Карбованець СРСР

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук


Карбованець
Рубль

Рубль (рос.)

Казначейський білет1 карбованець, 1961 рік Монета 1 карбованець1988 рік
Казначейський білет
1 карбованець, 1961 рік
Монета 1 карбованець
1988 рік
Коди і символи
Коди ISO 4217 SUR (—)
Територія обігу
Емітент СРСР СРСРCoat of arms of the Soviet Union.svg
Похідні та паралельні одиниці
Дробові Копійка (1100)
Монети і банкноти
Монети 1, 2, 3, 5, 10, 15, 20, 50 копійок;
1, 5, 10 карбованців
Банкноти 1, 3, 5, 10, 25, 50, 100, 200, 500, 1000 карбованців
Історія
Дата введения 1923
Виробництво монет та банкнот
Емісійний центр Держбанк СРСР
Монетний двір Московський монетний двір
Ленінградський монетний двір
Гроші зразка 1937 року

Карбо́ванець, рубль (рос. Рубль) — валюта СРСР з 1923 року по 26 грудня 1991 року. До 1947 року мав паралельне ходіння з червінцем. Дизайн більшості радянських купюр розробив гравер і художник Іван Іванович Дубасов.

Історія[ред.ред. код]

Після Жовтневої революції 1917 року через іноземну інтервенцію та громадянську війну радянський уряд був змушений випускати паперові грошові знаки (так звані розрахункові знаки) для покриття дефіциту в державному бюджеті у зв'язку із зростанням витрат на оборону і миритися з наявністю в обігу старих паперових грошей, грошових знаків тимчасового уряду і різних сурогатів грошей. Хоча шляхом деномінації грошова маса в обігу була зменшена номінально в мільйон разів, радянський карбованець продовжував знецінюватися. І лише грошова реформа 1922-1924 років стабілізувала радянську валюту. Розпочався випуск квитків в новій грошовій одиниці — червінці. Червінець мав певний золотий вміст — 7,74234 г, що дорівнювало змісту дореволюційної золотої монети в 10 карбованців, і забезпечувався всіма державними цінностями.

У 1923 році радянський карбованець вже завоював тверде місце в грошовому обігу країни. Деякий час карбувалися також золоті червінці, які використовувалися для закордонних платежів, що відіграло певну роль у зміцненні міжнародного авторитету радянської валюти. Одночасно з червінцями в обігу продовжували перебувати знецінені грошові знаки (зразка 1923 року). Щоб позбутися від знецінених грошей, уряд вирішив випускати тверді розмінні казначейські білети вартістю 5, 3 і 1 карбованець золотом (червінець прирівнювався до 10 казначейських карбованців). Грошові знаки випуску 1923 року були вилучені з обігу і викуплені за курсом: 50 тисяч карбованців грошовими знаками 1923 року за 1 казначейський карбованець. Як грошова одиниця червінець існував недовго, лічильною одиницею знову став карбованець. Але термін «червінець» залишився на банкнотах до грошової реформи 1947 року. На її заключному етапі почалося карбування срібних монет в 1 карбованець, 50, 20, 15, 10 копійок і мідних в 5, 3, 2, 1 і півкопійки. Ці монети зберегли форму, вагу і пробу дореволюційних монет, але на них був поміщений радянський герб і девіз «Пролетарі всіх країн, єднайтеся!» (рос. «Пролетарии всех стран, соединяйтесь!»). Завдяки усім цим заходам був стабілізований курс карбованця: за долар США віддавали 2,22 радянських карбованця, а в 1925 році курс склав уже 1,94 карбованців за долар.

У 1936 році вміст золота в карбованці було визначено в 0,167674 г, а з 1937 року курс карбованця встановився на базі долара США; 1 долар прирівнювався до 5 карбованців 30 копійок. Таке співвідношення існувало до 1950 року.

Під час Великої Вітчизняної війни кількість грошових знаків значно перевищила потреби обороту, що викликало зниження купівельної спроможності карбованця. Якщо напередодні війни в обігу перебувало 18,4 мільярда кабованців, то на 1 січня 1946 року грошова маса склала 73,9 мільярда. Грошова реформа 1947 року створила умови для подальшого зміцнення грошової системи і стабілізації карбованця. Старі паперові гроші були обмінені на нові у співвідношенні 10:1. Банківські квитки-червінці були замінені новими банківськими квитками, номінал яких висловлювався в карбованцях. Післявоєнне зниження цін на товари широкого вжитку призвело до підвищення купівельної спроможності карбованця і його офіційного курсу щодо іноземної валюти. 1 березня 1950 року курс карбованця на базі долара був ліквідований і переведений на золоту основу (золотий вміст карбованця становив 0,222168 г чистого золота). Долар США прирівнювався до 4 карбованців.[1]

1 січня 1961 року введено новий масштаб цін, старі гроші обмінені на нові у співвідношенні 10:1. Було підвищено також золотий вміст карбованця: він дорівнював 0,987412 г чистого золота, курс 1 долара США став дорівнювати 90 копійкам. Однак паритетний курс карбованця до долара був завищеним, що призвело до появи «чорного» ринку валюти в країні і незаконним котируванням готівкового карбованця західними банками.

З 1974 року курс карбованця до долара й інших валют став визначатися за методом валютного кошика, який спочатку включав 14, а пізніше 6 провідних конвертованих валют — долар США (42%), марку ФРН (19%), японську єну (19%), фунт стерлінгів, французький і швейцарський франки (кожен по 10%). Однак паритетний курс карбованця залишався майже незмінним з 1961 року, і завищеність його по відношенню до інших валют не була усунена.

З роками платіжно-купівельна спроможність карбованця знижувалася: 1981 року вона становила 60-62%, а 1988-го лише 40-45% від відповідного показника 1961 року.

У Радянська Союзі практично 95% всіх розрахунків велися готівкою. Цей факт вимагав великого тиражу купюр в побуті. Радянські карбованці друкувалися на двох основних фабриках «Держзнаку» — у Ленінграді та Москві. Через кордон вивіз карбованців був заборонений. Дозволено було брати з собою не більше 30-ти карбованців. За кордоном карбованець не обертався зовсім. Існував тільки термін переказного карбованця.[2]

У 1990 році було прийнято постанову нового ВР СРСР про концепцію переходу до регульованої ринкової економіки і відповідне цієї концепції законодавство. Один долар США став коштувати 1,8 карбованців.

22 січня 1991 року почалася остання грошова реформа в історії СРСР: Михайлом Горбачовим було підписано указ про вилучення з обігу купюр у 50 і 100 карбованців зразка 1961 року і обміні їх на більш дрібні банкноти або купюри нового зразка. Метою реформи була необхідність позбутися надлишкової грошової маси надрукованих наприкінці 1980-х років купюр для виконання соціальних гарантій, яка розганяла дефіцит товарів народного споживання. При цьому обмін готівки в сумі до 1 тисячі карбованців здійснювався лише протягом трьох днів — з середи по п'ятницю 23-25 січня, а зняття готівки в Ощадбанку обмежувалося 500 карбованцями.

Після розпаду СРСР в 1992-1995 роках радянський карбованець поступово виводився з обігу. Останньою країною, що відмовилася від радянського карбованця, став Таджикистан (10 травня 1995).

Золотий червінець СРСР зразка 1923 року, випущений у 1979 році

Курси валют:

(За один карбованець) 1930 1938 1950 1961 1973
Американських доларів 0,51 0,19 0,25 1,11 1,33
Британських фунтів 0,10 0,04 0,09 0,40 0,54
Французьких франків 12,90 6,54 87,72 5,44 6,06
Німецьких марок 2,14 0,47  — 4,44 3,80
Чехословацьких корон 16,95 5,41 12,50 8,00 8,00
Польських злотих 4,44 1,10 1,00 4,44 4,44
Угорських форинтів 2,86  — 2,93 13,04 13,04
Румунських леїв 76,92  — 37,45 6,67 6,67

Дореформений карбованець[ред.ред. код]

В грудні 1922 року був створений СРСР, але практично весь 1923 рік в обіг випускалися гроші РРФСР. Вперше грошові знаки з символікою Союзу РСР були випущені в листопаді 1923 року — це була купюра номіналом в 10 000 карбованців. На її аверсі в лівій частині є біле поле у вигляді вертикальної смуги, де вгорі зображено герб СРСР з 6 витками стрічки на колосках, за числом радянських республік. На кожному витку є напис «Пролетарі всіх країн, єднайтеся!» на мовах республік, а саме — російською, українською, білоруською, грузинською, вірменською і тюрко-татарською (азербайджанською) мовами, зазначених у 34 статті Конституції СРСР. Знизу смуги — цифра року випуску знака («1923»). У правій частині, що має зелений фон, поміщений вигляд столиці СРСР — Москви з панорамою Московського кремля і Великого Кам'яного моста, зазначені найменування знака, номінал прописом, підписи Народного комісара фінансів Г. Я. Сокольникова і касира, серія і п'ятизначний номер. На реверсі в центрі надрукований номінал купюри великими цифрами на тлі віньєтки, повна назва знака і текст «Має ходіння на всій території Союзу» на мовах республік. Перші державні грошові знаки Союзу РСР були випущені в трьох купюрах великого номіналу. Крім вищеназваної банкноти в 10 000 карбованців, в грудні 1923 року надійшла в обіг купюра в 15 000 карбованців, а в лютому 1924 року в 25000 карбованців. На 15 000 карбованців зображена голова селянина по скульптурі роботи Шадра (псевдонім художника І. Д. Іванова), а на 25 000 карбованців — голова червоноармійця в будьонівці, також по скульптурі Шадра. Малюнки бюстів селянина і червоноармійця зображені також на стандартних поштових марках того часу. Оформлення всіх трьох перших банкнот СРСР однотипне — у лівого краю біле поле із зображенням герба СРСР вгорі і цифрами року («1923») знизу. На зворотному боці знаків великими цифрами на багатобарвній віньєтці позначено номінал, і разом з текстом все окреслено візерунковою рамкою, зміщеної ліворуч на поле знака. Дані гроші можна віднести до справжніх творів мистецтва в мініатюрі, їх відрізняє висока художня майстерність, чіткість ліній. Всі три купюри віддруковані орловським багатоколірним друком на папері одного формату з однаковим водяним знаком по всьому полю — килимовий візерунок («килим»). Вони мали два п'ятизначних номера (угорі ліворуч і знизу праворуч) і двухлітерне позначення серій, із змінами залежно від номіналу банкноти.

