Ямпольський Лев Григорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ямпольський Лев Григорович
Основна інформація
Дата народження1889(1889)
Місце народженняБіла Церква
Дата смерті1972(1972)
Місце смертіМосква
Громадянство Російська імперіяСРСР СРСР
Професіякомпозитор
ОсвітаХарківський музичний інститут

Ямпольський Ле́в Григо́рович (Лейб) (* 1889, Біла Церква, Київська губернія (в інших джерелах — Харків) — † 1972, Москва) — єврейський композитор, писав російською мовою та на їдиш.

Автор музики до багатьох спектаклів, що йшли в радянських театрів на їдиш, та єврейських пісень.

В 1911—1917 роках служив у царській армії. 1918 року демобілізується, працював композитором та музичним керівником експериментального літературно-художнього театру «Модерн».

Навчався в Санкт-Петербурзі, протягом 1919—1922 років — в Харківському музичному інституті, по класу композиції — у С. Богатирьова.

В Харкові був музичним керівником Єврейської театральної студії «Вільне мистецтво».

З 1923 року проживав в Москві.

1929 року здійснив поїздку по Європі, виступав з авторськими концертами в єврейських общинах, зокрема, Риги та Берліна. Арнольд Шенберґ високо оцінив його діяльність.

Товаришував з художником Олександром Биховським.

Здійснені спектаклі:

  • «Габіма»,
  • «Ірод та Міріам»,
  • «Потоп»,
    по Шолом-Алейхему —
  • «Агенти»,
  • «Блукаючі зірки»,
  • «Рекрути»,
  • «Розлучення»,
  • «Стемпеню»,
    по Хальперну Лейвіку — «Ха-голем»,
    по А. Кушнірову — «Гірш Леккерт»,
    по Беру Оршанському — «Кров».

Вийшли збірки пісень:

  • «Єврейські народні пісні»,
  • «Поклик»,
  • «Перекоп» — 1935.

Джерела

[ред. | ред. код]