Гдешин
| Село
|
Гдешин[2][3], або Гдішин[2] (пол. Gdeszyn) — село в Польщі, у гміні Мячин Замойського повіту Люблінського воєводства. Населення — 187 осіб (2011[1]).
Історія[ред. | ред. код]
1671 року вперше згадується греко-католицька церква в селі[2].
За даними етнографічної експедиції 1869—1870 років під керівництвом Павла Чубинського, у селі проживали греко-католики, які розмовляли українською мовою[4].
У 1875 р. внаслідок заборони греко-католицької церкви, храм забрала Російська православна церква, більша частина пастви перейшла до неї, а менша — до римо-католицької церкви, зберігаючи розмовну українську мову. У 1896 р. на місці давньої церкви зведена нова.[3]
У 1904 р. з 806 жителів села 672 були православними, а 134 — римо-католиками.[3]
Під час Першої світової російською армією війни було депортовано православних у Росію і понад 200 їх звідти не повернулось[3].
У 1919 році польська влада в рамках великої акції руйнування українських храмів на Холмщині і Підляшші перетворила місцеву православну церкву на римо-католицький костел[2][3].
У 1920 р. польська влада розпарцелювала (розділила) фільварок, надавши більшість земельних ділянок приїжджим полякам, через що в новоутвореній польській колонії оселилось 400 римо-католиків і тільки 8 — православних. Володіння колоністів становили 950 га, а жителів села — тільки 450 га. Переданням церкви під костел і розподілом більшості земель полякам влада за два роки змінила баланс на їх користь[3].
Після падіння польської держави в 1939 році, православним було повернено храм, громада належала до Української автокефальної православної церкви[3]. У 1943 році в селі проживало 296 українців, 174 поляки та 20 німців, у сусідній однойменній колонії — 21 українець, 622 поляки, 21 німець[3]. У 1943—1944 роках польські шовіністи вбили в селі 25 українців[5]. Українці змушені були втікати або переходити в римо-католики і на польську мову. Влада ПНР у 1944 р. знову відібрала церкву від православних і перетворила її на костел. У 2000 р. на місці знесеної колишньої церкви збудували костел[3].
У 1975—1998 роках село належало до Замойського воєводства.
Населення[ред. | ред. код]
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][6]:
| Загалом | Допрацездатний вік |
Працездатний вік |
Постпрацездатний вік | |
|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 90 | 16 | 56 | 18 |
| Жінки | 97 | 26 | 43 | 28 |
| Разом | 187 | 42 | 99 | 46 |
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- ↑ а б в г Крип'якевич І., Крип'якевич Р. Матеріали до історії церков Холмщини і Підляшшя // Холмщина і Підляшшя : іст.-етногр. дослідж. — Київ : Родовід, 1997. — С. 138.
- ↑ а б в г д е ж и к Богдан Гук. Gdeszyn. apokryfruski.org. APOKRYF RUSKI.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) (пол.) - ↑ Труды этнографическо-статистической экспедиціи въ Западно-Русскій Край / собран. П. П. Чубинскимъ. — С.-Петербургъ, 1872. — Т. 7: Евреи. Поляки. Племена немалорусскаго происхожденія. Малоруссы (статистика, сельскій бытъ, языкъ). — С. 364-365. (рос. дореф.)
- ↑ Карта вбивств українців польськими партизанськими відділами на Холмщині (1942–1944 роки). Наше слово. 2 жовтня 2014. Процитовано 26 грудня 2022.
- ↑ Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.
Посилання[ред. | ред. код]
- Богдан Гук. Gdeszyn. apokryfruski.org. APOKRYF RUSKI.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) (пол.)
|
| |||||||||||