Серія 1923 року
Зображення Номінал
(рублів)
Розмір
(мм)
Основні кольори Опис Дата
введення
Роки
випуску
Дата
виведення
Лицьова сторона Зворотний бік Лицьова сторона Зворотний бік водяний знак
10 000 рублей СССР 1923 года. Аверс.jpg 10 000 рублей СССР 1923 года. Реверс.jpg
10 000
155×79
зелений
герб СРСР, номінал цифрами і прописом,
пояснювальні написи, Московський кремль
номінал цифрами і прописом
мовами союзних республік
вікна
Водяний знак 1923.jpg
23 листопада
1923
1923
31 травня
1924
15000 рублей (аверс).jpg 15000 рублей (реверс).jpg
15 000
коричневий
герб СРСР, номінал цифрами і прописом,
пояснювальні написи, профіль селянина
18 грудня
1923
25 000 рублей СССР 1923 года. Аверс.png 25 000 рублей СССР 1923 года. Реверс.png
25 000
ліловий
герб СРСР, номінал цифрами і прописом,
пояснювальні написи, профіль червоноармійця
7 лютого
1924
Масштаб зображень - 1,0 пікселя на міліметр
Банкноти зразку 1923 року 
Народний комісаріат фінансів
Державний грошовий знак СРСР
Типографія ГОЗНАК
Номінал Дата
на купюрі
Нумерація
10.000 карбованців 1923
15.000 карбованців 1923
25.000 карбованців 1923

Карбованець після реформи 1922-1924 років[ред.ред. код]

Монети зразку 1924-1925 років[ред.ред. код]

Дизайн радянських монет в срібному і мідному виконанні, що враховує геральдику Радянського Союзу, був розроблений в 1923 році. Необхідність втілення фінансових ідей одночасно з ідеологічними, вимагала особливо продуманих зображень на обох сторонах монет.

Реверс срібного карбованця, 1924 року, являє собою сюжетну групу з двох фігур — робітник, який згідно ідеологічним принципом комуністичної влади, вказує селянинові з серпом і пилою, шлях вперед. Тло, на якому стоять два цих трудівника — висхідне над промисловим містом сонце.

На монеті номіналом 50 копійок, зворотний бік майже повністю займає постать робітника, що піднімає масивний молот над ковадлом, що стоїть перед ним. На задньому фоні, ліворуч видно плуг — головне знаряддя селянської праці.

Лицьову сторону нових монет вирішено було виконати аналогічною монетам 1921 - 1923 рр, але ще не випущених в обіг монетах РРФСР. Тільки замість російського республіканського герба на фігурному щиті вміщено круглий герб Радянського Союзу. У розмінних монет 10, 15 і 20 копійок на стороні з цифрою номіналу, гілки з листям були замінені колоссям пшениці. 24 лютого 1924 нові монети, обох типів (РРФСР і СРСР) стали надходити в обіг. Таким було народження нової, радянської монетної системи. Срібні монети СРСР карбувалися на Ленінградському монетному дворі в 1924 - 1931 роках за геометричним і ваговим стандартам срібних монет РРФСР. Частина тиражу полтиника 1924 (з ініціалами «Т.Р» на гурті) викарбувана на замовлення Радянського Уряду у Великобританії на Лондонському Королівському монетному дворі. У зверненні ці срібні монети були до 1 квітня 1961 поряд із зразками попереднього типу 1921-1923 рр. При виготовленні полтиника і рублів використовувалося срібло 900 проби, для дрібних монет номіналом 10, 15, 20 копійок застосовувалося срібло 500 проби.

Монетна стопа і лінія номіналів була використана та ж, що і у останніх дореволюційних монет імператорської Росії - 50 рублів з пуда міді, але в неї не були включені монети самих дрібних номіналів 1/2 і 1/4 копійки. У 1925 році почалося виробництво і полукопеечной монети, яке тривало тільки три роки (до 1928 р) і більше ніколи не відновлювалося.

З - за великого завантаження Ленінградського монетного двору, частина замовлення була розміщена в спец. цеху ленінградського заводу «Червона зоря», а також, на прохання Радянського Уряду, в Англії на Бирмингемском МД. Спочатку всі монети чеканилися з гладким гуртом, але ближче до кінця 1925 року, монети номіналом в 1 і 2 копійки стали карбувати з вертикальним рубчатий гуртом.

Монети зразку 1924-1925 років
Зображення Номінал Діаметр
(мм)
Маса
(г)
Матеріал Опис Дата введення Роки випуску Дата вилучення
Гурт Реверс Аверс
Полкопейки 1925, красная медь.jpg
Пів
копійки
16
1,64
мідь
рубчастий
гладкий
номінал,
рік карбування
напис «СССР», лозунг
«Пролетарии всех стран, соединяйтесь!»
20 травня
1925
1925 1927
1928
офіційно не вилучалися
1Kopek1924.PNG
1
копійка
21,3
3,27
номінал,
рік карбування,
рослинний орнамент
герб СРСР, лозунг
«Пролетарии всех стран, соединяйтесь!»
22 лютого
1924
1924 1925
2Kopek1924.PNG
2
копійки
24
6,55
1924 1925
3Kopek1924.PNG
3
копійки
27,7
9,80
1924
5Kopek1924.PNG
5
копійок
32
16,38
1924
10Kopek1925.PNG
10
копійок
17,27
1,8
срібло-500
рубчастий
номінал,
рік карбування,
рослинний орнамент
герб СРСР
лозунг
«Пролетарии всех стран, соединяйтесь!»'
22 лютого
1924
1924-1925
1927-1931
офіційно не вилучалися
15Kopek1925.PNG
15
копійок
19,56
2,7
1924-1925
1927-1931
20Kopek1924.PNG
20
копійок
21,84
3,6
1924-1925
1927-1931
50 копеек СССР 1924 г.jpg
50
копійок
26,67
10
срібло-900
гладкий з
написом
коваль,
який ремонтує плуг
герб СРСР
номінал
лозунг
«Пролетарии всех стран, соединяйтесь!»
1924-1927
Soviet ruble 1924.jpg
1
карбованець
33,5
20
робітник,
який вказує селянину
на Сонце, яке встає над заводом
1924
Тиражі монет зразка 1924 року [3] 
Рік Пів копійки 1 копійка 2 копійки 3 копійки 5 копійок 10 копійок 15 копійок 20 копійок 50 копійок 1 карбованець
1924 не карбувалась не відомо не відомо не відомо не відомо 67 350 000 72 426 000 93 810 000 26 559 000 (ПЛ)
93 810 000 (ТР)
12 998 000 (ТР)
1925 45 380 000 не відомо не відомо не карбувалась не карбувалась 101 013 000 112 708 000 135 188 000 43 557 000 (ПЛ) не карбувалась
1926 не карбувалась не карбувалась не карбувалась не карбувалась не карбувалась не карбувалась не карбувалась не карбувалась 24 374 000 (ПЛ) не карбувалась
1927 43 100 000 не карбувалась не карбувалась не карбувалась не карбувалась не відомо не відомо не відомо не відомо (ПЛ) не карбувалась
1928 9 520 000 не карбувалась не карбувалась не карбувалась не карбувалась не відомо не відомо не відомо не карбувалась не карбувалась
1929 не карбувалась не карбувалась не карбувалась не карбувалась не карбувалась 64 900 000 46 400 000 67 250 000 не карбувалась не карбувалась
1930 не карбувалась не карбувалась не карбувалась не карбувалась не карбувалась 163 424 000 79 867 000 125 658 000 не карбувалась не карбувалась
1931 не карбувалась не карбувалась не карбувалась не карбувалась не карбувалась 67 350 000 не відомо 9 530 000 не карбувалась не карбувалась

Банкноти зразку 1924 року[ред.ред. код]

Купюри зразка 1924 року залишалися в обігу до грошової реформи 1947 року, хоча фактично були витіснені з обігу раніше купюрами пізніших випусків.

Декретом ЦВК і РНК СРСР від 5 лютого 1924 року були випущені в обіг державні казначейські білети номіналом в 1, 3 і 5 карбованців. Основне їх призначення — поява в готівковому обігу стійких грошей номіналом менше 1 червінця. Це призначення казначейських білетів підкреслено в позначенні їх номіналу: «... рублів золотом». 10 карбованців казначейськими білетами прирівнювалися до 1 червінця. Перший випуск державних казначейських білетів на суму 20 мільйонів золотих карбованців вийшов 5 лютого 1924 року; другий випуск (22 лютого 1924) — у сумі 30 мільйонів карбованців з заліком у 3 мільйони, що випускалися у вигляді розмінних купюр; третій випуск (21 березня 1924) — 25 мільйонів карбованців; четвертий (9 квітня 1924) — 25 мільйонів карбованців і п'ятий (25 квітня 1924) — 40 мільйонів карбованців.

Оформлення казначейських білетів 1924 року різне за форматом, малюнком, водяними знаками і забарвленням залежно від їх номіналу. На кожному зображений державний герб СРСР. Назва купюри і номінал вказані на аверсі російською мовою, на реверсі — на п'яти титульних мовах радянських республік: УРСР, БРСР та ЗРФСР. Кожен білет мав семизначні порядкові номери, надруковані вгорі і знизу купюри червоними цифрами і тризначну серію («серія» позначена словом). Банкнота у 1 карбованець золотом жовтого кольору має на лицьовій стороні зображення променів сонця, що сходить, які осявають стилізований сніп колосків і знаряддя жнив — косу і два серпа. Державний казначейський білет у 3 карбованця золотом зеленого кольору має зображення робітника і селянина у напівлежачому вигляді відповідно з молотом і косою, які читають книгу. 5 карбованців — синього кольору, зображено поле, по якому рухається трактор, на якому видно фігури тракториста і помічника. В народі купюра у 3 карбованця отримала прізвисько «два ледаря», а 5 карбованців — «трактор». Банкнота у 1 карбованець мала вертикальне розташування рамки, 3 і 5 карбованців — горизонтальне. На зворотному боці купюр, крім номіналу цифрою і текстом на національних мовах, був напис російською мовою: «Державні казначейські білети обов'язкові до прийому на всій території Союзу Радянських Соціалістичних Республік в усі платежі для всіх установ, підприємств та осіб по золотій номінальної вартості в тих випадках, коли платіж обчислений у золоті, або за офіційним курсом золотого карбованця в тих випадках, коли платіж обчислений в радянських грошових знаках». Цей напис показував, що емісія даних грошових знаків була здійснена ще до завершення грошової реформи Г. Я. Сокольникова.

Невипущені 20 копійок 1924 року

Також у 1924 році згідно з декретом ЦВК і РНК СРСР від 22 лютого 1924 року, для забезпечення грошового обороту в разі нестачі розмінної монети, були випущені тимчасові розмінні казначейські білети у 1, 2, 3, і 50 копійок. Граничний термін ходіння і прийому в платежі і до обміну касами Наркомфіну цих купюр був встановлений до 31 серпня 1926 року. На цих купюрах не вказувалася їх назва. Чотири купюри номіналом від 1 до 5 копійок були однотипними, різного, залежно від номіналу, забарвлення, з вертикальним розташуванням рамки. На їх лицьовій стороні вгорі зображено герб СРСР, нижче на тлі цифрового зображення номіналу вказано номінал прописом і текст: «Мають ходіння нарівні зі срібною монетою», під яким стоїть рік випуску — «1924». Цей напис викликає подив, оскільки названі номінали металевих грошей (монет) карбувалися з міді. На зворотному боці у верхній частині вказаний номінал цифрою, а нижче — прописом 6 мовами союзних республік. Купюра у 50 копійок горизонтального розташування має біле поле ліворуч із зображенням Державного герба і року випуску, написи на лицьовій і зворотній сторонах аналогічні написам на дрібних номіналах, але на відміну від них на аверсі є підписи народного комісара фінансів і касира. Усі купюри були безномерні і мали водяні знаки. В їх емісії безсумнівно враховано досвід випуску марок-грошей царським урядом в роки першої світової війни, коли став відчуватися дефіцит розмінної монети. Розмінну кризу в основному подолали до початку 1925 року, до цього часу в обігу перебувало срібних монет на 73,5 мільйонів карованців, мідних на 1,4 мільйонів карованців. І розмінних казначейських купюр на 27,8 мільйонів карованців. Також планувався випуск купюри у 20 копійок, но він не відбувся, цей номінал відомий тільки у вигляді зразків.

