Вироби (село)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Вироби
Країна Україна Україна
Область Житомирська область
Район Звягельський район
Громада Брониківська сільська громада
Код КАТОТТГ UA18080050080087387
Облікова картка с. Вироби [Архівовано 2 жовтня 2018 у Wayback Machine.] 
Основні дані
Засноване 1865
Колишня назва Вируби-Амалинівка, Вируби-Амалинські
Населення 80 (2001)
Площа 0,517 км²
Густота населення 154,74 осіб/км²
Поштовий індекс 11815[1]
Географічні дані
Географічні координати 50°34′31″ пн. ш. 28°01′41″ сх. д.H G O
Середня висота
над рівнем моря
223 м
Місцева влада
Адреса ради вул. Центральна, 22, с. Романівка, Звягельський р-н, Житомирська обл., 11774
Карта
Вироби. Карта розташування: Україна
Вироби
Вироби
Вироби. Карта розташування: Житомирська область
Вироби
Вироби
Мапа
Мапа

Ви́роби (раніше — Вируби-Амалинівка, Вируби-Амалинські) — село в Україні, у Брониківській сільській територіальній громаді Звягельського району Житомирської області. Кількість населення становить 80 осіб (2001). До 1939 року — колонія.

Населення[ред. | ред. код]

Наприкінці 19 століття у поселенні налічувалося 242 жителі, дворів — 35[2][3].

У 1906 році чисельність населення становила 196 мешканців, дворів — 32[4], у 1910 році — 287 жителів[5], у 1923 році — 436 осіб, дворів — 76[6], у 1924 році — 467 осіб (з перевагою населення німецької національности), дворів — 81[7].

Відповідно до результатів перепису населення СРСР, кількість населення, станом на 12 січня 1989 року, становила 91 особу. Станом на 5 грудня 2001 року, відповідно до перепису населення України, кількість мешканців села становила 80 осіб[8].

Історія[ред. | ред. код]

Заснована у 1865 році. Колишнє лютеранське поселення на власних землях, лежало за 30 км східніше Новограда-Волинського. Належало до лютеранської парафії у Геймталі. Була школа[5].

На початку 20 століття — колонія Вируби Курненської волості Новоград-Волинського повіту Волинської губернії, за 35 верст (38 км) від повітового центру, м. Новоград-Волинський[2][3].

У 1906 році — колонія Курненської волості (3-го стану) Новоград-Волинського повіту Волинської губернії. Відстань до повітового центру, м. Новоград-Волинський, становила 43 версти, до волосного центру, с. Курне — 15 верст. Найближче поштово-телеграфне відділення розміщувалося на станції Рудня[4].

У 1923 році — колонія Вируби-Амалинські, включена до складу новоствореної Улашанівської сільської ради, яка 7 березня 1923 року увійшла до складу новоутвореного Пулинського району Житомирської (згодом — Волинська) округи[9]. Розміщувалася за 23 версти від районного центру, міст. Пулини, та 3 версти — від центру сільської ради, с. Улашанівка[6]. 24 серпня 1923 року, відповідно до рішення Волинської ГАТК (протокол № 4 «Про зміни границь в межах округів, районів та сільрад»), колонію передано до складу Недбаївської сільської ради Пулинського району. 20 червня 1930 року, в складі сільської ради, передана до новоутвореного Соколовського німецького національного району Волинської округи, 15 вересня 1930 року — до складу Новоград-Волинського району Української СРР, 1 червня 1935 року — до складу Новоград-Волинської міської ради Київської області. У 1939 році віднесена до категорії сіл[9]. Згідно з довідником адмінустрою 1946 року — с. Вироби[10].

11 серпня 1954 року підпорядковане Поліянівській сільській раді Новоград-Волинської міської ради Житомирської області. 4 червня 1958 року, в складі сільської ради, передане до відновленого Новоград-Волинського району Житомирської області[9].

29 жовтня 2017 року увійшло до складу Брониківської сільської територіальної громади Новоград-Волинського (згодом — Звягельський) району Житомирської області[11].

Відомі люди[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Поштові індекси та відділення поштового зв’язку України. Укрпошта. Архів оригіналу за 18 листопада 2019. Процитовано 2 червня 2020.
  2. а б Wyruby // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1902. — Т. XV, cz. 2. — S. 705. (пол.)
  3. а б Цинкаловський О. Вируби // Стара Волинь і Волинське Полісся. Краєзнавчий словник — від найдавніших часів до 1914 року. — Вінніпег : Накладом Товариства «Волинь», 1984. — Т. 1 : А — К. — С. 194.
  4. а б Списокъ населенныхъ местъ Волынской губерніи (PDF). Інститут історії України НАН України (рос. дореф.). Житомир:Волинська губернська типографія, 1906. с. 137. Архів оригіналу (PDF) за 14 грудня 2017. Процитовано 14 січня 2024.
  5. а б Дизендорф В. Вырубы // Немцы России. Населенные пункты и места поселения (PDF). Wolgadeutsche (рос.). Москва:«ЭРН», 2006. с. 102. Архів оригіналу (PDF) за 23 січня 2022. Процитовано 13 січня 2024.
  6. а б Материалы по административно-территориальному делению Волынской губернии 1923 года (PDF). Інститут історії України НАН України (рос.). Житомир: Волинський губернський відділ управління. 1923. с. 144. Архів оригіналу (PDF) за 5 жовтня 2021. Процитовано 14 січня 2024.
  7. Національні меншості на Україні (реєстр селищ) (PDF). Інститут історії України НАН України. Харків, 1925. с. 11. Архів оригіналу (PDF) за 22 січня 2021. Процитовано 14 січня 2024.
  8. Населення Житомирської області. pop-stat.mashke.org. Архів оригіналу за 4 вересня 2021 року. Процитовано 14 січня 2024.
  9. а б в Кондратюк Р., Самолюк Д., Табачник Б. Довідник: офіційне видання. Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини 1795-2006 роки (PDF). Інститут історії України НАН України. Житомир: «Волинь», 2007. с. 229, 515. Архів оригіналу (PDF) за 8 жовтня 2021. Процитовано 14 січня 2024.
  10. Українська РСР. Адміністративно-територіальний поділ на 1 вересня 1946 року. Видання перше. Інтернет-архів. Київ: Українське видавництво політичної літератури, 1947. с. 161. Процитовано 14 січня 2024.
  11. Брониківська сільська об’єднана територіальна громада. https://decentralization.gov.ua/. Архів оригіналу за 16 жовтня 2020. Процитовано 2 червня 2020.

Посилання[ред. | ред. код]