Ю Сонрьон
| Ю Сонрьон 柳成龍 | |
|---|---|
 | |
| Псевдо | Соє[1] (псевдо) Іхьон [2](китайське ім'я) Мунчжун[3] (посмертне ім'я) |
| Народився | 1542 1607 |
| Помер | 1607[4][5][…]  ·хвороба |
| Країна |  Чосон |
| Національність | кореєць |
| Місце проживання | Чосон |
| Діяльність | конфуціанець, політик |
| Знання мов | корейська[4] |
| Учасник | Японсько-корейська війна |
| Magnum opus | Jingbirokd |
| Титул | йонийджон (1592) |
| Посада | міністр |
| Військове звання | генерал |
| Конфесія | конфуціанець |
| Батько | Ryu Jung-yeongd |
Ю Сонрьон[6] (кор. 柳成龍, 류성룡; 1542—1607) — корейський державний діяч, цивільний чиновник династії Чосон. Представник Східної фракції. Послідовник Лі Хвана. У корейській історіографії вважається взірцем бюрократа, одним з найвизначніших голів чосноського уряду.
Ю народився у місті Ийсон провінції Кьонсан у шляхетній родині Ю гілки Пусан. З дитинства він захоплювався творами Конфуція і Менцзи.
З 1564 року Ю навчався у найвищому навчальному закладі Кореї, Сонгюнгвані.
У 1566 році Ю вперше посів посаду придворного чиновника: його призначили заступником підписаря[7] 9 молодшого рангу Придворної канцелярії[8] і Управи коректорів[9].
У 1569 році він входив до складу посольства, що було відправлено до китайської династії Мін. Після повернення Ю займав посади Інспектора конфуціанської класики у Сонгюнгвані і був нагороджений монаршою грамотою. У 1570-х роках він був підвищений у ранзі і призначений професором.
У 1590 році Ю Сонрьон отримав міністерську посаду правого радника у Державній раді, а через рік став лівим радником і головою Міністерства кадрів. Через розкол фракції східняків він приєднався до Південної фракції. Згодом Ю був призначений Інспектором чотирьох провінцій.
У 1592 році, коли розпочалася Імджинська війна, Ю Сонрьон займав посаду йонийджона. За його ініціативи корейський флот був переданий під командування Лі Сунсіна і засновано систему постійних військових гарнізонів.
У 1598 році Ю був зміщений з посади опозиціонерами з Північної фракції. Решту свого життя він провів складаючи трактати про політику.
- История Кореи. С древнейших времен до наших дней: в 2 т. М., 1974. — Т. 1. (рос.)
- Хван И. И. Ли Сун Син // Краткие сообщения института востоковедения. — М., 1951. — вып. 1. (рос.)
- Ли Чен Вон. Имдинская отечественная война 1592–98 гг. — Пхеньян: Департамент культурной связи с заграницей министерства культуры и пропаганды КНДР, 1953. [Архівовано 11 травня 2009 у Wayback Machine.] (рос.)
- Біографія Ю Сонрьон (яп.)