150 карбованців «1000-річчя давньоруської літератури (Слово о полку Ігоревім)»
| 1000-річчя давньоруської літератури (Слово о полку Ігоревім)  СРСР | |
|---|---|
| Номінал | 150 карбованців |
| Маса | 15.55 г |
| Діаметр | 28 мм мм |
| Товщина | 1,5 мм |
| Гурт | рубчастий |
| Метал | платина |
| Роки карбування | 1988 |
| Аверс | |
 | |
| Опис | герб СРСР |
| Реверс | |
 | |
| Опис | зображення постаті літописця і вершників |
| Гравер | А. В. Бакланов |
1000-річчя давньоруської літератури (Слово о полку Ігоревім) (рос. 1000-летие древнерусской литературы (Слово о полку Игореве)) — платинова ювілейна монета СРСР вартістю 150 карбованців, випущена 13 вересня 1988 року.
Тематика[ред. | ред. код]
«Слово о полку Ігоревім» — відомий пам'ятник літератури Київської Русі. В основі сюжету — невдалий похід руських князів на половців, зроблений новгород-сіверським князем Ігорем Святославичем в 1185 році. «Слово» було написано в кінці XII століття, невдовзі після описуваної події (часто датується тим же 1185 роком, рідше 1-2 роками пізніше). Перейняте мотивами слов'янської народної поезії з елементами язичницької міфології, за своєю художньою мовою та літературним значенням «Слово» стоїть у ряді найбільших досягнень середньовічного епосу.
Історія[ред. | ред. код]
13 вересня 1988 в обіг була випущена серія з 6 монет, яка присвячувалася історичним сюжетам, пов'язаних з історією Давньоруської держави і 1000-річчям введення християнства на Русі («1000-річчя давньоруського монетного карбування, літератури, зодчества, хрещення Русі»). Тиражі монет серії склали від 7 до 40 тисяч штук. У цю серію увійшли срібні монети номіналом в 3 карбованці «Софійський собор у Києві», срібна монета в 3 карбованці «Срібник Володимира», золота монета в 50 карбованців «Софійський собор у Новгороді», золота монета в 100 карбованців «Златник Володимира», платинова монета в 150 карбованців «Слово о полку Ігоревім», паладієва монета в 25 карбованців «Пам'ятник князю Володимиру Святославичу». Особливістю цієї серії монет став метал — паладій 999 проби, вперше використаний для карбування монет. Інтерес до паладію пояснюється його приналежністю до платинової групи, відносною стабільністю цін на міжнародному ринку і проявом уваги до нього з боку нумізматів та інвесторів. Практика використання паладію для карбування монет набула поширення в світі лише наприкінці 80-х років. Зазначена серія монет викликала справжній фурор на міжнародному нумізматичному ринку. У 1988 році в Базелі на Міжнародній нумізматичній виставці серія монет з дорогоцінних металів, присвячена 1000-річчю давньоруського карбування, літератури, архітектури та хрещення Русі, була визнана найкращою монетною програмою року і отримала перший приз за якість виготовлення.
Монети карбувалися на Ленінградському монетному дворі (ЛМД).
Опис та характеристики монети[ред. | ред. код]
| Номінал крб. |
Метал | Проба | Маса (гр) |
Діаметр (мм) |
Товщина (мм) |
Гурт | Тираж штук |
|---|---|---|---|---|---|---|---|
(240 рифлень) |
Аверс[ред. | ред. код]
Зверху герб СРСР з 15 витками стрічки, під ним літери «СССР», нижче ліворуч і праворуч риса, під рискою зліва хімічне позначення «Pt» і проба «999» металу з якого зроблена монета, під ними чиста вага дорогоцінного металу «15,55», під рискою праворуч монограма монетного двору «ЛМД», нижче позначення номіналу монети цифра «150» і нижче слово «РУБЛЕЙ», знизу у канта рік випуску монети «1988».
Реверс[ред. | ред. код]
Зверху уздовж канта слова «1000-ЛЕТИЕ ДРЕВНЕРУССКОЙ ЛИТЕРАТУРЫ», в середині невідомий автор створює твір, знизу уздовж канта слова «СЛОВО О ПОЛКУ ИГОРЕВЕ» і рік «1185 г.».
Гурт[ред. | ред. код]
Рубчастий (240 рифлень).
Автори[ред. | ред. код]
Див. також[ред. | ред. код]
Джерела[ред. | ред. код]
- Опис монети на сайті fcoins.ru [Архівовано 4 липня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)