У серпні 1924 року в обіг випущено білет Державного банку СРСР нового зразка номіналом у 3 червінці, односторонній, виконаний на білому папері. У лівій верхній частині поля малося гравіроване зображення «Сівач» по скульптурі І. Д. Шадра, широко відоме і як аверс золотої радянської монети в 1 червінець. На банкноті був напис: «Три червінці містять 5 зол. 42,72 дол. (23,23 гр.) чистого золота. Банківський білет підлягає розміну на золото. Початок розміну встановлюється особливим урядовим актом. Банківські білети забезпечуються в повному розмірі золотом, дорогоцінними металами, стійкою іноземною валютою та ін. активами Держбанку». Нижче цього напису розташовані підписи членів Правління Державного банку СРСР. Розрізняють два різновиди цих купюр — з п'ятьма і чотирма підписами членів Правління.[4]

Серія 1924 року
Зображення Номінал Розмір
(мм)
Основні
кольори
Опис Дата
введення
Роки
випуску
Дата
виведення
Лицьова
сторона
Зворотний
бік
Лицьова
сторона
Зворотний
бік
водяний
знак
1kapeika 1924a.jpg 1 копейка СССР 1924 г. Реверс.PNG
1
копійка
40×66
светло-
коричневий
номінал великою цифрою і прописом, герб СРСР, рік випуску
номінал цифрами і прописом
на мовах республік СРСР,
напис «С. С. С. Р.»
тіньові
Водяний знак 1923.jpg
22 лютого
1924
1924
31 серпня
1926
2 копейки СССР 1924 г. Аверс.PNG 2 копейки СССР 1924 г. Реверс.PNG
2
копійки
коричневий
3 копейки СССР 1924 г. Аверс.PNG 3 копейки СССР 1924 г. Реверс.PNG
3
копійки
зелений
5 копеек СССР 1924 г. Аверс.PNG 5 копеек СССР 1924 г. Реверс.PNG
5
копійок
синій
50 копеек СССР 1924 г. Аверс.PNG 50 копеек СССР 1924 г. Реверс.PNG
50
копійок
110×60
синій
бежевий
номінал великою цифрою і прописом, герб СРСР, рік випуску, підписи наркома фінансів і касира
1 рубль СССР 1924 г. Аверс.PNG 1 рубль СССР 1924 г. Реверс.PNG
1
карбованець
золотом
80×155
помаранчевий
синій
номінал прописом, герб СРСР, підписи наркома фінансів і касира на тлі снопа пшениці
номінал цифрою і прописом на мовах республік СРСР, пояснювальні написи, рік випуску
1 рубль водяний знак 1924.jpg1 рубль водяний знак 1928.jpg
(1924) (1928)
5 лютого
1924
1924
1928
1947
3 рубля СССР 1924 г. Аверс.PNG 3 рубля СССР 1924 г. Реверс.PNG
3
карбованця
золотом
168×75
зелений
номінал цифрою і прописом, герб СРСР, рік випуску, підписи наркома фінансів і касира, відпочиваючі робітник і селянин
номінал цифрою і прописом на мовах республік СРСР, пояснювальні написи
«СССР 3»,
орнамент,
«ТРИ РУБЛЯ»
3 рубля водяний знак 1924.jpg
1924
5 рублей СССР 1924 г. Аверс.PNG 5 рублей СССР 1924 г. Реверс.PNG
5
карбованців
золотом
181×86
ліловий
синій
номінал цифрою і прописом, герб СРСР, рік випуску, підписи наркома фінансів і касира, трактор у полі
«СССР 5»,
орнамент,
«ПЯТЬРУБ.»
5 рублей водяний знак 1924.jpg
30rubley1924.jpg 3 червінця.jpeg
3
червінця
180×106
чорний
зображення сіяча, номінал, герб СРСР, пояснювальні написи, печатка і підписи членів правління Держбанку
відсутній
«Г Б», номінал, рік випуску, орнамент Водяний знак 1924.JPG
30 липня
1924
Масштаб зображень - 1,0 пікселя на міліметр
Банкноти зразку 1924 року 
Народний комісаріат фінансів
Державний Казначейський Білет СРСР
зразку 1924 року
Типографія ГОЗНАК
Номінал Дата
на купюрі
Різновиди Нумерація
1 карбованець золотом 1924 водяний знак слово "РУБЛЬ" ширин. 55мм
1 карбованець золотом 1924 водяний знак слово "РУБЛЬ" ширин. 65мм
3 карбованця золотом 1924 на реверсі "БИЛЕТ" в укр. тексті
3 карбованця золотом 1924 на реверсі "БIЛЕТ" в укр. тексті
5 карбованців золотом 1924 на реверсі "БИЛЕТ" в укр. тексті
5 карбованців золотом 1924 на реверсі "БIЛЕТ" в укр. тексті

Банкноти зразку 1925 року[ред.ред. код]

У березні 1925 року в обіг надійшли дві купюри нового зразка — державні казначейські білети СРСР номіналом в 3 і 5 карбованців. У позначенні їх номіналу вилучено слово «золотом», як це мало місце на купюрах 1924 року, так як до цього часу грошовий обіг у країні вже повністю здійснювалося у твердій валюті, практично заснованої на золотодевізному стандарті. Нові купюри мали різне зовнішнє оформлення та формат.

На 3 карбованцях малюнок лицьового боку представляв одноколірний орнамент і віньєтки, на зворотному боці орнамент в чотири фарби. Номінал цієї купюри цифрами і прописом позначений на аверсі та реверсі. На лицьовій стороні назву купюри повторено на 6 мовах союзних республік, на зворотному боці вартість банкноти повторено на національних мовах.[5]

На 5 карбованцях розміщено зображення в овальній рамці голови робочого по скульптурі І. Д. Шадра, лицьова сторона однотонна, зворотня в чотири фарби. Як і на 3-х карбованцях назву і номінал повторені на 6 мовах союзних республік, хоча в цей час Союз РСР налічував вже 8 республік. У жовтні 1924-го були утворені Узбецька і Туркменська РСР, але герб СРСР ще довгий час залишався з 6 витками перев'язуючих стрічок, і в написах на банкнотах мови нових республік не використовувалися.

На кожній купюрі був напис: «Державні казначейські білети обов'язкові до прийому на всій території Союзу Радянських Соціалістичних Республік в усі платежі для всіх установ, підприємств та осіб по золотій номінальній вартості. Підробка державних казначейських білетів переслідується по закону». На 3 карбованцях цей напис розташовано на лицьовій стороні, на 5 карбованцях на зворотній.

Купюри 1925 року мали порядкову шестизначну нумерацію і позначення серії однією або двома буквами, підписи народного комісара фінансів Г. Я. Сокольникова і касира. Друкувалися вони на ущільненому білому або світло-кремовому папері з лицьового боку металографським методом, зі зворотнього — орловським друком. 3 карбованця не мали водяного знака, 5 карбованців у вільному полі на лівій частині мали водяний знак у вигляді великої цифри «5» в світлих променях.[6]

Серія 1925 року
Зображення Номінал
(карбованців)
Розмір
(мм)
Основні кольори Опис Дата
введення
Роки
друку
Дата
виведення
Лицьова сторона Зворотний бік Лицьова сторона Зворотний бік водяний знак
3 рубля СССР 1925 г. Аверс.jpg 3 рубля СССР 1925 г. Реверс.jpg
3
128×62
темно-зелений
синій
рожевий
номінал цифрою і прописом на мовах республік СРСР, герб СРСР, рік випуску, підписи наркома фінансів і касира, пояснювальні написи
номінал цифрою і прописом на мовах республік СРСР
відсутній
березень
1925
1925
1947
5 рублей СССР 1925 г. Аверс.jpg 5 рублей СССР 1925 г. Реверс.jpg
5
165×70
чорний
синій
рожевий
номінал цифрою і прописом на мовах республік СРСР, герб СРСР, рік випуску, портрет робітника, підписи наркома фінансів і касира
номінал цифрою і прописом на мовах республік СРСР, пояснювальні написи
«5»
Водяний знак 1925.jpg
Масштаб зображень - 1,0 пікселя на міліметр
Банкноти зразку 1925 року 
Народний комісаріат фінансів
Державний казначейський білет СРСР
Типографія ГОЗНАК
Номінал Дата
на купюрі
Нумерація
3 карбованця 1925 Х
3 карбованця 1925 ХX
5 карбованців 1925 Х
5 карбованців 1925 ХX

Монети зразку 1926-1931 років[ред.ред. код]

У 1926 році, у зв'язку з великою вагою і розмірами перших радянських монет, а також з метою економії міді та поліпшенням зовнішнього вигляду і механічних характеристик розмінних монет, згідно постанови ЦВК і РНК СРСР від 6 січня — мідна монета номіналом у 1, 2, 3 і 5 копійок стала замінюватися бронзовою, із зменшенням її розміру. Новий світло-золотистий монетний сплав називався «алюмінієва бронза», що складався на 90% з міді і 10 % з алюмінію. Монети нового зразку стали майже втричі легше мідних. При цьому дизайн нових монет не зазнав змін, оскільки оголошений у 1925 році конкурс на розробку нового зовнішнього вигляду радянських монет, не дав результатів.[7]

У 1927 році припинилося карбування повноцінної срібної монети (50 копійок), а у 1931 році, з метою економії дорогоцінного металу, в СРСР остаточно відмовилися від карбування срібних розмінних монет і почали випускати великими тиражами монети номіналом 10, 15, 20 копійок з мідно-нікелевого сплаву (сплав МН19 — 81% мідь і 19% нікель), яка стала надходити в обіг з 27 лютого 1932 року.[8] При цьому у 1931 році монет зразка 1924-го зі срібла 500-ї проби було викарбовано настільки мало, що вони вважаються одними з найцінніших монет СРСР.[9] За вагою і за розмірами нові мідно-нікелеві монети не відрізнялися від відповідних срібних, велика твердість і зносостійкість нового сплаву забезпечувала їх велику довговічність, а його тугоплавкість (tпл = 1453 ° С) в порівнянні з сріблом (tпл = 962 ° С) — кращий захист від підробок. Дизайн нових монет, розроблений О. Ф. Васютинським, зазнав значних змін. На аверсі був зображений герб СРСР з написом по колу «Пролетарі всіх країн, єднайтеся!». При цьому абревіатура СРСР під гербом була відсутня, з'явився прочерк. На реверсі монети зображений робітник із молотом, який спирається на щит. На щиті знаходився номінал монети. Також на монеті розташовувався круговий напис «Союз радянських соціалістичних республік».[10] Офіційне використання мідно-нікелевих монет зразку 1931-го при розрахунках дозволялося до 1 квітня 1961 року.

