Японський папір

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Суґіхарський кольоровий папір.
Віяло з японського паперу.
Виготовлення японського паперу.
Синтоїстський священик під традиційною парасолею з японського паперу.
Двері і стіни багатьох традиційних японських будинків покриті, зазвичай, цупким японським папером.

Японський папір або васі (яп. 和紙, わし, васі) — різновид паперу, що виготовляється в Японії традиційним кустарним способом на основі рослинного волокна. Використовується на письмі, в архітектурі і одязі.

Особливості[ред.ред. код]

Основа

  • Едгевортія золотиста (Edgeworthia chrysantha, ミツマタ)
  • Брусонетія або шовковиця (Broussonetia kazinoki, コウゾ)
  • Гампі (Diplomorpha sikokiana (Diplomorpha sikokiana, ガンピ)

Різновиди:

Хараткерні риси цупкість і різнорівнева гігроскопічність.

На відміну від так званого сучасного західного паперу, що виробляється з деревної пульпи з довжиною волокон 2-3 міліметра, японський папір виготовляється з волокон довжиною до 10 міліметрів. Ці довгі волокна переплітаються досить щільно і забезпечують міцність паперу більше за рахунок фізичних факторів, ніж хімічних, як у західному папері.

Японці цінували папір не тільки за його практичне використання, але й за красу. Він славився своєю тонкістю, майже прозорістю, що, втім, аж ніяк не позбавляло його міцності.

Історія[ред.ред. код]

Виробництво паперу почалося в Китаї на початку 2 століття. Вперше в Японію його привіз корейський чернець у 610 році. [1]

За кілька століть, що пройшли із часу першого знайомства, японці модифікували китайську технологію й створили власні методи виробництва паперу. Волокна, розмочені у воді, китайці виливали на спеціальні сітчасті щити-форми й давали воді повільно стекти, просочитися крізь дрібні комірки. Японці ж, навпаки, енергійно й уміло трясли форму, щоб волокна гарненько переплелися між собою. І ще вони стали додавати липкий рослинний екстракт, що сприяв більше щільній і міцній сполуці волокон.

Японський папір став популярний при імператорському дворі в період Хей'ан (7941185). У ті часи найкращі сорти японського паперу за ціною не поступались золоту. Відтоді папір став одним з найпопулярніших подарунків.

Але майстрам каліграфії більше до вподоби був китайський папір, на якому туш злегка розпливалася, що дозволяло домогтися більшої виразності написання.

Переробка макулатури в Японії почалася у 8 столітті. Але в період Хей'ан цим стали займатися не тільки із практичних міркувань, а в першу чергу в релігійних цілях. У 880 році наложниця імператора Сейва після його смерті зробила з листів імператора нові аркуші паперу й написала на них буддійські сутри, намагаючись врятувати його душу.

Відновлений папір назвали «усудзумі-гамі» через його синій відтінок, що утворився від залишків чорнила на старих рукописах. Насправді він був скоріше сірого відтінку через погану технологію відбілювання. Але, пращури й не прагнули до особливої білизни, вважаючи, що сіруваті кольори більше підходить для вираження їхнього смутку за померлими.

17 — 19 століття були часами бурхливого розвитку японської економіки. У столиці та великих містах покупцем паперу ставав середній клас, що зароджувався, і папір користувалася значним попитом. Вибір був широким — від паперових носових хусток і пакувального паперу до паперового одягу і паперу для каліграфії.

Японці періоду Едо поводились з папером бережно. Виробництво було ручним, нелегким і дорогим. Тому утворився новий вид паперової індустрії, де сировиною був використаний папір. З'явилася професія збирачів макулатури. Деякі райони у великих містах прославилися як центри переробки старого паперу, серед яких найвідомішим був район Асакуса в Едо. Якість продукції, звичайно, була низькою, але цілком задовільна для повсякденного користування.

У 20 — 21 століттях Японія займає друге місце у світі за виробництвом і споживання паперу, і випускає найкращі сорти паперу з макулатури. Японська асоціація виробників паперу затверджує, що більше половини продукції вищих сортів випускається саме з переробленої сировини. Це не так вже й багато у порівнянні з тим, що робили пращури японців.

Західний папір з'явився в Японії лише наприкінці XIX ст. Потреба в папері змусила японців модернізувати виробництво, і технологія предків поступилася місцем сучаснішій, західній. Зараз випуск традиційного японського паперу настільки малий, що навіть не враховується в промисловій статистиці.

Примітки[ред.ред. код]

  1. У той час країни Заходу чекали ще 500—1000 років, щоб опанувати мистецтво виготовлення паперу: в Іспанії в 1151 році, а в Голландію — в 1586.

Посилання[ред.ред. код]