Юрцен Михайло Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Юрцен Михайло Іванович
Народився1880(1880)
садиба Квіге волості Неретас Курляндської губернії, тепер Латвія
Помер1 вересня 1938(1938-09-01)
місто Москва, тепер Російська Федерація
Національністьлатиш
ПартіяВКП(б)

Михайло Іванович Юрцен (1880(1880), садиба Квіге волості Неретас Курляндської губернії, тепер Латвія — розстріляний 1 вересня 1938, місто Москва, тепер Російська Федерація) — радянський партійний діяч, голова Башкирської обласної контрольної комісії РКП(б) — народний комісар робітничо-селянської інспекції Башкирської АРСР. Член Центральної контрольної комісії ВКП(б) у 1925—1930 роках.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився в селянській родині. Закінчив парафіяльну школу. Навчався в Ірмлавській семінарії, потім у початковій школі міста Цесіса, де закінчив річні педагогічні курси.

З 1901 року працював вчителем у волосній школі Сунаксте, з 1903 року — у волосній школі Нерете Курляндської губернії.

Член РСДРП з 1903 року.

Брав участь у революційному русі, був організатором соціал-демократичних осередків. Учасник Вселатвійського вчительського з'їзду в місті Ризі в 1905 році.

Після поразки революції 1905 року виїхав до Німеччини, а звідти до Сполучених Штатів Америки, де працював на різних фабриках і заводах. Був членом Латиської соціал-демократичної федерації в США.

Після Лютневої революції 1917 року повернувся через Владивосток до Риги. З 1917 року працював у комісаріаті праці та в Раді профспілок міста Риги. У 1918 році опинився на території окупованої німцями Неретської волості Латвії.

У 1919 році — член виконавчого комітету Єкабпілської ради, завідувач Єкабпілського повітового відділу народної освіти, голова Революційного трибуналу Єкабпілсу в Радянській Латвії. З червня 1919 року — голова Ради народної освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення міста Лудзи; голова Революційного трибуналу Лудзи та член Лудзинського повітового комітету КП(б) Латвії.

З кінця 1919 року — секретар Ржевського повітового комітету РКП(б); завідувач Ржевського повітового відділу народної освіти Тверської губернії.

З грудня 1920 року — вчитель латиської дослідно-показової школи в Уфі; відповідальний секретар районного комітету РКП(б) міста Уфи. З весни 1921 року — член Уфимської губернської контрольної комісії РКП(б).

У 1922—1923 роках — завідувач Уфимської губернської радпартшколи; завідувач Башкирської обласної радпартшколи І і ІІ ступенів.

У 1923—1926 роках — голова Башкирської обласної контрольної комісії РКП(б) — народний комісар робітничо-селянської інспекції Башкирської АРСР.

У 1926—1928 роках — керівник групи Народного комісаріату робітничо-селянської інспекції РРФСР.

У 1928—1930 роках — заступник керівника інспекції радянського будівництва Народного комісаріату робітничо-селянської інспекції РРФСР.

З 1 січня 1931 по листопад 1932 року — консул СРСР у місті Виборгу (Фінляндія).

До листопада 1937 року — директор Центрального військово-історичного архіву Робітничо-селянської Червоної армії (РСЧА) в Москві.

30 листопада 1937 року заарештований органами НКВС. Військовою колегією Верховного суду СРСР 1 вересня 1938 року засуджений до страти, розстріляний того ж дня на полігоні «Комунарка» біля Москви.

4 серпня 1956 року посмертно реабілітований ухвалою Військової колегії Верховного суду СРСР.

Примітки

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
  • История латышских стрелков. От первых марксистов до генералов КГБ. Москва, 2021 (рос.)
  • Юрцен Михаил Иванович (рос.)
  • Юрцен Михаил Иванович (рос.)
  • Центральный комитет КПСС, ВКП(б), РКП(б), РСДРП(б). Историко-биографический справочник. Автор-составитель Горячев Ю. Москва: Граница, 2015. (рос.)