Перевантаженість монетного поля елементами оформлення: малюнками, написами, лінійними круговими обідками — створювала труднощі для виробництва, в результаті випуск бронзових монет типу 1926 року і мідно-нікелевих монет типу 1931-го протримався до 1935 року.

Монети зразку 1926-1931 років
Зображення Номінал
(копійок)
Діаметр
(мм)
Маса
(г)
Матеріал Опис Дата
введення
Роки
випуску
Дата
вилучення
Гурт Реверс Аверс
1 коп. СССР 1931 г.jpg
1
15
1
бронза
(Cu+Al 95:5)
рубчастий
номінал, рік карбування,
рослинний орнамент
герб СРСР, лозунг
«ПРОЛЕТАРИИ ВСЕХ СТРАН,
СОЕДИНЯЙТЕСЬ!»,
напис «С. С. С. Р.»
6 січня
1926
1926-1935
офіційно не вилучалися
поступово витіснялися
монетами нових випусків
2 коп. СССР 1931 г.jpg
2
18
2
1926-1935
3 коп. СССР 1931 г.jpg
3
22
3
1926-1935
5 коп. СССР 1931 г.jpg
5
25
5
1926-1935
10 копеек СССР 1931 г.jpg
10
17,27
1,8
нікель
рубчастий
робітник, що тримає щит
з зображенням номіналу,
рік карбування, назва держави
герб СРСР, лозунг
«ПРОЛЕТАРИИ ВСЕХ СТРАН,
СОЕДИНЯЙТЕСЬ!»
27 лютого
1932
1931-1934
31 грудня
1960
15 копеек СССР 1931 г.jpg
15
19,56
2,7
1931-1934
20 копеек СССР 1931 г.jpg
20
21,84
3,6
1931-1934
Тиражі монет зразку 1926-1934 років [11] 
Рік 1 копійка 2 копійки 3 копійки 5 копійок 10 копійок 15 копійок 20 копійок
1926/27 71 500 635 53 252 980 7 898 555 6 720 335
1927/28 124 101 974 8 560 241 18 675 870 5 440 010
1928/29 104 800 008 81 407 362 53 895 112 33 270 014
1929/30 85 351 974 134 185 961 74 158 724 44 490 010
1930 7 062 090 19 941 940 129 700 000
1931 106 100 000 99 522 730 121 168 180 89 540 000 122 511 380 75 859 080 82 200 000
1932 56 900 000 39 572 565 37 718 290 65 100 000 171 641 411 136 045 726 175 350 000
1933 108 005 000 54 003 432 403 202 712 17 281 000 157 558 909 126 047 394 141 800 000
1934 100 244 960 61 574 228 44 528 827 5 354 000 104 058 775 58 500 816 70 425 000

Банкноти 1926-1932 років[ред.ред. код]

У жовтні 1926 року був випущений білет Державного банку СРСР номіналом в 1 червінець. Практично це було продовження розпочатої в 1924 році купюрою у 3 червінці емісії грошових знаків СРСР замість білетів Держбанку РРФСР зразка 1922 року. Купюри 1926 року друкувався на ущільненому папері без водяного знака. З лицьового боку віньєтки і орнамент сірого і синювато-сірого кольору на багатоколірному візерунковому полі, утвореному вертикальними хвилястими лініями зі складним переплетінням в нижній частині купюри. Аверс виконаний способом багатокольорової орловської сітки і металографського друку. На зворотному боці — гильоширні розетки в дві фарби (блакитного та світло-синього кольору) з крупною цифрою «1» в центральній частині. Мається шестизначна порядкова нумерація з дволітерною серією, чотири підписи членів Правління Держбанку СРСР.

Істотна відмінність цієї і наступних купюр цієї серії у 2 і 5 червінців від випуску 1924 року в тому, що золотий вміст радянської валюти вказувався в грамах, а не в золотниках і долях. На банкнотах 1926 і 1928 років є напис: «Один червінець містить 7,74234 гр. чистого золота». Справа в тому, що 1 жовтня 1925 Державний банк СРСР був переведений на метричну систему мір і ваг. Емісія червінців була продовжена в червні 1928 року випуском купюр в 2 і 5 червінців.

Білет в 2 червінці друкувався на ущільненому білому папері без водяного знака з лицьового боку металографським друком, зі зворотного — орловським. На ньому зображені однотонні темно-зелені гильоширні віньєтки і орнаментальний малюнок. Найменування номіналу та його вартість надруковані на лицьовій стороні на 6 мовах радянських республік. Ці написи повторені на зворотному боці купюри всередині багатобарвних орнаментальних рамок. Розрізняють два різновиди купюри залежно від числа підписів членів правління — чотири або п'ять.

Купюра в 5 червінців одностороння, виготовлена на тонкому папері зі складним локальним водяним знаком типу «муар» металлографським способом друку. Має написи, аналогічні купюрам менших номіналів, шестизначний номер, двухлітерні серії і підписи шести членів Правління Держбанку СРСР.

У тому ж 1928 році, в листопаді з'явився в обігу Державний казначейський білет СРСР номіналом в 1 карбованець золотом. Своїм зовнішнім виглядом він повністю повторював купюру 1924 року за винятком наступних трьох відмінностей — інша дата року випуску, інший підпис наркома фінансів (в 1924 році це підпис Г. Я. Сокольникова, в 1928 — М. П. Брюханова), інший водяний знак (в 1924 році візерунок з черепашок і накладений на нього дрібним шрифтом напис «один рубль», в 1928 такий же візерунок і два повторювані написи «один рубль»).

У вересні 1932 року був випущений білет Державного банку СРСР номіналом в 3 червінці. За оформленням банкнота схожа з купюрою у 2 червінці зразка 1928 року. Даний грошовий знак виконаний на ущільненому папері без водяного знака. Спосіб друку з лицьового боку металографський, зі зворотного — багатобарвний орловський друк. На лицьовій стороні — орнаментальна гильоширна композиція темно-зеленого кольору. У зображення державного герба СРСР доданий сьомий виток стрічки на колосках, хоча до цього часу в Союз РСР входило вже 9 республік. Найменування купюри та його номінал надруковані вже на 7 мовах — на додаток до титульних мов республік СРСР є напис латинським шрифтом тюркською мовою, в той час ще загальній для середньоазіатських республік, так як в них тільки йшов процес створення своєї писемності. Є підписи трьох членів Правління Держбанку СРСР. На зворотному боці знака — багатоколірні гильоширні віньєтки з позначенням в них номіналу банкноти на 7 мовах, подібно лицьовій стороні.

Всі купюри Державного банку 1926-1932 років знаходилися в обігу до реформи 1947 року, хоча фактично були витіснені ще раніше банкнотами аналогічних номіналів зразка 1937 року.

Банкноти 1926-1932 років
Зображення Номінал
(червінців)
Розмір
(мм)
Основні
кольори
Опис Дата
введення
Роки
друку
Дата
виведення
Лицьова сторона Зворотний бік Лицьова сторона Зворотний бік водяний знак
USSR-1ch-1926a.jpg USSR-1ch-1926b.jpg
1
155×84
темно-синій
номінал цифрою і прописом російською
мовою, герб і назва держави, рік випуску,
підписи членів правління Держбанку, пояснювальні написи
номінал цифрою і прописом
російською мовою
відсутній
жовтень
1926
1926
1947
2roubles1928b.jpg 2roubles1928a.jpg
2
158×88
зелений
номінал цифрою і прописом на мовах
республік СРСР, герб СРСР, підписи членів
правління Держбанку, пояснювальні написи
номінал цифрою і прописом
на мовах республік СРСР,
рік випуску
липень
1928
1928
3roubles1932b.jpg 3roubles1932a.jpg
3
номінал цифрою і прописом на мовах
республік СРСР, герб СРСР, підписи членів
правління Держбанку, рік випуску, пояснювальні написи
номінал цифрою і прописом
на мовах республік СРСР,
назва держави
вересень
1932
1932
USSR-5ch-1928.jpg 1928 5 червінців (2).jpg
5
180×105
темно-синій
номінал цифрою і прописом на мовах
республік СРСР, герб СРСР, підписи членів правління
і друк Держбанку, рік випуску, пояснювальні написи
відсутній
Водяний знак 1928.JPG
липень
1928
1928
Масштаб зображень - 1,0 пікселя на міліметр
Банкноти 1926-1932 років [12] 
Державний Банк СРСР
Типографія ГОЗНАК
Номінал Дата
на купюрі
Підписи Серія
Білет Державного банку СРСР
зразку 1926 року
1 червінець 1926 Шейнман.... Серії АА - ВД
1 червінець 1926 Пятаков,... Серії ВМ - ЕЕ
1 червінець 1926 Калманович, Морін, Карклін, Аркус Серії ЗВ - ЛЕ
1 червінець 1926 Калманович, Морін, Горбунов, Аркус Серії МБ - ЯЯ
1 червінець 1926 Калманович, Морін, Горбунов, Аркус Серії Аа - ...
Білети Державного банку СРСР
зразку 1928 року
2 червінця 1928 Шейнман.... Серії АА - ЕВ
2 червінця 1928 Пятаков,... Серії ЕМ - ЗС
2 червінця 1928 Калманович, Карклін.... Серії ИВ - КУ
2 червінця 1928 Калманович, Аркус.... Серії ЛЕ - ЯЯ
2 червінця 1928 Калманович, Аркус.... Серії Аа...
5 червінців 1928 Шейнман.... Серії АА - АТ
5 червінців 1928 Пятаков,... Серії АУ - БС
5 червінців 1928 Калманович (4 підп.) Серії БТ - БФ
5 червінців 1928 Калманович (6 підп.) Серії ВА - ВФ
Білет Державного банку СРСР
зразку 1932 року
3 червінця 1932 XX
3 червінця 1932 Xx

Банкноти зразку 1934 року[ред.ред. код]

У 1934 році була проведена емісія державних казначейських білетів номіналом в 1, 3 і 5 карбованців традиційної для радянської паперово-грошової системи забарвлення — жовтого, зеленого і синього кольорів. Купюри віддруковані на ущільненому папері різного формату без водяного знака. Спосіб друку зворотного боку у всіх купюр орловський, лицьової — у 1 карбованця типографський, у 3 і 5 карбовнців металографський. На аверсі цих купюр містилася їх назва та позначення номіналу цифрами і прописом, рік випуску, герб СРСР, два шестизначних двохлітерних номери, напис про сферу обігу «по золотій номінальної вартості», малюнок у вигляді гильоширного однотонного орнаменту на кольоровому полі, утвореному вертикальними хвилеподібними лініями. На зворотному боці також гильоширний декоративний орнамент у багатоколірному виконанні, в центрі якого велика цифра номіналу, текст відсутній.[13]

Дані державні казначейські білети мають два різновиди — з підписом Народного комісара фінансів Г. Ф. Гринько і без підпису. Банкноти, випущені в 1934 році, мали підпис наркома, а другий випуск, здійснений в 1937 році, був без підпису. Дана метаморфоза — результат сталінських репресій другої половини 1930-х років, коли величезна кількість партійних, радянських, військових та інших діячів були несправедливо репресовані. Не стали винятком і працівники апарату Наркомфіну і Держбанку СРСР. Для того, щоб не нагадувати населенню СРСР про зниклих керівників фінансових органів, їх підписи прибрали з грошових знаків держави. Надалі, аж до кінця існування Радянського Союзу, ця традиція зберігалася — паперові гроші виходили без будь-яких підписів.[14]

