Ятченко Юлій Миколайович
| Юлій Миколайович Ятченко | ||||
|---|---|---|---|---|
| Народження | 12 липня 1928 Ріпки, УРСР | |||
| Смерть | 22 березня 2020 (91 рік) | |||
| Київ, Україна | ||||
| Поховання | Байкове кладовище | |||
| Країна |  СРСР Україна | |||
| Навчання | Київський художній інститут | |||
| Діяльність | художник | |||
| Вчитель | Шаронов Михайло Андрійович і Григор'єв Сергій Олексійович | |||
| Відомі учні | Туранський Олександр Олексійович | |||
| Працівник | Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури | |||
| Член | Національна спілка художників України | |||
| Нагороди |  | |||
|
| ||||
 Ятченко Юлій Миколайович у Вікісховищі | ||||
Ю́лій Микола́йович Я́тченко (12 липня 1928, Ріпки — 22 березня 2020, Київ) — український художник, народний художник України, заслужений діяч мистецтв УРСР.
Народився 12 липня 1928 року у селі (тепер смт) Ріпки Чернігівської округи. Закінчив школу у Ріпках.
По війні вступив у Київський художній інститут, де навчався у М. Шаронова та С. Григор'єва. Закінчив інститут 1953 року. 1956 року став членом Національної спілки художників. Того ж 1956 року вперше взяв участь у художніх виставках.
З 1963 року працював у рідному виші на кафедрі рисунка. 1979 року отримав звання професора.
Загалом з 1971 по 2008 роки провів більше десяти персональних виставок.
16 квітня 2013 року в Національній академії образотворчого мистецтва і архітектури була відкрита ювілейна ретроспективна виставка під назвою «Через віки», де репрезентувались живописні полотна, графіка й акварелі Ю. М. Ятченка.
Працював в галузі станкового малярства: «На далекій околиці», «Чернець Семен Палій …», «Хлібороби» та ін. Тематика робіт присвячена різним подіям історії та має широку тематичну палітру — це історична доба Київської Русі («Князь Ярослав Мудрий», «Князь Володимир», «Князь Ігор у Києві», «Втеча князя Ігоря з полону», «Княгиня Ярославна»), Друга Світова війна («Він ще не стріляв»), портрети («Дмитро Розенфельд», «Портрет дружини», «Марійка»), пейзажні полотна («На Печерську»), натюрморти («Селянський натюрморт») тощо.
Роботи митця експонуються у музеях Києва, Донецька, Запоріжжя, Чернігова, Харкова, а також зберігаються у приватних збірках.
Помер на 92-му році життя 22 березня 2020 року. Був кремований, прах похований у колумбарії Байкового кладовища поряд із прахом дружини (50°24′53.11″ пн. ш. 30°30′13.72″ сх. д. / 50.4147528° пн. ш. 30.5038111° сх. д.).
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
- Український радянський енциклопедичний словник : [у 3 т.] / гол. ред. Бабичев Ф. С. — 2-ге вид. — К. : Голов. ред. УРЕ АН УРСР, 1987. — Т. 3 : Портулак — Ь. — 736 с.
- Ятченко Юлій Миколайович // Шевченківська енциклопедія : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — Т. 6: Т—Я. — С. 1109-1110.
- Ятченко Юлий Николаевич [Архівовано 28 квітня 2014 у Wayback Machine.]
- Художник Юлій Ятченко подарував свій твір Музею Тараса Шевченка [Архівовано 28 квітня 2014 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття про особу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |