Broussonetia papyrifera
| ?Шовковиця паперова | |
|---|---|
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Відділ: | Streptophyta |
| Надклас: | Покритонасінні (Magnoliophyta) |
| Клас: | Евдикоти |
| Підклас: | Розиди (Rosids) |
| Порядок: | Розоцвіті (Rosales) |
| Родина: | Шовковицеві (Moraceae) |
| Триба: | Moreae |
| Рід: | Broussonetia |
| Вид: | Шовковиця паперова |
| Біноміальна назва | |
| Broussonetia papyrifera (L.) Vent. | |
| Посилання | |
| Broussonetia papyrifera | |
| 594938 | |
| IPNI: | 850861-1 |
| 19107 | |
| 49834580 | |
| 172644 | |
Шовковиця паперова, брусонетія паперова, паперове дерево — вид листяних дерев родини шовковицеві (Moraceae).
Сам термін «daluang» (або варіанти: «dluwang», «daluwang») походить від назви рослини/дерева — тобто назви виду паперової шовковиці (paper mulberry), з кори якого виготовляють матеріал.
У різних регіонах Індонезії дерево має різні назви: наприклад, у Сунда (регіон Західна Ява) — «saéh», на Мадурі — «dlubang», на Сумбі — «kembala» тощо.
Тобто «Daluang» — це не слово-числівник чи щось абстрактне, а етноботанічна/матеріальна назва, яка означає «дерево / кора, з якої робиться папір/матеріал» + вироблений з нього виріб.
Рослина набуває форми куща чи дерева від 10 ло 20 метрів висоти. Листя може бути від 15 до 20 см, має зазубрений край, з нижнього боку світліше та покрите волосинками. Проте воно може набувати різноманітних форм навіть на одному і тому самому дереві.
Вид має чоловічі та жіночі особини, що квітнуть різними квітками. Тичинкова квітка — це пухнаста сережка до 8 см, маточкова — круглої форми до 2 см. Кісточкові плоди (червоні чи оранжеві) з'являються у кластерах. Скидає листя на зиму. Надзвичано витривала рослина, що може сильно розростатися і перетворюватися на «бур'ян». Розповсюдження відбувається через тварин і пташок, що їдять плоди, так і через надзвичайно широку кореневу систему.
Росте у листопадних дощових лісах, у долинах та ущелинах в Китаї, горах Південно-Східної Азії. Культивується на островах Тихого океану. Може почуватися добре як у холодних степах Китаю, так і на тропічному острові Фіджі.
На островах Океанії з відбитої кори виготовляють дерев'яну неткану матерію, «тапу». Волокна рослини слугують матеріалом для виготовлення риболовних снастей, паперу, тканин в Східній Азії. Плоди та приготовлене листя їстівне.
- Листя восени
- Жіночі квіти
- Чоловічі квіти
- Плоди
- Текстура стовбура
- Виробництво «тапи»
- Ліс. — К.: Махаон-Україна, 2008. — 304 с., іл. — С. 134.