Курляндська губернія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Курляндська губернія
Coat of arms of Kurlandia Governorate 1856.svg

Герб
Kurlyandskaya gubernia.png
Центр Мітава
Утворено 1796–1918
Площа 27 290 км²
Населення 27 290 км осіб ({{{Дата перепису}}})
Попередники Курляндське намісництво
Наступники Латвія Латвія

Курля́ндська губе́рнія (рос. Курляндская губерния) — у 17961918 роках адміністративно-територіальна одиниця Російської імперії. Одна із трьох Остзейських губерній. Заснована на території колишнього герцогства Курляндії і Семигалії, після Курляндського намісництва. Займала землі сучасної південно-західної Латвії. Мала дуже строкатий національний склад, але з латиською більшістю.

Назва[ред. | ред. код]

  • Курля́ндська губе́рнія (рос. Курляндская губерния; латис. Kurzemes guberņa) — російська офіційна назва.
  • Курля́ндське губерна́торство (нім. Gouvernement Kurland) — німецька перекладна назва.

Географія[ред. | ред. код]

Курляндська губернія розташовувалася між 55°41' і 57°45 1/2 ' північної широти.

На північному сході й сході вона межувала з Ліфляндською і Вітебською губерніями, а на півдні — з Віленською і Ковенською губерніями та Пруссією. Північ і захід Курляндської губернії омивалася водами Балтійського моря і Ризької затоки.

Загальна протяжність кордону становила близько 1344 км, з яких 341 км пролягали по морю. Кордон із Пруссією не перебільшував 6,4 км й не мав природних перепон.

Площа Курляндської губернії (за Стрельбицьким) складала 25, 6 тисяч км².

Рельєф Курляндської губернії переважно пагористий. В її середині розташовувалася низина, що називалася Мітавською рівниною й розділяла губернію на дві частини — західну й східну. Перша була родючою і густо заселеною, за винятком північної частини; друга — лісиста, заболочена й багата на озера була менш родючою й заселеною.

Курляндські пагорби, що тягнулися з південного сходу на північний захід, були вододілами головних річок губернії. Лише на вододілі річок Віндави й Абау вони мали характер плато. Єдина котловина Курляндської губернії — Усмайтенська западина — розташовувалася в середині північної половини губернії.

До Курляндської губернії входили два відроги Литовського плоскогіря. Один із них розділяв басейн річок Західна Двіна й Курляндська Аа, утворюючи так звану «Верхню Курляндію». Другий проходив по берегах річки Віндава до Тальсена і Пільтена, й називався «височиною Курляндського півострова».

Історія[ред. | ред. код]

Територія Курляндської губернії була первісно заселена угро-фінськими (ліви і кури) і литовськими племенами. У XII столітті до краю почали проникати німецькі колоністи та хрестоносці. Останні сформували 1202 року лицарський Лівонський орден, який підкорив Курляндію з метою поширення християнства. 1561 року лицарі, виснажені боротьбою з сусідньою Московією, прийняли протекторат польського короля й створили герцогство Курляндії і Семигалії. У XVII столітті воно стало місцем постійних воєн між Швецією, Річчю Посполитою та Росією. На початку XVIII століття в Курляндії посилився вплив останньої.

Адміністративний поділ[ред. | ред. код]

До 1864. Обер-гауптманства[ред. | ред. код]


Губернія поділялась на 10 повітів — гауптманств (нім. Hauptmanschaft):

Повіт Повітовий центр Площа,
верст²
Населення, чол.
1 Бауський Бауськ (6 532 чол.) 1 843,0 56 804 (1890)
2 Віндавський Віндава (6 134 чол.) 2 756,0 46 474 (1883)
3 Газенпотський Газенпот (3 824 чол.) 2 202,0 53 643 (1883)
4 Гольдінгенський Гольдінген (8 671 чол.) 2 879,0 56 474 (1883)
5 Гробінський Гробі (1 722 чол.) 4 117,2 45 995 (1883)
6 Іллукстський Іллукст (2 864 чол.) 1 976,8 71 523 (1894)
7 Мітавський (Добленський) Мітава (30 100 чол.) 2 501,8 100 847 (1836)
8 Тальсенський Тальсен (4 319 чол.) 2 768,9 61 511 (1897)
9 Туккумський Туккум (7 542 чол.) 1 988,2 50 946 (1897)
10 Фрідріхштадтський Фрідріхштадт (5 223 чол.) 3 079,1 53 724 (1897)

Губернатори[ред. | ред. код]

Бібліографія[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Монографії[ред. | ред. код]

Довідники[ред. | ред. код]

  • Курляндская губерния // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона. — Санкт-Петербург, 1890–1907. — Т.XVII (33) : Култагой — Лед. — 1896.
  • Курляндская губерния // Малый энциклопедический словарь. Т. 2 Вып. 3: Кигн — Початок. — СПб.: Брокгауз-Ефрон, 1909. — 1055 с.

Посилання[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Курляндська губернія

  1. Pahlen, Peter Ludwig Frh. v. der // Deutschbaltisches biographisches Lexikon 1710–1960. Köln-Wien, 1970, S. 574—575. [1]
  2. Pahlen, Peter Ludwig Frh. v. der, seit 1799 Gf. (1745-1826) // Baltisches biografisches Lexikon digital.