Ґрунтознавство (інженерна геологія)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Ґрунтознавство — науковий напрям інженерної геології, що досліджує склад, стан, будову і властивості ґрунтів як будь-яких гірських порід і техногенних утворень чи складених ними ґрунтових товщ (тіл або масивів), закономірності їх формування та просторово-часові зміни під впливом сучасних і прогнозованих геологічних процесів, що формуються в ході розвитку земної кори під впливом сукупності всіх природних факторів і в зв'язку з інженерно-господарською, насамперед інженерно-будівельною діяльністю людства[1][2].

Розділи[ред. | ред. код]

Ґрунтознавство поділяється на:

  • Загальне ґрунтознавство розглядає склад і будову ґрунтів як багатокомпонентних, динамічних систем, природу і закономірності формування їх властивостей. Теоретична база — вчення про формування складу, будови і властивостей ґрунтів у процесі літогенезу і петрогенезу внаслідок складних фазових взаємодій.
  • Генетичне ґрунтознавство вивчає залежність особливостей складу, будови і властивостей ґрунтів від умов їх утворення.
  • Регіональне ґрунтознавство вивчає ґрунти регіонів, закономірності мінливості їхнього складу, будови і властивостей. Ґрунтознавство використовує досягнення фізики, хімії, математики і механіки, пов'язане з інженерною геологією та суміжними геологічними науками (гідрогеологією, мерзлотознавством, петрологією, літологією тощо).

Посилання[ред. | ред. код]

  1. Костюченко М. М., Шабатин В. С. Гідрогеологія та інженерна геологія: Підручник. — К.: Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет» 2005. — 144 с.
  2. Грунтоведение / Трофимов В. Т., Королёв В. А., Вознесенский Е. А. и др. (Под.ред. В. Т. Трофимова, 6-е изд.). — М., Изд-во МГУ, 2005. — 1024 с. (Серия: Классический университетский учебник).