Щерба Григорій Никифорович

Щерба Григорій Никифорович
Народився	30 листопада 1914(1914-11-30) Проскурів, Подільська губернія, Російська імперія
Помер	12 грудня 2001(2001-12-12) (87 років)
Країна	Російська імперія  СРСР  Казахстан
Діяльність	геолог, викладач університету
Галузь	геологія
Науковий ступінь	доктор геолого-мінералогічних наук
Знання мов	російська
Нагороди

Григо́рій Никифо́рович Ще́рба (1914 — 1992) — радянський мінералог, доктор геологічних наук, академік Академії Наук Казахстану, лауреат Ленінської премії (1958 р.). Народився у селі Книжківці (нині — мікрорайон міста Хмельницького). Григорій Щерба — визнаний фахівець у галузі геології рідкісних рудних металів. Майже всі нинішні родовища рудних металів, якими на весь світ славиться Казахстан, відкриті завдяки розробленню нашим земляком принципово нової гіпотези про походження подібних родовищ.

Наукова діяльність

Наукова кар'єра Г. Н. Щерби почалася ще під час війни з інтенсивного пошуку, розвідки та експлуатації вкрай потрібних для військової промисловості знаменитих рідкіснометалевих штокверків Казахстану. За його прямої участі (він був на той час одним з керівників тресту «Казредметразведка») вдалося виявити десятки рудних об'єктів, значна частина яких була передана в експлуатацію і мала істотне значення для наближення перемоги.

У бурхливому розвитку нових галузей геології наприкінці 40-х років Казахстан мав базове значення завдяки своїм надзвичайно багатим і різноманітним мінерально-сировинним ресурсам. Визначну роль у формуванні металогенії як головного науково-практичного напряму геології республіки відіграв Г. Н. Щерба. Після створення АН КазРСР його одразу ж запросили працювати у ній, і він очолив сектор рідкісних металів.

Вершинним досягненням у вивченні родовищ рідкіснометалевих штокверків була металогенічна карта Казахстану, а також перекладена багатьма мовами фундаментальна праця Г. Н. Щерби «Геологія і походження рідкіснометалевих родовищ Казахстану».

Глибшому і повнішому осмисленню значення рідкісних металів для економіки і промисловості країни у 1950-ті роки сприяло безпрецедентне геологометалогенічне узагальнення — результат великої багаторічної праці всієї геологічної служби Казахстану під керівництвом К. І. Сатпаєва. Так звана «карта», яка насправді являла собою багатотомне зведення з текстовими і картографічними серіями, набула великого суспільного резонансу. Вона стала першою металогенічною картою в СРСР і тривалий час залишалася головним металогенічним документом Казахстану. За цю роботу К. І. Сатпаєв та Г. Н. Щерба були удостоєні Ленінської премії.

Наступним етапом діяльності талановитого науковця стало поглиблене вивчення найперспективніших у металогенічному відношенні рудних регіонів: Рудного Алтаю, Успенської та Чу-Ілійської зон, Балхаського сегмента. В усіх дослідженнях був задіяний великий контингент вчених і виробничників.

Ще одним важливим внеском Г. Н. Щерби у розвиток металогенії були дві масштабні ідеї: про сингенетичний — вулканогенний — генезис 5-елементних руд Атасуйського типу (залізо, марганець, свинець, цинк, барій) та інших поліметалевих родовищ Казахстану; про визначальну роль у рудогенезі деформаційного процесу і вторинність родовищ Рудного Алтаю, а також поліметалів інших регіонів Казахстану.

Здійснений у 1960—1980-ті роки рейд найперспективнішими регіонами КазРСР, який дав можливість збагатити сировиною металогенію і поглибити зв'язки з тектонікою, навіяв вченому ідею про геотектоногени як тектонічний генератор металогенічного процесу.

Останні роботи Г. Н. Щерби — глибокі за аналізом проблеми та широкосяжні енциклопедичні зведення з геології та металогенії Рудного Алтаю.

Джерело

• Щерба Григорій Никифорович [Архівовано 1 липня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)