Серія 1934 року
Зображення Номінал
(карбованців)
Розміри
(мм)
Основні
кольори
Опис Дата
введення
Роки
випуску
Дата
виведення
Лицьова сторона Зворотний бік Лицьова сторона Зворотний бік водяний знак
SUR 1 1934 F.jpg SUR 1 1934 b.jpg
1
118×60
чорно-синій
кремовий
напис: «Государственный казначейский билет»
номінал цифрою і прописом на мовах республік СРСР,
герб СРСР,
рік випуску,
пояснювальні написи
номінал великою цифрою
відсутній
липень
1934
1934
1937
1947
SUR 3 1934 f.jpg SUR 3 1934 b.jpg
3
136×68
темно-зелений
зелений
SUR 5 1934 f.jpg SUR 5 1934 b.jpg
5
136×70
темно-синій
блакитний
Масштаб зображень - 1,0 пікселя на міліметр
Банкноти зразку 1934 року 
Народний комісаріат фінансів
Державний казначейський білет СРСР
Випуск 1934 року
(з підписом наркома фінансів Г. Ф. Грінько)
Типографія ГОЗНАК
Номінал Дата
на купюрі
Нумерація
1 карбованець 1934 Х
1 карбованець 1934 ХХ
3 карбованця 1934 Х
3 карбованця 1934 ХХ
5 карбованців 1934 Х
5 карбованців 1934 ХХ
Випуск 1937 року
(без підпису наркома фінансів)
Типографія ГОЗНАК
1 карбованець 1934 ХХ
3 карбованця 1934 ХХ
5 карбованців 1934 ХХ

Монети 1935-1957 років[ред.ред. код]

У 1935 році було змінено дизайн нікелевих монет зразку 1931 року, визнаний невдалим, і одночасно з ним змінено оформлення лицьової сторони бронзових. Гербова сторона монет СРСР набула форм, що стала на багато років практично єдиною для монет всіх номіналів. Зокрема, було вирішено відмовився від декларування фрази «Пролетарі всіх країн, єднайтеся!», що розміщувалася навколо герба. Крім того, змінився реверс мідно-нікелевих монет — номінал став поміщатися на восьмикутному щиті, обрамленому колосом пшениці та дубовим листям. Монети цього зразка випускалися з 1935 по 1957 рік, значні зміни більше не вносилися.[15]

За час карбування монет цього типу, на гербі СРСР, зображеному на аверсі, кілька разів змінювалася кількість стрічок, відповідавша кількості республік, що входять до складу Союзу: на монетах 1935-1936 року було 6 стрічок, 1937-1946 — 11, 1948-1956 — 16, а 1957 — 15 стрічок.

Грошова реформа 1947 року не торкнулася монет і вони продовжували карбуватися в незмінному вигляді і після неї.

Монети зразку 1935 року
Зображення Номінал
(копійок)
Діаметр
(мм)
Маса
(г)
Матеріал Опис Роки
випуску
Дата
вилучення
Гурт Реверс Аверс
1 коп. СССР 1938 г.jpg
1
15
1
бронза
рубчастий
номінал,
рік карбування,
рослинний орнамент
напис «СССР»,
герб СРСР
1935-1941
1945-1946
1948-1957
офіційно
не вилучалися
2 коп. СССР 1938 г.jpg
2
18
2
1935-1941
1945-1946
1948-1957
3 коп. СССР 1938 г.jpg
3
22
3
1935-1941 1943
1945-1946
1948-1957
5 коп. СССР 1938 г.jpg
5
25
5
1935-1941 1943
1945-1946
1948-1957
10 коп. СССР 1938 г.jpg
10
17,27
1,8
нікель
рубчастий
номінал,
рік карбування,
рослинний орнамент
напис «СССР»,
герб СРСР
1935-1946
1948-1957
31 грудня
1960
15 коп. СССР 1938 г.jpg
15
19,56
2,5
1935-1946
1948-1957
20 коп. СССР 1938 г.jpg
20
21,84
3,6
1935-1946
1948-1957
Тиражі монет 1935-1957 років [16] 
Рік 1 копійка 2 копійки 3 копійки 5 копійок 10 копійок 15 копійок 20 копійок
1935 66 405 000 81 121 097 58 302 602 11 735 000 94 028 937 59 574 042 67 360 000
1936 128 709 000 31 182 675 57 768 550 4 806 000 121 537 743 51 614 838 51 503 000
1937 97 600 000 84 923 700 39 484 200 7 130 000 61 008 010 53 394 660 71 815 000
1938 159 225 000 121 754 303 69 643 798 18 430 000 65 507 110 47 395 260 48 200 000
1939 238 300 000 117 506 300 93 795 800 26 760 000 87 409 920 66 126 720 58 150 000
1940 213 050 000 121 736 130 101 842 580 49 400 000 63 956 890 45 928 740 40 150 000
1941 65 150 000 86 478 740 47 880 840 25 570 000 25 804 950 32 995 700 11 500 000
1942 (КМД) 450 749 700 210 000 600 750 4 999 500 100 000
1943 (КМД) 200 000 6 383 210 13 677 860 11 840 000 21 886 563 45 522 114 80 295 000
1944 (КМД)
(ЛМД)

5 281 908
11 653 728
9 220 000
32 108 620
9 136 557
57 460 946
13 543 090
51 850 000
18 944 126
1945 (КМД)
(ЛМД)
12 490 000
8 260 517
51 106 322
27 731 000
43 329 386
19 705 435
62 567 076
39 116 088
54 280 000
37 705 000
1946 (КМД)
(ЛМД)
36 435 000
13 745 000
21 438 637
24 163 770
6 059 242
39 925 600
6 946 000
25 858 000
16 391 740
87 806 800
11 598 840
108 855 558
20 235 000
82 460 000
1947 43 495 000 10 189 500 65 935 300 76 282 000 52 420 900 139 252 800 133 645 000
1948 103 100 000 129 608 000 130 014 600 80 001 000 176 001 700 144 958 700 126 765 000
1949 20 150 000 20 318 100 30 171 600 20 250 000 88 815 900 107 402 800 116 150 000
1950 275 950 000 125 687 800 146 274 800 90 890 000 189 910 400 69 326 400 101 500 000
1951 151 000 000 125 687 800 96 736 290 37 788 000 117 302 478 83 178 348 46 100 000
1952 100 100 000 115 043 069 71 752 954 51 010 000 126 014 230 94 857 180 76 000 000
1953 120 350 000 105 060 050 100 043 300 54 140 000 157 718 080 120 521 280 87 150 000
1954 210 000 000 120 770 660 117 719 560 80 430 000 307 637 870 252 441 420 230 950 000
1955 210 000 000 120 421 520 119 152 320 82 040 000 252 031 640 210 912 240 193 300 000
1956 50 000 000 190 205 530 134 162 980 74 310 000 285 734 500 229 977 000 207 600 000
1957 120 000 000 130 457 270 137 061 820 85 560 000 274 735 550 236 976 300 216 950 000

Банкноти 1937-1938 років[ред.ред. код]

У 1937 році випущена нова серія білетів Державного банку СРСР, що надійшли в обіг на початку 1938 року — купюри номіналом в 1, 3, 5 і 10 червінців, виконані на щільному білому папері різних форматів без водяних знаків. Лицьова сторона всіх купюр друкувалася металографським способом. Зворотний бік на купюрі в 10 червінців — металографський друк, на купюрах в 3 і 5 червінців — типографський по орловській сітці, на купюрі в 1 червінець — орловський друк в чотири фарби. Ці грошові знаки є першими радянськими банкнотами, на яких поміщений портрет засновника Радянської держави В. І. Ульянова-Леніна, виконаний художником А. Р. Еберлінгом. Зроблено це було на честь 20-річної річниці Жовтневої соціалістичної революції. Надалі зображення Леніна стало обов'язковим атрибутом всіх радянських банкнот номіналом понад 10 карбованців. Білети Державного банку СРСР зразка 1937 року однотипні за оформленням. На їх лицьовій стороні праворуч в овальній рамці портрет Леніна, ліворуч в рамці з орнаментом велика цифра номіналу. Кожен білет обрамлений широким гільошірним одноколірним орнаментом. На аверсі також є назва купюри, номінал прописом і дрібними цифрами по чотирьох кутах, двічі повторений шестизначний номер з дволітерні серією. Вперше після грошової реформи Г. Я. Сокольникова відсутній напис про розмін білетів на золото і розмір золотого вмісту, а з'явився напис, який ні до чого не зобов'язував: «Банківські білети забезпечуються золотом, дорогоцінними металами та іншими активами Державного банку». Поміщений на лицьовій стороні герб Союзу РСР виконаний в новому виконанні — з 11 витками стрічки на колосках (до 9 союзних республік додалися перетворені з автономних в союзні Казахська РСР і Киргизька РСР). Зворотний бік купюр містить в центрі більшу цифру номіналу у гильоширній віньєтці, рік випуску — «1937» та письмове позначення номіналу. Воно повторено на 11 мовах радянських республік згідно Конституції СРСР 1936 року: російською, українською, білоруською, грузинською, вірменською, азербайджанською, туркменському, узбецькою, таджицькою, казахською та киргизькою.[17]

У 1938 році з'явилися в обігу державні казначейські білети номіналом у 1, 3 і 5 карбованців, виконані на білому ущільненому папері без водяних знаків. Зі зворотного боку цієї серії багатобарвний орловський друк, на лицьовій стороні на купюри 1 карбованець двохфарбний типографський друк, на купюрах 3 і 5 карбованців однофарбний металографський друк. На аверсі кожної банкноти розміщено два (зверху і знизу) шестизначних порядкових номери і дволітерні серії (іноді зустрічаються однолітерні серії), причому на купюрі 1 карбованець серія стоїть перед номером, на двох інших купюрах — після номера. Ескізи цієї серії грошових знаків, як і деяких інших, виконані художником І. І. Дубасовим.

Тематика малюнків, що розміщувалася на лицьовій стороні банкнот, відображала настрої, що панували в радянському суспільстві в передвоєнні роки. На жовто-коричневій купюрі в 1 карбованець — зображення шахтаря, що тримає на плечі відбійний молоток, у цьому був натяк на ідею стахановського руху. На темно-зеленій купюрі у 3 карбованця — зображені два червоноармійця в похідному спорядженні, що нагадувало про складне міжнародне становище напередодні другої світової війни і необхідності зміцнення обороноздатності СРСР. На темно-синій купюрі у 5 карбованців — льотчик з парашутом на тлі літака, що нагадувало про значні успіхи радянської авіації в 30-ті роки XX століття.

