Стопчатів

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Стопчатів
Країна Україна Україна
Область Івано-Франківська область
Район/міськрада Косівський район
Рада/громада Стопчатівська сільська рада
Код КОАТУУ 2623687201
Основні дані
Засноване 1416
Населення 2831
Площа 28,51 км²
Густота населення 99,3 осіб/км²
Поштовий індекс 78620
Телефонний код +380 3478
Географічні дані
Географічні координати 48°25′01″ пн. ш. 24°58′28″ сх. д. / 48.41694° пн. ш. 24.97444° сх. д. / 48.41694; 24.97444Координати: 48°25′01″ пн. ш. 24°58′28″ сх. д. / 48.41694° пн. ш. 24.97444° сх. д. / 48.41694; 24.97444
Середня висота
над рівнем моря
347 м[1]
Водойми Лючка
Відстань до
обласного центру
75 км[2]
Відстань до
районного центру
16 км[3]
Найближча залізнична станція Коломия
Відстань до
залізничної станції
16 км
Місцева влада
Адреса ради 78620, Івано-Франківська обл., Косівський р-н, с. Стопчатів, вул. Центральна, 46; тел. 3-65-37[4]
Сільський голова Андрійчук Іван Васильович[4]
Карта
Стопчатів. Карта розташування: Україна
Стопчатів
Стопчатів
Стопчатів. Карта розташування: Івано-Франківська область
Стопчатів
Стопчатів
Мапа

Стопча́тів — село в Україні, у Косівському районі Івано-Франківської області. Орган місцевого самоврядування — Стопчатівська сільська рада. Населення становить 2831 особа.

Географія[ред. | ред. код]

Село межує з смт Яблунів та селами Люча, Уторопи Косівського району і Малий Ключів, Мишин, Ковалівка Коломийського району. Висота над рівнем моря становить 347 метрів[1], відстань до райцентру становить 16 км, до залізничної станції Коломия — 16 км. Мішані ліси займають 423 га.

Назви лісів та урочищ: Мальцево, Дубовий, Борисівка, Чотири Кіпці, Поруби, Ратиці, Берізник, Березина, Корнівка, Іванівка, Красник. Невелике узвишшя в межах села — г. Ратунда.

Через село протікає р. Лючка, в яку впадають потоки: Тиноса, Терновець, Красник, Тікачка, Ласканівка, Середній потік, Млинівка, Ріпне, Солонець, Колодний, Ровень, Плещітка.

Історія села[ред. | ред. код]

Село засноване у 1416 році (за іншими даними 1515 році). У податковому реєстрі 1515 року документується піп (отже, уже тоді була церква), млин і 6 ланів (близько 150 га) оброблюваної землі та ще 3 лани тимчасово вільної.[5] У 1610 році село купив у Влодка Мацей Яблоновський (королівський ротмістр.[6])

Станом на 01 січня 1939 році в селі мешкало 2910 осіб, з них 2840 українців-грекокатоликів, 50 українців-латинників, 20 євреїв.[7] Село належало до ґміни Яблонув Коломийського повіту Станіславського воєводства.

У 1940-х роках в повстанській боротьбі проти радянського режиму брали участь 40 стопчатівців. 250 стопчатівців зазнали репресій за підтримку цієї боротьби. 1 серпня 1953 року 200 енкаведистів оточили хату, в якій були референт СБ Коломийського надрайонного проводу «Марко» (Степан Козьмин), районний провідник «Градок» (Дмитро Гриблюк), 17-річний повстанець «Галайда» (Іван Дронюк). Повстанці загинули як герої, «Галайда» зумів ножем зарізати старшого лейтенанта Чорноусова, який керував операцією. 28 вересня 2003-го повстанців урочисто перепоховали в селищі Печеніжині Коломийського району.[8]

Храмові свята в селі: 27 жовтня (Преподобної Парасковії) та 19 грудня (Миколая Чудотворця).

Типові прізвища: Бойчук, Заячук, Полюк, Скригунець.

Інфраструктура[ред. | ред. код]

В селі розташований готель «Фільварок».[9]

Пам'ятки історії та культури[ред. | ред. код]

  • Залишки поселення бронзової доби.
  • Руїни замку в урочищі Фабрика.
  • Церква св. Парасковії.
  • Церква св. Миколая.
  • Пам'ятний хрест на честь скасування панщини.
  • Могила січового стрільця Юрія Мельника з написом: «Тут спочиває комендант 2-ої Коломийської сотні імені гетьмана І. Мазепи четар Юрко Мельник. Загинув за волю України у 1919 р. під Равою Руською на 30-му році життя. Вічна йому пам'ять»;
  • Братська могила воїнів радянської армії та пам'ятник землякам, які загинули під час Другої світової війни (1974 р., скульптор І. Андрійканич);
  • Пам'ятник командиру УПА сотенному «Гамалії» — Василю Скригунцю (2012)

Відомі люди[ред. | ред. код]

Народилися[ред. | ред. код]

Мешкали, працювали[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Погода в селі Стопчатів
  2. Розрахунок маршруту «Стопчатів (UA) — Івано-Франківськ (UA)»
  3. Розрахунок маршруту «Стопчатів (UA) — Косів (UA)»
  4. а б Стопчатівська сільська рада
  5. Zródla dziejowe. Tom XVIII. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. Cz. I. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. — Warszawa: Sklad główny u Gerberta I Wolfa, 1902. — s. 173. (пол.)
  6. Jablonowscy (01) Архівовано 5 березень 2016 у Wayback Machine. (пол.)
  7. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — с. 37.
  8. Кметюк І. Останні роки партизанської боротьби в Галичині
  9. Інформація про готель
  10. ГДА СБУ. — Ф. 13. — Спр. 376. — Т. 60. — Арк. 257; ГДА СБУ. — Ф. 13. — Спр. 372. — Т. 56. — Арк. 208; Літопис УПА. Нова серія. Т. 25: Коломийська округа ОУН: Документи і матеріали. 1945—1952 / упоряд. Дмитро Проданик, Василь Гуменюк. — Київ; Торонто, 2015. — С. 847.
  11. Чорновол І. 199 депутатів Галицького Сейму. — Львів : Тріада плюс, 2010. — С. 181—182. — (Львівська сотня)

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]