Перейти до вмісту

Broussonetia papyrifera

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
?Шовковиця паперова

Біологічна класифікація
Домен:Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:Рослини (Plantae)
Відділ:Streptophyta
Надклас:Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас:Евдикоти
Підклас:Розиди (Rosids)
Порядок:Розоцвіті (Rosales)
Родина:Шовковицеві (Moraceae)
Триба:Moreae
Рід:Broussonetia
Вид:Шовковиця паперова
Біноміальна назва
Broussonetia papyrifera
(L.) Vent.
Посилання
Вікісховище:Broussonetia papyrifera
EOL:594938
IPNI:850861-1
ITIS:19107
МСОП:49834580
NCBI:172644

Шовковиця паперова, брусонетія паперова, паперове дерево — вид листяних дерев родини шовковицеві (Moraceae).

Етимологія

[ред. | ред. код]

Сам термін «daluang» (або варіанти: «dluwang», «daluwang») походить від назви рослини/дерева — тобто назви виду паперової шовковиці (paper mulberry), з кори якого виготовляють матеріал.

У різних регіонах Індонезії дерево має різні назви: наприклад, у Сунда (регіон Західна Ява) — «saéh», на Мадурі — «dlubang», на Сумбі — «kembala» тощо.

Тобто «Daluang» — це не слово-числівник чи щось абстрактне, а етноботанічна/матеріальна назва, яка означає «дерево / кора, з якої робиться папір/матеріал» + вироблений з нього виріб.

Будова

[ред. | ред. код]

Рослина набуває форми куща чи дерева від 10 ло 20 метрів висоти. Листя може бути від 15 до 20 см, має зазубрений край, з нижнього боку світліше та покрите волосинками. Проте воно може набувати різноманітних форм навіть на одному і тому самому дереві.

Життєвий цикл

[ред. | ред. код]

Вид має чоловічі та жіночі особини, що квітнуть різними квітками. Тичинкова квітка — це пухнаста сережка до 8 см, маточкова — круглої форми до 2 см. Кісточкові плоди (червоні чи оранжеві) з'являються у кластерах. Скидає листя на зиму. Надзвичано витривала рослина, що може сильно розростатися і перетворюватися на «бур'ян». Розповсюдження відбувається через тварин і пташок, що їдять плоди, так і через надзвичайно широку кореневу систему.

Поширення та середовище існування

[ред. | ред. код]

Росте у листопадних дощових лісах, у долинах та ущелинах в Китаї, горах Південно-Східної Азії. Культивується на островах Тихого океану. Може почуватися добре як у холодних степах Китаю, так і на тропічному острові Фіджі.

Практичне використання

[ред. | ред. код]

На островах Океанії з відбитої кори виготовляють дерев'яну неткану матерію, «тапу». Волокна рослини слугують матеріалом для виготовлення риболовних снастей, паперу, тканин в Східній Азії. Плоди та приготовлене листя їстівне.

Галерея

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Ліс. — К.: Махаон-Україна, 2008. — 304 с., іл. — С. 134.