Михайлик Юрій Миколайович
| Михайлик Юрій Миколайович | ||||
|---|---|---|---|---|
| Народився |
19 листопада 1939 (84 роки) Ушумун, Магдагачинський район, Читинська область, РРФСР, СРСР | |||
| Діяльність | поет | |||
| Мова творів | російська | |||
| Жанр | поезія, проза | |||
| Сайт: www.litkarta.ru | ||||
|
| ||||
Юрій Миколайович Михайлик (нар. 19 листопада 1939, Ушумун, нині Магдагачинский район Амурської області) — український російськомовний поет і прозаїк.
Життєпис[ред. | ред. код]
Виріс в Одесі. Закінчив філологічний факультет Одеського університету (1961), працював в місцевих газетах.
Вірші публікувалися в журналах «Новий світ», «Юність», «Зірка», «Вогник», «Веселка» (Київ), «Дерибасівська-Рішельєвська», «Артикль» та інших виданнях.
Автор 12 книг віршів і 5 книг прози.
З 1964 по 1975 роки під керівництвом Михайлика працювала літстудія при Палаці студентів (по суті — міська). Серед «її» імен — О. Бейдерман, Б. Владимирський, І. Розов, Я. Топоровський, О. Скибина, О. Цвєтков, Л. Заславскій, Г. Гордон. Пізніше — Б. Херсонський, Б. Вайн, В. Зеліковскій, Т. Пахомова, М. Малеев, А. Гланц та інші. Відповідальний секретар цієї студії з 1964 по 1975 роки — Кім Канєвський.
У 1980-і роки вів літературну студію «Круг», в яку входили неофіційні одеські поети та прозаїки Бальміна Рита Дмитрівна, Бодилев Валерій, Вернікова Белла Львівна, Вершинін Лев Ремович, Галушко Андрій, Гланц Анатолій Франкович, Гойхман Сусанна і Фелікс, Дрізо Володимир, Ільницька Ольга Сергіївна, Камінський Ілля, Лукаш Павло, Мартинова Тетяна, Межурицький Петро Владленович, Сон Анна, Стремінськая (Божко) Анна, Томашевський Олег, Четвертков Сергій, Юхим Валерій, Ярмолинець Вадим, Саша Штрайхер та інші.
Укладач антології неофіційною одеської поезії «Вільне місто» [Архівовано 8 червня 2019 у Wayback Machine.] (Одеса, 1991) і збірника віршів одеських поетів «Дієслова теперішнього часу» (Київ, 2013).
Його дочка Олена (нар. 22 квітня 1970) — поетеса, філолог, перекладачка, одна з провідних дослідників прози Варлама Шаламова[1].
З 1993 року разом із сім'єю переїхав до Сіднею.
Бібліографія[ред. | ред. код]
Всі російською:
- Північ Південь. Вірші. — 1966
- Чесно і хоробро. Роман. — Одеса: Маяк, 1988
- Таласса. Вірші та поема. — Одеса: Маяк, 1989
- Сьогодні й назавжди. Вірші. — К .: Дніпро, 1990.
- Скам'яніле море. Вірші. — М .: Радуга, 2001.
- Край моря. Одеса: Вид-во Друк, 2001.
- Зірка морів. Вірші. М .: Бібліотека «Огонек», 2008
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ О. Михайлик на офійійному сайті Шаламова [Архівовано 3 січня 2020 у Wayback Machine.] (російською)
Посилання[ред. | ред. код]
- Юрій Михайлик на сайті «Нова карта російської літератури»
- Юрій Михайлик в «Журнальній залі»
- в одеському альманасі «Дерибасівська — Рішельєвська» [Архівовано 19 квітня 2022 у Wayback Machine.]
- в Інтернет-журналі «Артикль» № 10. Тель-Авів, май 2007 [Архівовано 30 грудня 2016 у Wayback Machine.]
- «Ми займаємося насамперед і переважно літературою …» (інтерв'ю Сергія Главацького з Юрієм Михайликом) [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]