Кам'яний Майдан

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Кам'яний Майдан
Країна Україна Україна
Область Житомирська область
Район/міськрада Новоград-Волинський район
Рада/громада Кам'яномайданська сільська рада
Код КОАТУУ 1824081701
Основні дані
Населення 178
Площа 0,771 км²
Густота населення 230,87 осіб/км²
Поштовий індекс 11780
Телефонний код +380 4141
Географічні дані
Географічні координати 50°31′05″ пн. ш. 27°52′46″ сх. д. / 50.51806° пн. ш. 27.87944° сх. д. / 50.51806; 27.87944Координати: 50°31′05″ пн. ш. 27°52′46″ сх. д. / 50.51806° пн. ш. 27.87944° сх. д. / 50.51806; 27.87944
Середня висота
над рівнем моря
224 м
Водойми річка Орлик
Місцева влада
Адреса ради 11780, Житомирська обл., Новоград-Волинський р-н, с.Кам'яний Майдан , тел. 6-19-15
Карта
Кам'яний Майдан. Карта розташування: Україна
Кам'яний Майдан
Кам'яний Майдан
Кам'яний Майдан. Карта розташування: Житомирська область
Кам'яний Майдан
Кам'яний Майдан
Мапа

Кам'яний Майда́н — село в Україні, в Новоград-Волинському районі Житомирської області. Населення становить 178 осіб.

Географія[ред. | ред. код]

Селом протікає річка Орлик.

Історія[ред. | ред. код]

У Списку населених місць Волинської губенії за 1906 рік Кам'яний Майдан згадується як село Рогачівської волості Новоград-Волинського повіту Волинської губернії з 35 дворами і 260 мешканцями.[1]

До Жовтневого перевороту 1917 року мешканці села здійснювали релігійні обряди у православній церкві Вознесіння Господнього, що в селі Черниця Рогачівської волості, римо-католицькому костьолі Воздвиження Святого Христа і Євангелічно-лютеранській кірхі Новоград-Волинська.[2]

У 19321933 роках Кам'яний Майдан постраждав від Голодомору. Кількість встановлених жертв — 3 особи.[3]

Внаслідок масових репресій, що здійснювалися в СРСР у 1920-1940-х роках було заарештовано і позбавлено волі на різні терміни 20 мешкаців села, з яких 7 осіб розстріляно.[4]

У жовтні 1935 року із села Кам'яний Майдан до Харківської області, на основі компроментуючих матеріалів НКВС, трьома ешелонами було виселено 29 родин (175 осіб), з них 26 — польських, 2 — українських і одна німецька. Серед виселених 40 осіб чоловічої статі, 44 жіночої, 91 дитина. Натомість на місце вибулих радянською владою переселялися колгоспники-ударники з Київської і Чернігівської областей[5][6].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Список населених місць Волинської губернії. Житомир: Волинська губернська типографія, 1906—219 с.
  2. ДАЖО, фонд 1,67,178
  3. Національна книга пам'яті жертв Голодомору 1932—1933 років в Україні
  4. Реабілітовані історією: У двадцяти семи томах. Житомирська область. У семи книгах. Книга перша, 2006
  5. Стронський Г. Злет і падіння. Польський національний район в Україні у 20-30 і роки. — Тернопіль, 1992. — 36 с.
  6. Реабілітовані історією: У двадцяти семи томах. Житомирська область. У семи книгах. Книга перша, 2006, с. 21-22

Посилання[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Реабілітовані історією: У двадцяти семи томах. Житомирська область: У 7 кн. — Житомир : Знання України, 2006. — Т. 1. — 724 с. — ISBN 966-655-220-5.