Шульгина Любов Миколаївна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Любов Миколаївна Шульгина (уроджена Устимович; 1865, Холмщина1945) — українська громадська і культурна діячка, дружина відомого історика і педагога Якова Шульгина.

Життєпис[ред. | ред. код]

Родом з Холмщини, походила з давнього козацько-старшинського роду, прямий нащадок гетьмана Павла Полуботка (непрямий гетьмана Данила Апостола).

Закінчила Київські вищі жіночі курси, історико-філологічні факультети у Києві та Москві; учителювала на Полтавщині та Києві (вела молодший підготовчий клас у Першій українській гімназії ім. Т. Г. Шевченка, була активна в Київській Громаді. 1914 року Шульгина співорганізатор клубу «Родина» у Києві, що опікувався пораненими українськими вояками, згодом Товариства допомоги жертвам війни (офіційна назва — «Товариство допомоги населенню півдня Росії, що постраждало від воєнних дій»), яке допомагало звільненню військовополонених галичан[1].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Богачевська-Хомяк М. Білим по білому: Жінки в громадському житті України, 1884—1939 — К.: Либідь, 1995 — с. 175.

Література[ред. | ред. код]