Яворівка (Новоград-Волинський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
село Яворівка
Країна Україна Україна
Область Житомирська область
Район/міськрада Новоград-Волинський район
Рада/громада Лебедівська сільська рада
Код КОАТУУ 1824083003
Основні дані
Засноване 1937
Населення 318
Площа 1,504 км²
Густота населення 211,44 осіб/км²
Поштовий індекс 11784
Телефонний код +380 4141
Географічні дані
Географічні координати 50°27′36″ пн. ш. 27°52′10″ сх. д. / 50.46000° пн. ш. 27.86944° сх. д. / 50.46000; 27.86944Координати: 50°27′36″ пн. ш. 27°52′10″ сх. д. / 50.46000° пн. ш. 27.86944° сх. д. / 50.46000; 27.86944
Середня висота
над рівнем моря
216 м
Місцева влада
Адреса ради 11784, Житомирська обл., Новоград-Волинський р-н, с.Лебедівка , тел. 6-06-35
Карта
Яворівка is located in Україна
Яворівка
Яворівка
Яворівка is located in Житомирська область
Яворівка
Яворівка

Яворі́вка — село в Україні, в Новоград-Волинському районі Житомирської області. Населення становить 318 осіб. Знаходиться за 30 км від районного центру, що розташований на території Лебедівської сільської ради.

Географія[ред.ред. код]

На північно-східній околиці села бере порчаток річка Рудня (Луб'янка).

Історія[ред.ред. код]

Перше поселення під назвою Дзікунка засноване в 1892 році паном Яблунівським, який побудував тут гуту (завод), на якому виготовляли пляшки в античному стилі та інші скляні вироби.

Село на місці поселення засноване 1937 року, спочатку продовжило носити назву Дзікунка, а пізніше (в 1944 році), було перейменовано на Яворівку. До кінця 1950-років у селі знаходилась Яворівська сілька Рада, зараз Яворівка входить до складу Лебедівської сільської ради[1].

Походження першої назви[ред.ред. код]

Назва походить від польського слова «дзікі» (дикі). Засновник заводу Яблунівський так називав вільне населення, що не мало постійного місця проживання. Ці люди найчастіше й працювали на скляному заводі промисловця.

Радянська епоха[ред.ред. код]

СРСР встановив свою владу в селі в липні 1920 року. Станом на грудень 1923 року тут проживало 1050 чол. 1929 року в Яворівці (тоді ще Дзікунці) було організовано перший колгосп ім. Кірова, головою правління призначено місцевого жителя Антона Машевського. Пізніше колгоспи сіл Яворівка, Владин та Лебедівка були об'єднані в один, що отримав назву «Ім. Дзержинського» з центром управління в Яворівці.

Багато хто з мешканців відмовлявся добровільно вступали до колгоспу, тому їх примушували до цього, забираючи інвентар, худобу, майно, а іноді житло.

Після експропріації майна селян переселяли на цілинні неродючі землі. Це в переважній більшості були польські та німецькі сім'ї. Поляків виселяли в Донецьку, Харківську та Дніпропетровську області, а німців — переважно до Казахстану. Багато людей помирало в дорозі до нового дому. На останніх чекало життя в бараках на територіях, не підготованих до проживання людей: без комунікацій, транспортної системи, підвозу харчування тощо.

В 1936 році з Дзікунки було вивезено 40 польських та 9 німецьких сімей (всього 196 чоловік). У колгоспі не було техніки, землю орали кіньми та волами, сіяли насіння і збирали врожай вручну. Окрім того, було введено податки на землю та на майно.

Період Голодомору[ред.ред. код]

Яворівка, Владин та Лебедівка в 19321933 роках втратили 581 людину, а враховуючи переселення та репресії − 1071 людину. Після репресій в село почали завозити переселенців з Черкаської області.

Період Німецько-радянської війни 1941—1945 р.р.[ред.ред. код]

Яворівка була окупована фашистськими військами 9 липня 1941 року. Під час окупації були зруйновані всі колгоспні будівлі, школа, близько 30 будинків жителів. Багато молоді було вивезено до Німеччини на каторжні роботи. В місцевій семирічній школі під час війни жили угорські кінні військові.

З фронтів не повернулося 74 жителі, 24 жителі загинули від катувань. Поруч з селом у лісі діяв партизанський загін під командуванням С. В. Старченка, розвідником у загоні був Франц Машевський.

1 січня 1944 року село зайняли радянські війська. Перед відступом було спалено школу, вона була повністю знищена.

Післявоєнний період[ред.ред. код]

Після війни в Яворівці проживало 42 учасники бойових дій, з них дві жінки. На 2014 рік тут проживав один учасник бойових дій (Білецький Франц Іванович) і один учасник війни в Афганістані — (Щирський Станіслав Йосипович). У центрі сусіднього села Лебедівки в 1959 році було встановлено пам'ятник загиблим в роки Другої світової війни воїнам.

У 1950 році було збудовано нову семирічну школу, ця школа досі діє і є єдиною в селі[2]. В 1962 році колгосп перейменовано на «Колгосп ім. Свердлова». За господарством було закріплено 3.838,7 га землі, з них 2.254,2 га ріллі. Посіви зернових в 1960-х роках становили 1000 га, льону-довгунця — 200 га, картоплі — 170 га, кукурудзи — 60 га, буряків — 50 га.

Налічувалось 324 селянських дворів, 673 члени колгоспу, з яких 486 працездатних. З техніки було 11 тракторів, 3 зернозбиральні комбайни, 2 силосозбиральні, 1 льонозбиральний, 1 картоплезбиральний, 8 вантажних автомобілів, 1 легковий автомобіль.

Колгосп включав 4 тваринницькі комплекси, де утримувалося 1400 голів великої рогатої худоби, 179 свиней, 336 овець, 90 коней та 520 голів птиці.

За період з 1950 по 1990 роки в селі збудовано клуб, магазин, фельдшерський пункт, 8 цегляних будинків для молодих сімей. Лікарня, сільска рада, будинок культури, магазин розташовувались в Лебедівці. В 1990 році в Яворівці було побудовано дитячий садочок, який працює і у 2016 році[3].

У 1992 році колгосп ім. Свердлова реорганізовано в сільськогосподарське підприємство «Явір»[4], що у 2016 році продовжує працювати і налічує 200 голів великої рогатої худоби, з них 110 корів, 27 коней. Посівна площа становить 205 га, зернові − 105 га. Господарство має 3 робочі трактори, 1 вантажний автомобіль, 2 зернозбиральні комбайни, кількість працівників − 31.

Сьогодення[ред.ред. код]

В центрі Яворівки працює магазин, клуб (в якому розміщена сільська бібліотека), школа, дитячий садочок. Через село проходить недобудована траса Санкт-Петербург — Одеса. Будівництво траси розпочато ще до Другої світової війни, на початку війни будівництво припинилося.

В селі є ставок і річка Росяночка. З півдня та заходу село оточене лісом. Церкви в Яворівці немає, в Лебедівці є костел, збудований в 1920 році майстром Свідерським з дерева без жодного металевого цвяха. Яворівка майже повністю газифікована.

Розпочато будівництво нової школи, яке досі не закінчене. Роботи в селі практично немає, тому молодь масово виїжджає у пошуках роботи.

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]