Вершинін Лев Ремович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вершинін Лев Ремович
Народився 14 серпня 1957(1957-08-14) (61 рік)
Одеса, Українська РСР, СРСР
Громадянство
(підданство)
Flag of Israel.svg Ізраїль
Діяльність поет, письменник, журналіст
Alma mater Одеський національний університет імені І. І. Мечникова
Мова творів російська

Вершинін Лев Ремович у Вікісховищі?

Лев Ремович Вершинін (до 1974 року Гіммельфарб)(нар. 14 серпня 1957(19570814), Одеса) — російський письменник-фантаст, політолог, політик, журналіст та історик єврейського походження родом з України. Член Союзу письменників Росії (з 1997) та Міжнародної асоціації письменників СНД. Основний рід занять аналітика, консалтинг, та моніторинг електоральних процесів. З грудня 2000 по 2007 рік жив в Ізраїлі, з червня 2007 року проживає в Іспанії.

Вершинін відомий своїми скандальними висловлюваннями, неетичною поведінкою та українофобськими поглядами. У 2014 році підтримав військове вторгнення Росія в Україну та анексію Криму та частини Донбасу. Є одним з російських ідеологів хто поширює проросійську версію як вони називають "Одеської Хатині" (так вони називають Протистояння в Одесі 2 травня 2014)

Деякі книги Вершиніна заборонені до розповсюдження в Україні як такі що підривають суверенітет України, станом на 2018 до списку списку заборонених входило 4 книг Вершиніна.[1][2] Також з 2018 року Вершинін входить до Переліку осіб, які створюють загрозу нацбезпеці України.[3][4]

Біографія[ред. | ред. код]

Ранні роки[ред. | ред. код]

Народився в Одесі. У 1974 році закінчив середню школу. У 1977-1979 роках навчався в Казанському державному університеті, з 1981 року навчався та в 1984 році з червоним дипломом[джерело?] закінчив навчання на вечірньому відділенні Одеського державного університету. Закінчив заочну аспірантуру Московського педагогічного державного університету під керівництвом професорів А. В. Немирівського і Л. С. Іллінської. Кандидат історичних наук (1989). Автор ряду статей та книга на історичну тематику.[5]

Від призиву на дійсну військову службу у Радянській Армії Вершинін був звільнений по причині медичного діагнозу «психічне захворювання».

Кар'єра журналіста, політика та політичного експерта[ред. | ред. код]

У 1994 році зайняв перше місце на перших виборах у Верховну раду України по 302 (Центральному) виборчому округу міста Одеси, однак депутатом не став в зв'язку з особливостями тогочасного законодавства — явка виборців у другому турі була нижче 50 % що мають право голосу. В результаті, у 1994-1998 роках 302 округ Одеси не мав представництва у Верховній раді, а сам Вершинін в цей час був депутатом Одеської міськради. У 1998 році балотувався в мери Одеси, був одним з тих кандидатів, які оголосили "голодівку" в протест на рішення суду зняти їхні кандидатури.[6] Врешті Вершинін не став мером Одеси, але у 1998 році став заступником мера Одеси. З 1999 від активної політичної діяльності відійшов.[5]

З грудня 2000 по 2007 рік жив в Ізраїлі, регулярно друкувався в газеті «Вєсті», «Час» та виступав на телеканалі «Ізраїль+».[5] Як голова аналітичного департаменту Інституту країн Східної Європи і СНД Міжнародного центру виборчих систем (East European States & C.I.S. Institute for International expert Center for Electoral Systems) брав участь як міжнародний спостерігач на виборах в різних країнах у 2004-2008 роках, зокрема на Президентських виборах України (2004), Казахстану (2005) та Грузії (2008) та на Парламентських виборах Киргизстану (2005), Азербайджану (2005), та України (2006, 2007).[7] У 2010 році займав посаду міжнародного експерта Міжнародного центру аналітичного моніторингу політичних і виборчих процесів (Objectives of the International Center of Analytical Monitoring).[8]

З червня 2007 року проживає в Іспанії[5]

Літературна творчість[ред. | ред. код]

З 1980-х роках працював у жанрі історичної белетристики, потім — наукової фантастики. Лауреат премій «Мандрівник» (1997), «Меч у дзеркалі» (1997), «Зоряний міст» (I місце в номінації «Цикли, серіали і романи з продовженням» в 1999 році, ІІІ місце в номінації «Майстер Фен-До» в 2000 році).

