Щіткохвіст вересовий

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Щіткохвіст вересовий

Біологічна класифікація
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Членистоногі (Arthropoda)
Клас: Комахи (Insecta)
Ряд: Лускокрилі (Lepidoptera)
Родина: Еребіди (Erebidae)
Рід: Щіткохвіст(інші мови) (Orgyia)
Вид: Щіткохвіст вересовий
Orgyia antiquoides
(Hübner, 1822)
Синоніми
*Bombyx antiquoides Hubner, 1822
  • Orgyia antiquoides (Hubner, 1822)
  • Orgyia ericae Germar, 1825
  • Orgyia ericae var. intermedia Frivaldszky, 1866
  • Clethrogyna ericae (Germar, 1825)
  • Thylacigyna antiquoides (Hubner, 1822)
  • Orgyia prisca Leech, 1890
  • Notolophus leechi Kirby, 1892
  • Clethrogyna unicolor Lempke, 1959
Посилання
Вікісховище: Orgyia antiquoides
Віківиди: Orgyia antiquoides
EOL: 3896104
NCBI: 1870140

Щіткохвіст вересовий[1] (Orgyia antiquoides) — вид метеликів з родини еребід (Erebidae).

Поширення

[ред. | ред. код]

Вид поширений в Європі, на Кавказі, в Середній Азії, на заході Монголії та Китаю. Заселяє відкриті заболочені пустощі.

Гусінь

У виду існує сильний статевий диморфізм. Самці мають нормально розвинені крила і досягають розмаху крил від 20 до 24 мм. Верхня поверхня переднього крила забарвлена ​​в іржаво-коричневий колір, зазвичай світліший у підкрайовій частині та іноді злегка сірими лусочками в середині переднього краю. На внутрішньому куті є невелика біла пляма у формі місяця. Верхня поверхня заднього крила темно-коричнева без будь-яких відмітин. Грудна частина пухнаста і волохата. Антени довгі і перисті до кінчика. Самиці мають повністю опущені крила та пухке циліндричне тіло з кудлатим біло-сірим або жовто-сірим волоссям і досягає довжини від 9 до 11 мм. Їхні вусики дуже короткі з дрібними зубцями.

Основне забарвлення гусениць жовте, з чорною спинною лінією, кольоровими бічними смугами та біло-сірими волосками . Чотири спинні кисті від світло-жовтого до оранжево-жовтого кольору. На першому і останньому сегменті є довгі чорні кисті.

Спосіб життя

[ред. | ред. код]

Самці, які з’являються в період з липня по серпень, швидко літають вдень на висоті від одного до двох метрів над рослинністю. Парування зазвичай відбувається в коконі, який самиці майже ніколи не залишають. Після спаровування вони відкладають яйця в кокон, які там зимують. Основною кормовою рослиною гусениць є верес звичайний (Calluna vulgaris). До інших харчових рослин належать: пухівка вузьколиста (Eriophorum angustifolium) та верес дзвіночковий (Erica tetralix). Заляльковування відбувається в павутині на низькій висоті в рослинності.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Фауна України: охоронні категорії. Довідник / О. Годлевська, І. Парнікоза, В. Різун, Г. Фесенко, Ю. Куцоконь, І. Загороднюк, М. Шевченко, Д. Іноземцева; ред. О. Годлевська, Г. Фесенко. — Видання друге, перероблене та доповнене. — Київ, 2010. — 80 с.

Посилання

[ред. | ред. код]