Крім того, на аверсі банкнот є їх повна назва, вказівка номіналу цифрами і прописом, герб СРСР, рік випуску і напис: «Державні казначейські білети забезпечуються всім надбанням Союзу РСР і обов'язкові до прийому на всій території СРСР в усі платежі для всіх установ, підприємств та осіб за номінальною вартістю». Зворотний бік казначейських білетів має позначення номіналу цифрами і прописом на 11 мовах союзних республік. Цей випуск був останнім випуском паперових грошей СРСР до грошової реформи 1947 року.[18]

Банкноти 1937-1938 років
Зображення Номінал Розміри
(мм)
Основні
кольори
Опис Дата
введення
Роки
друку
Дата
виведення
Лицьова сторона Зворотний бік Лицьова сторона Зворотний бік водяний знак
1rouble1938b.jpg 1rouble1938a.jpg
1
карбованець
125×60
коричневий
помаранчевий
номінал цифрами і прописом російською
мовою, герб СРСР, пояснювальний напис,
рік випуску, портрет шахтаря
номінал цифрами і прописом
на мовах республік СРСР
відсутній
1938
1938
1947
3roubles1938b.jpg 3roubles1938a.jpg
3
карбованця
135×67
зелений
номінал цифрами і прописом російською
мовою, герб СРСР, пояснювальний напис,
рік випуску, солдати
5roubles1938b.jpg 5roubles1938a.jpg
5
карбованців
145×70
синій
номінал цифрами і прописом російською
мовою, герб СРСР, пояснювальний напис,
рік випуску, льотчик на тлі літака
1chervonetz1937a.jpg 1chervonetz1937b.jpg
1
червінець
161×80
сірий
номінал цифрами і прописом російською
мовою, герб СРСР, пояснювальний напис,
портрет Леніна
номінал цифрами і прописом
на мовах республік СРСР,
рік випуску
січень
1938
1937
3chervontza1937a.jpg 3chervontza1937b.jpg
3
червінця
171×88
червоний
коричневий
5roubles1937b.JPG 5roubles1937a.jpg
5
червінців
180×91
зелений
Десять червонцев.jpg 10roubles1937a.jpg
10
червінців
192×100
чорний
Масштаб зображень - 1,0 пікселя на міліметр
Банкноти зразку 1937-1938 років 
Державний Банк СРСР
Номінал Дата
на купюрі
Нумерація
Білет Державного банку СРСР
Купюри зразку 1937 року
Типографія ГОЗНАК
1 червінець 1937 ХХ, Хх, хХ, Х
3 червінця 1937 ХХ, Хх, хХ, Х
5 червінців 1937 ХХ, Хх, хХ, Х
10 червінців 1937 ХХ, Хх, хХ, Х
Державний казначейський білет СРСР
Купюри зразку 1938 року
Типографія ГОЗНАК
1 карбованець 1938 ХХ, Хх, хХ, Х
1 карбованець 1938 ХХ (довжина номера 15 мм)
1 карбованець 1938 ХХ (довжина номера 17 мм)
3 карбованця 1938 ХХ, Хх, хХ, Х
5 карбованців 1938 ХХ, Хх, хХ, Х

Карбованець після реформи 1947 року[ред.ред. код]

Умови реформи 1947 року передбачали, що з 16 грудня в обіг надходили гроші нового зразка, а старі паперові гроші випуску 1922-1938 років, вилучалися з обігу. Згідно з постановою обмін повинен був пройти на всій території СРСР протягом одного тижня — з 16 по 22 грудня включно, у віддалених районах термін обміну встановлювався у два тижні — з 16 по 29 грудня. Усі паперові гроші обмінювалися у співвідношенні 1 карбованець нових за 10 карбованців старих. Розмінні монети номіналом від 1 до 20 копійок зберігали платіжну вартість за номіналом та обміну не підлягали.

Купюри 1947 року ділилися на казначейські та банківські білети. Перші мали три наступних номінали: 1, 3, і 5 карбованців однакового оформлення, зображення були виконані вертикально. На їх аверсі зображено Державний герб СРСР зразка 1946 року — з 16 витками стрічки на колосках за кількістю союзних республік, зазначено найменування знака — «Державний казначейський білет», номінал цифрами і прописом на 16 мовах союзних республік, рік випуску — «1947» і шестизначний номер з двохлітерною серією. Герб, написи номіналу обрамлені декоративним орнаментом з листя і віньєток. На реверсі повторюється позначення номіналу цифрами і прописом російською. Мається текст: «Державні казначейські білети забезпечуються всім надбанням Союзу РСР і обов'язкові до прийому на всій території СРСР в усі платежі для всіх установ, підприємств та осіб за номінальною вартістю». Казначейські білети були випущені на ущільненому папері з водяними знаками, відрізнялися один від іншого розмірами. Автор ескізів цих купюр — І. І. Дубасов.[19]

Банківські білети випускалися чотирьох номіналів: 10, 25, 50 і 100 карбованців, зображення були виконані горизонтально. На лицьовій стороні грошових знаків в лівій частині є портрет В. І. Леніна, відтворений за фотографією П. А. Оцупа, зробленої 16 жовтня 1918 року в Кремлівському кабінеті. Державний герб СРСР на банкнотах в 10 і 25 карбованців поміщений на зворотному боці в лівому верхньому кутку, на купюрах в 50 і 100 карбованців — в центрі лицьової сторони. На аверсі і реверсі купюр в 10, 25 і 50 карбованців різні однотонні орнаментальні композиції на кольоровому з переливами фоні, утвореному складним переплетінням візерункових ліній. На зворотному боці 100 карбованців є малюнок — вид на Кремль з боку Москви-ріки. Номінал зазначено цифрами на обох сторонах всіх купюр і прописом на реверсі на 16 мовах в тій же послідовності, що і на казначейських білетах.

На всіх банківських білетах були шестизначні номери і двохлітерні серії. Водяні знаки на купюрах від 1 до 25 карбванців — п'ятикутні зірки, на купюрах 50 і 100 карбованців — портрет В. І. Леніна в правій частині на вільному від друку полі.

Фрагменты гербов СССР 1947, 1957.jpg

У 1957 році були випущені паперові грошові знаки зразка 1947-го, що відрізняються від останніх лише тим, що в їх оформленні було враховано одну обставину — СРСР став складатися не з 16, а з 15 союзних республік, Карело-Фінська РСР була перетворена в Карельську АРСР в складі РРФСР, що знайшло зміну в зображенні державного герба СРСР. Змінено було згідно з Конституцією СРСР і послідовність напису номіналу грошових знаків на 15 мовах союзних республік: російською, українською, білоруською, узбецькою, казахською, грузинською, азербайджанською, литовською, молдовською, латиською, киргизькою, таджицькою, вірменською, туркменською і естонською.

На грошових знаках від 10 до 100 карбованців був напис «Банківські білети забезпечуються золотом, дорогоцінними металами та іншими активами Державного банку», хоча золотий вміст радянських грошей було чисто умовним поняттям.[20]

Купюри зразка 1947 року через великий розмір швидше нагадували царські гроші, ніж радянські. У народі вони одразу отримали назву «сталінські онучі» (рос. «Сталинские портянки»). Але якість їх виробництва на ті часи вважалося дуже високою (щільний папір, безліч захисних ознак). Незважаючи на архаїчний дизайн, нові купюри в повній мірі підкреслювали комуністичний устрій держави.[21]

Серія 1947 року
Зображення Номінал (карбованців) Розміри (мм) Основний колір Опис Дата
випуску
Дата
вилучення
Аверс Реверс Аверс Реверс Водяний знак
1rouble1947b.jpg 1rouble1947a.jpg
1
82×124
бежевий
напис: «Государственный казначейский билет»,
герб СРСР,
номінал цифрами і прописом на офіційних мовах республік СРСР
номінал цифрами і прописом
п'ятикутні зірки
Водяний знак 1947.jpg
16 грудня 1947, березень 1957
1 квітня 1961
3roubles1947b.jpg 3roubles1947a.jpg
3
86×133
зелений
5roubles1947b.jpg 5roubles1947a.jpg
5
88×143
блакитний
10roubles1947b.jpg 10roubles1947a.jpg
10
158×92
червоний, синій
напис: «Билет государственного банка СССР»,
портрет В. І. Леніна анфас,
герб СРСР,
номінал цифрами і прописом.
номінал цифрами і прописом на офіційних мовах республік СРСР.
25roubles1947b.jpg 25roubles1947a.jpg
25
169×95
синьо-зелений
SUR 50 1947 F.jpg SUR 50 1947 B.jpg
50
218×103
зелений
В. І. Ленін
Водяний знак Ленін 1947.jpg
SUR 100 1947 F.jpg SUR 100 1947 B.jpg
100
230×115
бежевий, фіолетовий
панорама Кремля з Софійською набережною
Банкноти зразку 1947 року [22] 

Банкноти зразка 1947 року мають два типи шрифту нумератора. Перший тип відрізняється більш прямими цифрами та літерами в серії (нумератор I типу — цей шрифт ще називають «гострими літерами»). Другий тип (нумератор IІ типу — букви і цифри заокруглені) зустрічається рідше.[23]

Державний Банк СРСР
Типографія ГОЗНАК
Державний казначейський білет СРСР
Випуск 1947 року (16 стрічок у гербі (… … манат))
Номінал Дата
на купюрі
Нумерація
1 карбованець 1947 Нумератор I типу (ХХ, Хх, хХ, хх)
1 карбованець 1947 Нумератор II типу (ХХ, Хх, хХ, хх)
3 карбованця 1947 Нумератор I типу (ХХ, Хх, хХ, хх)
3 карбованця 1947 Нумератор II типу (ХХ, Хх, хХ, хх)
5 карбованців 1947 Нумератор I типу (ХХ, Хх, хХ, хх)
5 карбованців 1947 Нумератор II типу (ХХ, Хх, хХ, хх)
Білет Державного банку СРСР
Випуск 1947 року (16 стрічок у гербі (… … манат))
10 карбованців 1947 Нумератор I типу (ХХ, Хх, хХ, хх)
10 карбованців 1947 Нумератор II типу (ХХ, Хх, хХ)
25 карбованців 1947 Нумератор I типу (ХХ, Хх, хХ, хх)
25 карбованців 1947 Нумератор II типу (ХХ, Хх)
50 карбованців 1947 Нумератор I типу (ХХ, Хх, хХ, хх)
100 карбованців 1947 Нумератор I типу (ХХ, Хх, хХ, хх)
Державний казначейський білет СРСР
Випуск 1957 року (15 стрічок у гербі (… … сум))
1 карбованець 1947 (1957) Нумератор I типу (ХХ, Хх, хХ, хх)
3 карбованця 1947 (1957) Нумератор I типу (ХХ, Хх, хХ)
5 карбованців 1947 (1957) Нумератор I типу (ХХ, Хх, хХ)
Білет Державного банку СРСР
Випуск 1957 року (15 стрічок у гербі (… … сум))
10 карбованців 1947 (1957) Нумератор I типу (ХХ, Хх, хХ)
25 карбованців 1947 (1957) Нумератор I типу (ХХ, Хх)
50 карбованців 1947 (1957) Нумератор I типу (ХХ)
100 карбованців 1947 (1957) Нумератор I типу (ХХ)

Карбованець після реформи 1961 року[ред.ред. код]

Монети 1961-1991 років[ред.ред. код]

Грошова реформа 1961 року, проведена одночасно зі зміною масштабу цін, зажадала заміни обігових монет які були в обігу, що і було втілено протягом січня — березня 1961-го — з 1 січня в обіг надійшли нові монети. Крім традиційного набору в 1, 2, 3 і 5 копійок з мідно-цинкового сплаву і в 10, 15 і 20 копійок з мідно-нікелевого сплаву, з'явилися монети нових номіналів, у 50 копійок і 1 карбованець. Вся серія отримала нове, досить однакове оформлення: на лицьовій стороні — стандартний вінок з гілок дуба і колосів пшениці, який виходив з черепашки, або виходив від дати випуску монети. На зворотному боці герб і абревіатура «СРСР».[24] З метою економії бронзові монети колишнього карбування в 1, 2 і 3 копійки були залишені в обігу.

