Бронхи

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Bronchus
Бронхи в легенях.
Бронхи як частина нижніх дихальних шляхів
Деталі
Система Дихальна система
Артерія Бронхіальна артерія
Вена Бронхіальна вена
Нерв Легеневі гілки блукаючого нерва
Ідентифікатори
Латина Bronchus
MeSH D001980
TA98 A06.4.01.001 і A06.3.01.008
TA2 3226
FMA 7409
Анатомічна термінологія

Бро́нхи (лат. bronchi, однина bronchus, від грец. βρονχος — «дихальне горло», «трахея»; рідше bronchia, однина bronchium) — розгалуження дихальних шляхів у вищих хребетних амніот, у тому числі у людини.

Бронхи людини[ред. | ред. код]

Бронхіальні частки правого і лівого легень (відповідають 5 частковим бронхам):
  верхні
  середня
  нижні

Міжнародна класифікація передбачає певні назви кожного бронхолегеневого сегмента та їхню нумерацію. Розгалужену систему бронхів називають бронхіальним деревом (arbor bronchialis).

Головні бронхи[ред. | ред. код]

Два найбільші бронхи називаються головними (bronchi principales), вони починаються в місці роздвоєння трахеї (bifurcatio tracheae). Між бронхами розташовується кіль трахеї (carina tracheae), що являє собою гребінь хряща. Головні бронхи мають таку ж будову, як і трахея. Вони розходяться і входять у ворота легень.

Правий головний бронх (bronchus (principalis) dexter) ширший і коротший (в ньому 6-8 хрящових півкілець) від лівого (тут є 9-12 півкілець), за напрямком правий бронх є ніби продовженням трахеї. Від правого головного бронха беруть початок 3 часткових бронхи. Поверх правого бронха ззаду вперед проходить непарна вена (vena azygos), прямуючи до верхньої порожнистої вени.

Лівий головний бронх (bronchus (principalis) sinister) відразу ділиться на 2 часткових бронхи. Через лівий головний бронх перегинається дуга аорти.

Часткові бронхи[ред. | ред. код]

Головні бронхи дають початок вторинним (частковим) бронхам (bronchi lobares). Від правого головного бронха беруть початок 3 часткових бронхи — верхній (bronchus lobaris superior dexter), середній (b. lobaris medius dexter) і нижній (b. lobaris interior dexter). Під верхнім проходить права легенева артерія. Лівий головний бронх ділиться тільки на 2 часткових бронхи — верхній (b. lobaris superior sinister) і нижній. Верхній лівий частковий бронх ділиться на дві гілки, які іноді позначають як верхньочастковий стовбуровий бронх і язичковий бронх (частіше вважається, що верхній лівий частковий бронх безпосередньо розгалужується на 4 сегментарні бронхи). Часткові бронхи відповідають 5 легеневим часткам.

Від часткових відходять третинні (сегментарні) бронхи, які далі галузяться дихотомічно.

Сегментарні бронхи[ред. | ред. код]

Далі бронхи поділяються на сегментарні (третинні) бронхи (bronchi segmentales), яких налічується 10 сегментів справа і 9 (іноді виділяють 10) зліва. Іноді трапляються додаткові сегментарні бронхи.

Праві сегментарні бронхи
  • Верхня частка:
    • Верхній сегментарний бронх (bronchus segmentalis apicalis)
    • Передній сегментарний бронх (bronchus segmentalis anterior)
    • Задній сегментарний бронх
  • Середня частка:
    • Бічний сегментарний бронх
    • Присередній сегментарний бронх
  • Нижня частка:
    • Верхівковий сегментарний бронх
    • Присередній (паракардіальний) сегментарний бронх
    • Передній базальний сегментарний бронх
    • Бічний базальний сегментарний бронх
    • Задній базальний сегментарний бронх
Ліві сегментарні бронхи
  • Верхня частка
    • Верхівковий сегментарний бронх
    • Задній сегментарний бронх
    • Передній сегментарний бронх
    • Бічний або верхній язичковий сегментарний бронх (bronchus lingularis superior)
    • Присередній або нижній язичковий сегментарний бронх (bronchus lingularis inferior)
  • Нижня частка
    • Верхівковий сегментарний бронх
    • Передній базальний сегментарний бронх
    • Бічний базальний сегментарний бронх
    • Задній базальний сегментарний бронх

Місце паракардіального лівого сегментарного бронха займає серце.

Субсегментарні бронхи[ред. | ред. код]

Сегментарні бронхи діляться на субсегментарні (b.b. subsegmentales). Іноді трапляються додаткові субсегментарні бронхи.

Часточкові бронхи[ред. | ред. код]

Часточкові бронхи (bronchi lobulares) утворюються розгалуженнями субсегментарних, і входять всередину легеневих часточок.

Внутрішньочасточкові бронхи[ред. | ред. код]

Внутрішньочасточкові бронхи (bronchi interlobulares) утворюються розгалуженнями часточкових і розташовуються всередині легеневих часточок. Гілки, на які вони розгалужуються, прийнято називати бранхіолами.

Бронхіоли[ред. | ред. код]

Докладніше: Бронхіола

Бронхіоли — кінцеві гілки бронхіального дерева, що не містять хрящів і переходять у альвеолярні ходи легень, що несуть альвеолярні мішечки й альвеоли.

Мікроанатомія[ред. | ред. код]

Із зменшенням калібру бронхів їхні хрящі поступово змінюють форму: спочатку це півкільця, потім хрящові пластинки різної величини, і зовсім вони зникають у бронхіолах завширшки близько 1 мм. У стінках внутрішньолегеневих бронхів є круговий шар міоцитів, розташованих між слизовою оболонкою і хрящами.

У дрібних бронхах (завширшки до 1-2 мм) поступово зникають хрящові пластинки і залози, а м'язова пластинка слизової оболонки стає відносно потовщеною. Внутрішньочасточкові бронхи розпадаються на різну кількість кінцевих (термінальних) бронхіол (18-20), які є кінцевими розгалуженнями повітроносних шляхів і мають діаметр близько 0,5 мм.

Бронхи вистелені війчастим псевдобагатошаровим епітелієм з великою кількістю келихоподібних клітин. Є клітини Клара (секреторні), які виділяють ферменти для руйнування сурфактантів. Сурфактант (фосфоліпіди, білки і глікопротеїди) — поверхневоактивна речовина, яка підтримує поверхневий натяг альвеол. Має бактерицидні властивості.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Людина. / Навч. посібник з анатомії та фізіології. — Львів. 2002. — 240 с.