Бібліографія[ред. | ред. код]

Художня проза[ред. | ред. код]

  1. Ущелье трех камней. Повести и рассказы / Лев Вершинин. — Одесса. : Киноцентр, 1992. — 304 с. — 50000 экз. — ISBN 5-7240-0044-X.
  2. Великий Сатанг : [Роман] / Лев Вершинин. — М. : ЭКСМО, 1996. — 407 с. — 20000 экз. — ISBN 5-85585-817-0.
  3. Лихолетье Ойкумены : [Роман] / Лев Вершинин. — М. : ЭКСМО-Пресс, 1998. — 424 с. — 8000 экз. — ISBN 5-04-000674-8.
  4. Время царей : [Роман] / Лев Вершинин. — М. : ЭКСМО-Пресс, 1998. — 424 с. — 8000 экз. — ISBN 5-04-000672-1.
  5. Сельва не любит чужих : [Фантаст. роман] / Лев Вершинин. — М. : ЭКСМО-Пресс, 1999. — 539 с. — 13000 экз. — ISBN 5-04-002329-4.
  6. У подножия вечности : [Фантаст. роман] / Лев Вершинин. — М. : АСТ, 2000. — 377 с. — 7000 экз. — ISBN 5-17-002103-8 (В пер.).
  7. Сельва умеет ждать : [Фантаст. роман] / Лев Вершинин. — М. : ЭКСМО-пресс, 2000. — 441 с. — 13000 экз. — ISBN 5-04-006060-2 (В пер.).
  8. Великий Сатанг : [Роман] / Лев Вершинин. — М. : АСТ, 2001. — 413 с. — 10000 экз. — ISBN 5-17-007068-3.
  9. Доспехи бога : [Фантаст. роман] / Лев Вершинин; При участии М. Вершининой. — М. : ЭКСМО, 2003. — 346 с. — 11000 экз. — ISBN 5-699-01654-6.
  10. Фантастические произведения / Лев Вершинин; [Худож. Д. Д. Гордеев и др.]. — М. : Аргус, 1996-. — ISBN 5-85549-041-6. Т. 1: Хроники неправильного завтра. — 1996. — 364 с. — 10000 экз. — ISBN 5-85549-058-0; Т. 2: — 1996. — 348 с. — 10000 экз. — ISBN 5-85549-059-9.
  11. Наследники Бога - [Роман] / Лев Вершинин. — М. : Азбука, 2006. — 416 с. — 10000 экз. — ISBN 5-352-01590-4
  12. Священная война : [сборник] / Андрей Лазарчук, Андрей Мартьянов, Лев Прозоров, Владимир Свержин; [ред.-сост. В. Гончаров]. — Москва : Яуза : Эксмо, 2008. — 318 с. —  — 7100 экз. — ISBN 978-5-699-27474-1.
  13. Обреченные сражаться : [Роман] / Лев Вершинин. — М. : Эксмо, 2016. — 385 с. — 5000 экз. — ISBN 978-5-699-89640-0
  14. Стрелы Судьбы : [Роман] / Лев Вершинин. — М. : Эксмо, 2016. — 416 с. — 5000 экз. — ISBN 978-5-699-90336-8

Дослідження. Публіцистика[ред. | ред. код]

  1. Последняя мировая?: Война и идеология / Лев Вершинин; При участии Нины Фогель. — Харьков: Факт, 2006. — 301 с. — 3000 экз. — ISBN 966-637-470-6, ISBN 9789666374700.
  2. Россия, которую мы догоняем. : [Политика. Идеология] / Лев Вершинин. — М. : Алгоритм, 2013. — 240 с. — 2000 экз. — ISBN 978-5-443-80353-1
  3. Гопакиада. : [История. Политика. Идеология] / Лев Вершинин. — М. : АСТ, 2013. — 415 с. — 3000 экз. — ISBN 978-5-17-077371-8 Lock-red-alt.svg (книга заборонена в Україні)
  4. Две Украины — две России. : [История. Политика. Идеология] / Лев Вершинин, Леонид Кучма. — М. : Алгоритм, 2014. — 352 с. — 2000 экз. — ISBN 978-5-4438-0714-0 Lock-red-alt.svg (книга заборонена в Україні)
  5. Украина — вечная Руина: гопак на крови. : [История. Политика. Идеология] / Лев Вершинин. — М. : Яуза, 2014. — 320 с. — 2500 экз. — ISBN 978-5-9955-0726-0 Lock-red-alt.svg (книга заборонена в Україні)
  6. Евромайдан. Кто уничтожил Украину? : [Политика. Идеология] / Лев Вершинин. — М. : Алгоритм, 2014. — 224 с. — 2000 экз. — ISBN 978-5-4438-0887-1 Lock-red-alt.svg (книга заборонена в Україні)
  7. Русские идут. : [История. Политика. Идеология] / Лев Вершинин. — М. : Яуза, 2014. — 480 с. — 3000 экз. — ISBN 978-5-699-75050-4
  8. Идем на Восток. : [История. Политика. Идеология] / Лев Вершинин. — М. :Алгоритм, 2014. — 480 с. — 2500 экз. — ISBN 978-5-4438-0840-6
  9. Бежали храбрые грузины. Неприукрашенная история Грузии / Отв. ред. Л. Незвинская. — М.: Эксмо, 2015. — 386 с. — 2000 экз. — ISBN 978-5-699-78012-9.
  10. Россия против Запада. 1000-летняя война. : [История. Политика. Идеология] / Лев Вершинин. — М.: Эксмо, 2015. — 256 с. — 2500 экз. — ISBN 978-5-699-79095-1
  11. Позорная история Америки. "Грязное белье" США.: [История. Политика. Идеология] / Лев Вершинин. — М.: Яуза, 2015. — 320 с. — 2500 экз. — ISBN 978-5-9955-0778-9
  12. Преступная история США: Статуя кровавой свободы. : [История. Политика. Идеология] / Лев Вершинин. — М.: Яуза, 2015. — 320 с. — 2500 экз. - ISBN 978-5-9955-0829-8
  13. Грозная Русь против смердяковщины.: [История. Политика. Идеология] / Лев Вершинин. — М.: Яуза, 2015. — 320 с. — 2500 экз. — ISBN 978-5-699-84888-1
  14. Чёрные судьбы. Том 1.: [История. Политика. Идеология] / Лев Вершинин. — М.: Селадо, 2017. — 408 с. — 2500 экз. — ISBN:  9785906695154
  15. Повесть о братстве и небратстве: 100 лет вместе. : [История. Политика. Идеология] / Лев Вершинин. — М.: Селадо, 2018. — 448 с. — 2000 экз. — ISBN 9785906695222. Т. 1. ISBN 9785906695239
  16. Повесть о братстве и небратстве: 100 лет вместе. : [История. Политика. Идеология] / Лев Вершинин. — М.: Селадо, 2018. — 528 с. — 2000 экз. — ISBN 9785906695222. Т. 2. ISBN 9785906695253

Поезія[ред. | ред. код]

  • Баллада о боевом слоне. СПб, 1991.
  • Страна, которую украли. Одесса, Одессей, 1994
  • Неактуальные баллады. СПб, Лань, 2001

Премії і нагороди[ред. | ред. код]

Лауреат різних літературних премій в жанрі фантастики:[5]

  • 1997 Мандрівник в категорії «Середня форма» за «Перший рік Республіки»
  • 1997 Мечі в категорії «Меч у дзеркалі» за «Перший рік Республіки»
  • 1999 Зоряний Міст в категорії «Кращий цикл, серіал і роман з продовженням» посів 1 місце за «Сельва не любить чужих»
  • 2000 Зоряний Міст в категорії «Майстер Фен-до» (3 місце)

Звинувачення у плагіаті[ред. | ред. код]

За повідомленням ізраїльської газети «Маарів», в 2004 році звинувачений у плагіаті. Журналіст Олександр Еттерман заявив наступне: «Пан Вершинін в газеті „Вєсті“ видавав за свої фрази й цілі абзаци, написані іншими авторами».[9] Тоді ж журналістом Арканом Каривом було висловлено думку про політичну мотивацію звинувачень Олександра Еттермана. Вершинін опубліковано спростування звинувачень в ізраїльському тижневику «Час» (2005, № 27).

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]