Стопчатів

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
село Стопчатів
Країна Україна Україна
Область Івано-Франківська область
Район/міськрада Косівський район
Рада/громада Стопчатівська сільська рада
Код КОАТУУ 2623687201
Основні дані
Засноване 1515
Населення 2831
Площа 28,51 км²
Густота населення 99,3 осіб/км²
Поштовий індекс 78620
Телефонний код +380 3478
Географічні дані
Географічні координати 48°25′01″ пн. ш. 24°58′28″ сх. д. / 48.41694° пн. ш. 24.97444° сх. д. / 48.41694; 24.97444Координати: 48°25′01″ пн. ш. 24°58′28″ сх. д. / 48.41694° пн. ш. 24.97444° сх. д. / 48.41694; 24.97444
Водойми Лючка
Місцева влада
Адреса ради 78620 Івано-Франківська область, Косівський район, с. Стопчатів, тел. 3-65-37
Карта
Стопчатів. Карта розташування: Україна
Стопчатів
Стопчатів
Стопчатів. Карта розташування: Івано-Франківська область
Стопчатів
Стопчатів

Стопча́тів — село Косівського району Івано-Франківської області.


Географія села[ред.ред. код]

Межує з смт Яблунів та селами Люча, Уторопи Косівського району і Малий Ключів, Мишин, Ковалівка Коломийського району. Висота над рівнем моря 320 м, відстань від Косова 16 км, від залізничної станції Коломия — 16 км. Мішані ліси займають 423 га.

Назви лісів та урочищ: Мальцево, Дубовий, Борисівка, Чотири Кіпці, Поруби, Ратиці, Берізник, Березина, Корнівка, Іванівка, Красник. Невелике узвишшя в межах села — г. Ратунда.

Через село протікає р. Лючка, в яку впадають потоки: Тиноса, Терновець, Красник, Тікачка, Ласканівка, Середній потік, Млинівка, Ріпне, Солонець, Колодний, Ровень, Плещітка.

Історія села[ред.ред. код]

Село засноване в 1416 році (за іншими даними 1515 році). У податковому реєстрі 1515 року документується піп (отже, уже тоді була церква), млин і 6 ланів (близько 150 га) оброблюваної землі та ще 3 лани тимчасово вільної[1]. У 1610 році село купив у Влодка Мацей Яблоновський (королівський ротмістр[2]).

На 01.01.1939 в селі проживало 2910 мешканців, з них 2840 українців-грекокатоликів, 50 українців-латинників, 20 євреїв[3]. Село належало до ґміни Яблонув Коломийського повіту Станіславського воєводства.

У 40-х роках минулого століття в повстанській боротьбі проти радянського режиму брали участь 40 стопчатівців. 250 жителів села зазнали репресій за підтримку цієї боротьби. 1 серпня 1953 р. 200 енкаведистів оточили хату, в якій були референт СБ Коломийського надрайонного проводу «Марко» (Степан Козьмин), районний провідник «Градок» (Дмитро Гриблюк), 17-річний повстанець «Галайда» (Іван Дронюк). Повстанці загинули як герої, «Галайда» зумів ножем зарізати старшого лейтенанта Чорноусова, який керував операцією. 28 вересня 2003-го повстанців урочисто перепоховали в селищі Печеніжині Коломийського району[4].

Храмові свята в селі: 27 жовтня (Преподобної Парасковії) та 19 грудня (Миколая Чудотворця).

Типові прізвища: Бойчук, Заячук, Полюк, Скригунець.

Пам'ятки історії та культури[ред.ред. код]

  • Залишки поселення бронзової доби.
  • Руїни замку в урочищі Фабрика.
  • Церква св. Парасковії.
  • Церква св. Миколая.
  • Пам'ятний хрест на честь скасування панщини.
  • Могила січового стрільця Ю. Мельника з написом: «Тут спочиває комендант 2-ої Коломийської сотні імені гетьмана І. Мазепи четар Юрко Мельник. Загинув за волю України у 1919 р. під Равою Руською на 30-му році життя. Вічна йому пам'ять»;
  • Братська могила воїнів радянської армії та пам'ятник землякам, які загинули під час Другої світової війни (1974 р., скульптор І. Андрійканич);
  • Пам'ятник командиру УПА сотенному «Гамалії» — Василю Скригунцю (2012)

Відомі люди[ред.ред. код]

Народилися[ред.ред. код]

  • священик Корнелій Бахталовський (1902 р. н.), громадський діяч;
  • єрентій Василь Бейсюк, організатор драматичного гуртка;
  • Петро Боднарук, будівничий Народного дому в 1936—1937 рр. (дім згорів під час війни).
  • український поет Дмитро Павличко.
  • український письменник, перекладач Атаманюк Михайло Іванович.

Проживали, працювали[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Zródla dziejowe. Tom XVIII. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. Cz. I. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. s. 173 — Warszawa: Sklad główny u Gerberta I Wolfa, 1902. — 252 s.
  2. Jablonowscy (01) пол.
  3. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — с. 37.
  4. Іван КМЕТЮК. Останні роки партизанської боротьби в Галичині. — «Галичина», 12 жовтня 2017 року.
  5. Чорновол І. 199 депутатів Галицького Сейму // Серія «Львівська сотня». — Львів : Тріада плюс, 2010. — 228 с., іл. — С. 181—182.

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]