого населення, а орієнтуються на «європейську» кухню.

Релігія[ред. | ред. код]

Вулиці[ред. | ред. код]

У 2015 році під час декомунізації в Україні в Голій Пристані перейменували вулиці з комуністичними назвами.[18]

Світлини[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2022 року (PDF)
  2. Гола Пристань «Climate-Data.org» (англ.)
  3. Стратегічний план розвитку міста Гола Пристань на період з 2005 по 2015 роки
  4. Реєстр архівних фондів меморіального характеру з історії голодомору на Херсонщині.
  5. Реєстр архівних фондів меморіального характеру з історії голодомору на Херсонщині. Протокол № 42 засідання районної комісії з чистки партії від 04.11.1933
  6. Реєстр архівних фондів меморіального характеру з історії голодомору на Херсонщині. Витяг з протоколу № 4 засідання районної комісії з чистки партії від 10.07.1933
  7. Постанова Верховної Ради України
  8. На Херсонщині люди вийшли на вулиці з українською символікою та патріотичними плакатами. lb.ua. 8 березня 2022. 
  9. На Херсонщині окупанти викрали двох людей, які охороняли порядок в Голій Пристані - міський голова. Суспільне. 20 березня 2022. 
  10. Російські Окупанти викрали мера Голої Пристані. ukr.net. 29 березня 2022. 
  11. Жителі Голої Пристані на мітингу вимагають від окупантів повернути мера. fakty.com.ua. 31 березня 2022. 
  12. У Голій Пристані військові РФ познімали українські прапори [Архівовано 30 травня 2022 у Wayback Machine.] // Суспільне. Новини, 2022-04-27
  13. Унаслідок обстрілу окупантів пошкоджено 25 будинків у Голій Пристані, є поранені. hromadske.radio. 7 травня 2022. 
  14. У Голій Пристані злетів у повітря ворожий склад, над містом заграва і дим (відео). СтопКор. 9 жовтня 2022. 
  15. Гаряча "бавовна": у Голій Пристані майже вщент зруйнували "адміністрацію" росіян. 24tv.ua. 3 листопада 2022. 
  16. Чисельність наявного населення україни на 1 січня 2013 року. Архів оригіналу за 13 липня 2018. Процитовано 30 липня 2017. 
  17. В Україні запрацював мінізавод з виробництва кавунового меду. Архів оригіналу за 1 березня 2021. Процитовано 3 вересня 2020. 
  18. Головна. Офіційний web-сайт Голопристанської міської ради. www.golapristan-mrada.gov.ua. Процитовано 9 серпня 2019. 

Посилання[ред. | ред. код]

  1. Головна. Офіційний web-сайт Голопристанської міської ради. golapristan-mrada.gov.ua. Архів оригіналу за 20 грудня 2016. Процитовано 20 лютого 2019.