Шоптенко Олена Вікторівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Шоптенко Олена Вікторівна
Olena Shoptenko 005.jpg
Ім'я при народженні Олена Вікторівна Шоптенко
Народилася 21 грудня 1987(1987-12-21) (35 років)
Київ, Українська РСР, СРСР
Країна Flag of Ukraine.svg Україна
Діяльність танцюристка, хореограф
Нагороди
майстер спорту України міжнародного класу

Оле́на Ві́кторівна Шопте́нко (нар. 21 грудня 1987(19871221), Київ) — українська танцівниця та хореографиня, чемпіонка світу з латиноамериканських танців. Дворазова чемпіонка світу 2006 року з бальних танців серед молоді до 21 року, чемпіонка України 2007 року в десяти танцях серед молоді до 21 року. Переможниця українського проєкту «Танці з зірками».

Біографія[ред. | ред. код]

Олена Вікторівна Шоптенко народилася 21 грудня 1987 року в Києві. Її батько, бізнесмен, займається вирощуванням печериць. Мати разом із двома братами працює лікарем-невропатологом в Олександрівській клінічній лікарні.

Олена Шоптенко почала займатися танцями у 1993 році. У 2000 році разом із партнером Ігорем Григоровичем стала чемпіонкою Києва і вийшла в півфінал турніру German Open в Мангеймі. У 2005 році закінчила столичний ліцей бізнесу із золотою медаллю і відзнакою «Лекос» як найкраща випускниця року. У тому ж році вступила до Національного економічного університету.

Як танцівниця і хореограф брала участь у телевізійних проєктах «Танці з зірками», «Танцюю для тебе», «Майданс», «Зважені та щасливі». Працювала з шоубалетом Олени Коляденко «Freedom».

У 2006 році стала чемпіонкою світу з 10 танців серед молоді до 21 року, латиноамериканська програма (партнер — Володимир Гончаров), а також перемогла в шоу «Танці з зірками» (партнер — Володимир Зеленський).

У 2007 році перемогла на чемпіонаті України, 10 танців, молодь-2 (партнер — Володимир Гончаров); брала участь у проєкті «Танці з зірками — 3» (партнер — Максим Неліпа).

У 2008 році брала участь у проєкті «Танцюю для тебе» як хореограф. У 2009 році брала участь у проєкті «Танцюю для тебе — 2» з Василем Бондарчуком. Також у 2009 році брала участь у проєкті «Танцюю для тебе — 3: Битва хореографів» в якості одного з трьох хореографів і стала срібною призеркою.

У 2009 році разом із хореографом Дмитром Дікусаром створила шоубалет «Кітч».

У 2010 році стала головним хореографом м. Києва в проєкті «Майданс».

З 11 жовтня по 29 листопада 2015 року була членом журі в шоу «Маленькі гіганти» на каналі 1+1.

2020 рік став вирішальним для Олени. Вона почала брати участь у черговому сезоні «Танців із зірками» з Олегом Винником. Однак пара захворіла на Covid-19. Пару було дискваліфіковано за невихід на паркет двічі поспіль. Незважаючи на прохання фанатів і зірок шоубізнесу, Винник після хвороби не захотів повернутися до танців, хоча парі це дозволили. А Олена вирішила, що це був її останній рік у шоу[1].

Нагороди і досягнення[ред. | ред. код]

Майстер спорту міжнародного класу.

  • У 2000 році разом із партнером Ігорем Григоровичем стала чемпіонкою Києва і вийшла у півфінал на турнірі German Open у Мангеймі.
  • Чемпіонка світу з бальних танців серед молоді у 2006 році.
  • Переможниця чемпіонату України у 2007 році.
  • Переможниця шоу «Танці з зірками» з Володимиром Зеленським.
  • У 2008 році стала лауреатом Всеукраїнської премії «Жінка III тисячоліття» в номінації «Перспектива».

Особисте життя[ред. | ред. код]

У червні 2013 року вийшла заміж за Дмитра Дікусара. У квітні 2016 року Олена Шоптенко офіційно заявила про те, що розлучилася з Дмитром Дікусаром[2].

15 жовтня 2016 року вдруге вийшла заміж. Її обранцем став підприємець Олексій Іванов.[3]. 9 червня 2018 року народила сина.

Громадська діяльність[ред. | ред. код]

2014 року взяла участь у зйомці для благодійного календаря «Щирі», присвяченого українському національному костюму та його популяризації[4]. Проєкт було реалізовано зусиллями ТЦ «Домосфера» та комунікаційної агенції Gres Todorchuk. Усі кошти від реалізації календаря було передано на допомогу пораненим бійцям АТО до Київського військового шпиталю та центру волонтерства Українського католицького університету «Волонтерська сотня»[5].

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]