Явище низькотемпературного перетворення ядерної матерії

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Явище низькотемпературного перетворення ядерної матерії (англ. low temperature nuclear matter transformation effect) — ініціація електромагнітним імпульсом самопідсилюючого кумулятивного процесу вибухового стиснення матеріалу мішені до ядерної надгустини, при якій в результаті повного ядерного переродження матерії стало можливим перетворення одних (наприклад, радіоактивних) ізотопів в інші (наприклад, стабільні) [1] [2].

Експерименти здійснювалися починаючи з 1999 року в Лабораторії електродинамічних досліджень ТОВ «Протон-21» (Україна, м. Київ, керівник проекту — кандидат технічних наук С. В. Адаменко, генеральний директор — А. Г. Кохно) з метою розробки принципів нової технології утилізації радіоактивних відходів, які утворюються внаслідок експлуатації сучасних АЕС.

НАН України висловила серйозні сумніви в істинності результатів. На думку директора інституту ядерних досліджень Івана Вишневського, висновки Станіслава Адаменка є лише його власною думкою, а швидше — фантазією[3]. Таку ж думку поділяють деякі інші дослідники[4]. Деякі ж дослідники вважають, що наведені експериментальні результати потребують серйозного розгляду[5]. Перший заступник міністра МОН професор Андій Гурджій вважає, що слід здійснити додаткові дослідження, аби позбавитися неточностей в експериментах та отримати повторюваність результатів[3].

Експеримент[ред. | ред. код]

Експериментальна установка нагадувала собою типовий «вакуумний діод», анод якого виготовлявся у вигляді голки для збільшення напруженості електричного поля. Як анод використовувалася технічно чиста мідь (99,99 %).

В ході експериментів було виявлено, що внаслідок вибухового стиснення мішень, в яку енергія поступає зовні, руйнується вибухом зсередини. Цей процес супроводжується радіальним розлітанням матеріалу мішені, з наступним осіданням його на накопичувальному екрані. Речовина, що осіла, має форму нерегулярно розсіяних крапель, кульок, плівок та інших форм.

Після руйнування вершини анода в різних місцях мішені було зафіксовано зміни хімічного складу.

Результати моделювання процесів стиснення атомів мішені електронними пучками в рамках класичної фізики представлені в чисельних роботах Адаменка [6] [7] [8].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. С. В. Адаменко. Концепция искусственно инициируемого коллапса вещества и основные результаты первого этапа ее экспериментальной реализации // Препринт 2004, Киев, Академпериодика, с. 36.)
  2. Controlled Nucleosynthesis. Breakthroughs in Experiment and Theory, Series: Fundamental Theories of Physics, Vol. 156, Adamenko, Stanislav; Selleri, Franco; Merwe, Alwyn van der (Eds.), 780 p. (Springer, 2007)
  3. а б Взорвать звезду // Власть денег. — 2007. — Вип. 141.(рос.)
  4. Галина РЕЗНИК (26 жовтня 2007). Алхимия Привата. Укррудпром. Архів оригіналу за 23 липня 2012. Процитовано 4 березня 2011. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |6= (довідка)(рос.)
  5. Review of Adamenko Book by Thomas Dolan, University of Illinois, New Energy Times, issue #32, July, 2009 [1]
  6. Adamenko S.V. et al. Effect of auto-focusing of the electron beam in the relativistic vacuum diode. Proceedings of the 1999 Particle Accelerator Conference, New york, 1999.
  7. Vysotskii V.I., Adamenko S.V. et al. Creating and using of superdense micro-beams of relativistic electrons. Nuclear Instruments and Methods in Physics Research. A455 (2000) pp.123-127.
  8. Адаменко С. В., Пащенко А. В., Шаповал И. Н. и Новиков В. Е. Процессы с обострением и дробление масштабов в плазменно-полевых структурах. Вопросы атомной науки и техники. 2003, № 4,с.171-176.

Посилання[ред. | ред. код]