Монети зразку 1961 року
Зображення Номінал Діаметр
(мм)
Маса
(г)
Матеріал Опис Роки випуску
Гурт Реверс Аверс
1 копейка СССР 1990 г.jpg
1
копійка
15
1
мідь-цинк
рубчастий
номінал, рік карбування,
рослинний орнамент
напис «СССР»,
герб СРСР
1961-1991
2 копейки СССР 1973 г.jpg
2
копійки
18
2
1961-1991
3Kopeks1977.PNG
3
копійки
22
3
1961-1962
1965-1991
5Kopeks1989.PNG
5
копійок
25
5
1961-1962
1965-1991
10 копеек СССР 1983 г.jpg
10
копійок
17,27
1,8
мідь-нікель
рубчастий
номінал, рік карбування,
рослинний орнамент
напис «СССР»,
герб СРСР
1961-1962
1965-1991
15 копеек СССР 1983 г.jpg
15
копійок
19,56
2,5
1961-1962
1965-1991
20 копеек СССР 1982 г.jpg
20
копійок
21,8
3,4
1961-1962
1965-1991
50 копеек СССР 1989 г.jpg
50
копійок
24
4,4
гладкий з
написом
1961
1964-1991
1Rublo1989.jpg
1
карбованець
27
7,5
напис «Союз Советских
Социалистических Республик»
,
герб СРСР
1961
1964-1991
Тиражі монет 1961-1991 років [25] 
Рік 1 копійка 2 копійки 3 копійки 5 копійок 10 копійок 15 копійок 20 копійок 50 копійок 1 карбованець
1961
1962
1963
1964
1965
1966
1967
1968
1969
1970
1971
1972
1973
1974
1975
1976
1977
1978
1979
1980
1981
1982
1983
1984
1985
1986
1987
1988
1989
1990
1991

Пам'ятні і ювілейні монети[ред.ред. код]

У 1965-1991 роках карбувалися пам'ятні та ювілейні монети СРСР, присвячені пам'ятним подіям і ювілеям історичних діячів і діячів культури. Карбувалися дві категорії монет: з недрагоцінних металів (мідно-нікелевий сплав і біметал) — у 10, 15, 20, 50 копійок і 1, 3 та 5 карбованців; з дорогоцінних металів (срібло, золото, платина і паладій) — у 3, 5, 10, 25, 50, 100 і 150 карбованців.

(1965–1991)
Рік Найменування Метал
1967 10 копійок «50-річчя Радянської влади» мідно-нікелевий сплав
1967 15 копійок «50-річчя Радянської влади» мідно-нікелевий сплав
1967 20 копійок «50-річчя Радянської влади» мідно-нікелевий сплав
1967 50 копійок «50-річчя Радянської влади» мідно-нікелевий сплав
1965 1 карбованець «20-річчя Перемоги над фашистською Німеччиною» мідно-нікелевий сплав
1967 1 карбованець «50-річчя Радянської влади» мідно-нікелевий сплав
1970 1 карбованець «100-річчя з дня народження В. І. Леніна» мідно-нікелевий сплав
1975 1 карбованець «30-річчя Перемоги у Великій Вітчизняній війні (1941–1945)» мідно-нікелевий сплав
1977 1 карбованець «60-річчя Великої Жовтневої соціалістичної революції» мідно-нікелевий сплав
1977 1 карбованець «Ігри XXII Олімпіади у Москві (Емблема Олімпіади)» мідно-нікелевий сплав
1978 1 карбованець «Ігри XXII Олімпіади у Москві (Кремль)» мідно-нікелевий сплав
1979 1 карбованець «Ігри XXII Олімпіади у Москві (МДУ)» мідно-нікелевий сплав
1979 1 карбованець «Ігри XXII Олімпіади в Москві (Освоєння космосу)» мідно-нікелевий сплав
1980 1 карбованець «Ігри XXII Олімпіади у Москві (Пам'ятник Юрію Долгорукому)» мідно-нікелевий сплав
1980 1 карбованець «Ігри XXII Олімпіади у Москві (Олімпійський факел)» мідно-нікелевий сплав
1981 1 карбованець «20-річчя першого польоту людини в космос — громадянина СРСР Ю. О. Гагаріна» мідно-нікелевий сплав
1981 1 карбованець «Радянсько-болгарська дружба» мідно-нікелевий сплав
1982 1 карбованець «60-річчя утворення СРСР» мідно-нікелевий сплав
1983 1 карбованець «20-річчя першого польоту в космос жінки — громадянки СРСР В. В. Терешкової» мідно-нікелевий сплав
1983 1 карбованець «400-річчя з дня смерті першодрукаря Івана Федорова» мідно-нікелевий сплав
1983 1 карбованець «165-річчя з дня народження Карла Маркса» мідно-нікелевий сплав
1984 1 карбованець «185-річчя з дня народження поета О. С. Пушкіна» мідно-нікелевий сплав
1984 1 карбованець «150-річчя з дня народження хіміка Д. І. Менделєєва» мідно-нікелевий сплав
1984 1 карбованець «125-річчя з дня народження фізика О. С. Попова» мідно-нікелевий сплав
1985 1 карбованець «115-річчя з дня народження В. І. Леніна» мідно-нікелевий сплав
1985 1 карбованець «165-річчя з дня народження Фрідріха Енгельса» мідно-нікелевий сплав
1985 1 карбованець «40-річчя Перемоги у Великій Вітчизняній війні» мідно-нікелевий сплав
1985 1 карбованець «XII Всесвітній фестиваль молоді та студентів у Москві» мідно-нікелевий сплав
1986 1 карбованець «275-річчя з дня народження М. В. Ломоносова» мідно-нікелевий сплав
1986 1 карбованець «Міжнародний рік миру» мідно-нікелевий сплав
1987 1 карбованець «175-річчя з дня Бородінської битви (Обеліск)» мідно-нікелевий сплав
1987 1 карбованець «175-річчя з дня Бородінської битви (Барельєф)» мідно-нікелевий сплав
1987 1 карбованець «70-річчя Великої Жовтневої соціалістичної революції» мідно-нікелевий сплав
1987 1 карбованець «130-річчя з дня народження К. Е. Ціолковського» мідно-нікелевий сплав
1988 1 карбованець «120-річчя з дня народження О. М. Горького» мідно-нікелевий сплав
1988 1 карбованець «160-річчя з дня народження Л. М. Толстого» мідно-нікелевий сплав
1989 1 карбованець «175-річчя з дня народження М. Ю. Лермонтова» мідно-нікелевий сплав
1989 1 карбованець «150-річчя з дня народження М. П. Мусоргського» мідно-нікелевий сплав
1989 1 карбованець «100-річчя з дня народження Хамзи Хакімзаде Ніязі» мідно-нікелевий сплав
1989 1 карбованець «175-річчя з дня народження Т. Г. Шевченка» мідно-нікелевий сплав
1989 1 карбованець «100-річчя з дня смерті М. Емінеску» мідно-нікелевий сплав
1990 1 карбованець «Г. К. Жуков» мідно-нікелевий сплав
1990 1 карбованець «125-річчя з дня народження Яніса Райніса» мідно-нікелевий сплав
1990 1 карбованець «500-річчя з дня народження Франциска Скорини» мідно-нікелевий сплав
1990 1 карбованець «150-річчя з дня народження П. І. Чайковського» мідно-нікелевий сплав
1990 1 карбованець «130-річчя з дня народження А. П. Чехова» мідно-нікелевий сплав
1991 1 карбованець «100-річчя з дня народження К. В. Іванова» мідно-нікелевий сплав
1991 1 карбованець «125-річчя з дня народження П. М. Лебедєва» мідно-нікелевий сплав
1991 1 карбованець «Махтумкулі» мідно-нікелевий сплав
1991 1 карбованець «550-річчя з дня народження Алішера Навої» мідно-нікелевий сплав
1991 1 карбованець «850-річчя з дня народження Нізамі Гянджеві» мідно-нікелевий сплав
1991 1 карбованець «100-річчя з дня народження С. С. Прокоф'єва» мідно-нікелевий сплав
1991 1 карбованець «XXV літні Олімпійські ігри в Барселоні (Метання списа)» мідно-нікелевий сплав
1991 1 карбованець «XXV літні Олімпійські ігри в Барселоні (Важка атлетика)» мідно-нікелевий сплав
1991 1 карбованець «XXV літні Олімпійські ігри в Барселоні (Легка атлетика)» мідно-нікелевий сплав
1991 1 карбованець «XXV літні Олімпійські ігри в Барселоні (Велоспорт)» мідно-нікелевий сплав
1991 1 карбованець «XXV літні Олімпійські ігри в Барселоні (Боротьба)» мідно-нікелевий сплав
1991 1 карбованець «XXV літні Олімпійські ігри в Барселоні (Стрибки в довжину)» мідно-нікелевий сплав
1987 3 карбованці «70-річчя Великої Жовтневої соціалістичної революції» мідно-нікелевий сплав
1989 3 карбованці «Всенародна допомога Вірменії у зв'язку з землетрусом» мідно-нікелевий сплав
1991 3 карбованці «50-річчя розгрому німецько-фашистських військ під Москвою» мідно-нікелевий сплав
1987 5 карбованців «70-річчя Великої Жовтневої соціалістичної революції» мідно-нікелевий сплав
1988 5 карбованців «Пам'ятник Петру Першому в Ленінграді» мідно-нікелевий сплав
1988 5 карбованців «Софійський собор у Києві» мідно-нікелевий сплав
1988 5 карбованців «Пам'ятник Тисячоліття Росії в Новгороді» мідно-нікелевий сплав
1989 5 карбованців «Благовіщенський собор Московського Кремля» мідно-нікелевий сплав
1989 5 карбованців «Ансамбль Регістан у Самарканді» мідно-нікелевий сплав
1989 5 карбованців «Собор Покрова на рові в Москві» мідно-нікелевий сплав
1990 5 карбованців «Великий палац у Петродворцi» мідно-нікелевий сплав
1990 5 карбованців «Матенадаран в Єревані» мідно-нікелевий сплав
1990 5 карбованців «Успенський собор у Москві» мідно-нікелевий сплав
1991 5 карбованців «Архангельський собор у Москві» мідно-нікелевий сплав
1991 5 карбованців «Державний банк» мідно-нікелевий сплав
1991 5 карбованців «Пам'ятник Давиду Сасунському в Єревані» мідно-нікелевий сплав
1977 5 карбованців «Ігри XXII Олімпіади в Москві (Ленінград)» срібло
1977 5 карбованців «Ігри XXII Олімпіади в Москві (Таллін)» срібло
1977 5 карбованців «Ігри XXII Олімпіади в Москві (Київ)» срібло
1977 5 карбованців «Ігри XXII Олімпіади в Москві (Мінськ)» срібло
1978 5 карбованців «Ігри XXII Олімпіади в Москві (Плавання)» срібло
1978 5 карбованців «Ігри XXII Олімпіади в Москві (Біг)» срібло
1978 5 карбованців «Ігри XXII Олімпіади в Москві (Конкур)» срібло
1978 5 карбованців «Ігри XXII Олімпіади в Москві (Стрибки у висоту)» срібло
1979 5 карбованців «Ігри XXII Олімпіади в Москві (Метання молота)» срібло
1979 5 карбованців «Ігри XXII Олімпіади в Москві (Важка атлетика)» срібло
1980 5 карбованців «Ігри XXII Олімпіади в Москві (Гімнастика)» срібло
1980 5 карбованців «Ігри XXII Олімпіади в Москві (Стрільба з лука)» срібло
1980 5 карбованців «Ігри XXII Олімпіади в Москві (Городки)» срібло
1980 5 карбованців «Ігри XXII Олімпіади в Москві (Ісінді)» срібло
1977 10 карбованців «Ігри XXII Олімпіади в Москві (Ігри XXII Олімпіади)» срібло
1977 10 карбованців «Ігри XXII Олімпіади в Москві (Карта СРСР)» срібло
1978 10 карбованців «Ігри XXII Олімпіади в Москві (Велоспорт)» срібло
1978 10 карбованців «Ігри XXII Олімпіади в Москві (Гребля)» срібло
1978 10 карбованців «Ігри XXII Олімпіади в Москві (Дожени дівчину)» срібло
1978 10 карбованців «Ігри XXII Олімпіади в Москві (Стрибки з жердиною)» срібло
1979 10 карбованців «Ігри XXII Олімпіади в Москві (Баскетбол)» срібло
1979 10 карбованців «Ігри XXII Олімпіади в Москві (Волейбол)» срібло
1979 10 карбованців «Ігри XXII Олімпіади в Москві (Боротьба дзюдо)» срібло
1979 10 карбованців «Ігри XXII Олімпіади в Москві (Бокс)» срібло
1979 10 карбованців «Ігри XXII Олімпіади в Москві (Підняття гирі)» срібло
1980 10 карбованців «Ігри XXII Олімпіади в Москві (Танець орла і хуреш)» срібло
1980 10 карбованців «Ігри XXII Олімпіади в Москві (Перетягування канату)» срібло
1980 10 карбованців «Ігри XXII Олімпіади в Москві (Гонки на оленячих упряжках)» срібло
1977 100 карбованців «Ігри XXII Олімпіади в Москві (Алегорія «Спорт і світ»)» золото
1978 100 карбованців «Ігри XXII Олімпіади в Москві (Стадіон ім. В. І. Леніна в Лужниках)» золото
1978 100 карбованців «Ігри XXII Олімпіади в Москві (Гребний канал в Крилатському)» золото
1979 100 карбованців «Ігри XXII Олімпіади в Москві (Велотрек)» золото
1979 100 карбованців «Ігри XXII Олімпіади в Москві (Спортивний зал «Дружба»)» золото
1980 100 карбованців «Ігри XXII Олімпіади в Москві (Олімпійський вогонь)» золото
1977 150 карбованців «Ігри XXII Олімпіади в Москві (Емблема Олімпійських ігор)» платина
1978 150 карбованців «Ігри XXII Олімпіади в Москві (Дискобол)» платина
1979 150 карбованців «Ігри XXII Олімпіади в Москві (Давньогрецькі борці)» платина
1980 150 карбованців «Ігри XXII Олімпіади в Москві (Перегони колісниць)» платина
1980 150 карбованців «Ігри XXII Олімпіади в Москві (Давньогрецькі бігуни)» платина

