Юрчинська Надія Остапівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Надія Юрчинська
Надія Остапівна Юрчинська
Прізвисько Ліда
Народилася 1915
Стопчатів
Померла 1941
Чортків, Тернопільська область, Українська РСР, СРСР
Громадянство Австро-Угорщина Австро-УгорщинаЗУНР ЗУНРПольща Польща УРСР
Національність українка

Надія Остапівна Юрчинська (псевдо Ліда; 1915, с. Стопчатів, нині Україна — 1941, м. Чортків, нині Україна) — учасниця національно-визвольних змагань, громадська діячка. Член та зв’язкова ОУН. Дочка Остапа Юрчинського. Сестра Мирослави, Олени та Юрія Юрчинських.

Життєпис[ред. | ред. код]

Надія Юрчинська народилася 1915 року у селі Стопчатівцях, нині Яблунівської громади Косівського району Івано-Франківської области України.

Навчалася у Чортківській та Коломийській гімназіях.

Член «Просвіти», «Союзу українок», спортивного товариства «Сокіл» у Чорткові. Голова Чортківського та Борщівського повітового проводу ОУН (псевдо — «Ліда»)

Заарештована 4 червня 1940 року ВДБ УНКВС у Тернопільській области (ст. 54-2, 54-11 КК УРСР). Засуджена 20 лютого 1941 року Тернопільським облсудом на смертну кару і закатована[1] в Чортківській тюрмі. Після втечі більшовиків з Чорткова, її тіло впізнали серед закатованих по довгих русявих косах[2][3][4] (таких в навколишніх селах не було[5]). Реабілітована 11 грудня 1992 року (9855-П).

Пам'ять[ред. | ред. код]

У сквері поруч з будинком Чортківській в'язниці було встановлено пам’ятник закатованим у липні 1941. Обеліск у формі хреста із заґратованим тюремним віконцем у верхній частині та барельєфом Надії Юрчинської всередині[6].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Хресна дорога в’язнів скорботи та болю у Чорткові (фото) // Золота пектораль. — 2017. — 27 липня.
  2. Мизак Н. За тебе, свята Україно. Книга четверта. — С. 91—92.
  3. Провідні адвокати Чортківського повіту на Тернопільщині у першій половині ХХ ст. / Адвокатура України: історія та сучасність. Матеріали Всеукраїнського круглого столу 25 січня 2013 року. Архів оригіналу за 11 лютий 2015. Процитовано 11 лютий 2015.
  4. Величко, Л. Червень 1941 року в Чорткові [Архівовано 9 липня 2021 у Wayback Machine.] // Vox populi.
  5. Степаненко, О. Чортківська трагедія // Харківська правозахисна група. — 2001. — 23 грудня.
  6. Доскоч, Р. Україно, прости, коли є ще за нами вина // Наукові конференції.

Джерела[ред. | ред. код]