Банкноти 1961-1991 років[ред.ред. код]

1961 року проведено чергову грошову реформу, всі старі паперові гроші, а також монети номіналом від 5 до 20 копійок протягом січня-березня були обмінені на нові у співввідношені 1:10. Не обмінювалися тільки монети номіналом в 1, 2 і 3 копійки, які були залишені в обігу без переоцінки. Нові паперові гроші також поділялися на державні казначейські білети номіналом 1, 3 і 5 карбованців і білети Державного банку номіналом в 10, 25, 50 і 100 карбованців.

У зовнішньому оформленні банкнот відбулися певні зміни в порівнянні з грошима 1947 (1957) року. Старі мали вертикальне розташування, а нові — горизонтальне. На лицьовій стороні вказувалася назва банкнот — «Державний казначейський білет СРСР», номінал цифрами і прописом, семизначний номер з двохлітерною серією, державний герб СРСР, був напис «Державні казначейські білети забезпечуються всім надбанням Союзу РСР і обов'язкові до прийому на всій території СРСР в усі платежі для всіх установ, підприємств та осіб за номінальною вартістю», рік випуску («1961»). Купюра в 1 карбованець була і залишилася без малюнків, а тільки мала декоративні орнаменти, то на аверсі грошового знака у 3 карбованця приведений вид на Кремль з боку Москви-ріки, а 5 карбованців — зображення Спаської вежі Московського Кремля. Зворотний бік всіх трьох купюр казначейських білетів однотипний, містить позначення номіналу цифрами і прописом, в тому числі на 15 мовах союзних республік, має текст «Підробка державних казначейських білетів переслідується за законом», є віньєтки та інші декоративні форми. У лівій частині кожної банкноти є вертикальне біле поле з цифрою номіналу знизу. Банкноти мають по всьому полю водяний знак у вигляді п'ятикутних зірочок.

У банкнот номіналом у 10, 25, 50 і 100 карбованців на лицьовій стороні є їх офіційна назва: «Білет Державного Банку СРСР», герб СРСР, номінал цифрами і прописом, текст «Банківські білети забезпечуються золотом, дорогоцінними металами та іншими активами Державного банку», декоративні візерунки. На всіх чотирьох номіналах поміщений портрет (за барельєфом М. О. Соколова) В. І. Леніна в овальній рамці — на купюрі в 10 карбованців він розміщений праворуч, а портрет дивиться ліворуч, на решті купюр портрет дивиться праворуч. Права частина усіх купюр має біле вертикальне поле, знизу якого цифра номіналу на тлі розетки, під якою рік випуску («1961»). Зворотний бік даних купюр містить по два семизначних номери з двохлітерною серією, абревіатуру держави — СРСР, номінал цифрами і прописом на 15 мовах, обов'язковий напис про покарання за підробку. На реверсі двох найбільших номіналів є малюнки — на 50 карбованцях зображено урядову будівлю Московського Кремля в овальній рамці, на 100 карбованцях — панорама Московського Кремля з Водовзводною вежею на передньому плані. Ще одна відмінність цих купюр — наявність водяного знаку у формі портрета В. І. Леніна на білому полі.

Ескізи лицьового боку казначейських і банківських білетів СРСР зразка 1961-го виконані художником С. О. Поманським, а зворотнього — заслуженим діячем мистецтв РРФСР І. І. Дубасовим. Останні радянські паперові гроші були виконані на відміну від колишніх випусків у форматі уніфікованих розмірів. Найменшим був номінал в 1 карбованець, інші попарно мали однакові розміри — 3 і 5 карбованців, 10 і 25, 50 та 100 карбованців. Однаковість в розмірах полегшувала роботу фабриці Держзнаку і численним фінансовим органам при перерахунку готівки сум шляхом використання спеціальних рахункових автоматів. Паперові грошові знаки СРСР зразка 1961 року перебували в незмінному вигляді у обігу протягом 30 років — до 1991 року.

Серія 1961 року
Зображення Номінал
(карбованців)
Розміри
(мм)
Основні кольори Опис Дата
виходу
Дата
вилучення
Лицьова сторона Зворотний бік Лицьова сторона Зворотний бік водяний знак
1 советский рубль 1961 г. Аверс.jpg 1 советский рубль 1961 г. Реверс.jpg
1
105×53
бежевий
герб СРСР, номінал
номінал цифрами і прописом
на офіційних мовах республік СРСР
темні і світлі
5-кінцеві зірки
Водяной знак звёзды с банкнот СССР 1961, 1991, 1992 годов.JPG
1 січня
1961
31 грудня
1993
Soviet Union-1961 Bill 3 Obverse.jpg 3 советских рубля 1961 г. Реверс.jpg
3
113×57
зелений
герб СРСР, номінал,
вид на Московський кремль
Soviet Union-1961-Bill-5-Obverse.jpg Soviet Union-1961-Bill-5-Reverse.jpg
5
блакитний
герб СРСР, номінал,
Спаська вежа Московського Кремля
SUR 10 1961 obverse.jpg SUR 10 1961 reverse.jpg
10
124×62
червоний
профіль В. І. Леніна, герб СРСР,
номінал цифрами і прописом
Soviet Union-1961-Bill-25-Obverse.jpg Soviet Union-1961-Bill-25-Reverse.jpg
25
фіолетовий
26 липня
1993
SUR 50 1961 obverse.jpg SUR 50 1961 reverse.jpg
50
140×71
зелений
номінал цифрами і прописом на
офіційних мовах республік СРСР,
Великий кремлівський палац, Тайницька вежа
профіль Леніна
Водяной знак Ленин с банкнот СССР 1961 - 1991 годов.JPG
23 січня
1991
SUR 100 1961 obverse.jpg SUR 100 1961 reverse.jpg
100
коричневий
номінал цифрами і прописом на
офіційних мовах республик СРСР,
Водовзводна вежа
Масштаб зображень - 1,0 пікселя на міліметр
Банкноти зразку 1961 року 
Державний Банк СРСР
Номінал Дата
на купюрі
Різновид Тип
нумератор
Нумерація
Державний Казначейський Білет СРСР
зразку 1961 року
Типографія ГОЗНАК
1 карбованець 1961 АВ металографія, нумератор I типу XX, Xx, xX, xx
1 карбованець 1961 АВ металографія, нумератор II типу XX
1 карбованець 1961 АВ металографія, РВ орловський друк, нумератор II типу Xx
1 карбованець 1961 АВ металографія, РВ офсетний друк, нумератор II типу Xx
1 карбованець 1961 АВ офсет, РВ офсет, ВЗ //, нумератор II типу Xx
1 карбованець 1961 АВ офсет, РВ офсет, ВЗ \\, нумератор II типу Xx
1 карбованець 1961 АВ офсет, РВ офсет, ВЗ \\, нумератор II типу xX
1 карбованець 1961 АВ офсет, РВ офсет, ВЗ //, нумератор II типу xX, xX
3 карбованця 1961 нумератор I типу XX, Xx, xX, xx
3 карбованця 1961 нумератор II типу XX, Xx
5 карбованців 1961 нумератор I типу XX, Xx, xX, xx
5 карбованців 1961 нумератор II типу XX, Xx
Білет Державного Банку СРСР
зразку 1961 року
Типографія ГОЗНАК
10 карбованців 1961 без УФ захисту XX, Xx, xX
10 карбованців 1961 з УФ захистом xX, хх
25 карбованців 1961 без УФ захисту XX
25 карбованців 1961 з УФ захистом УФ фіолет. або жовтий XX, Хх
50 карбованців 1961 папір першого типу (матовий) XX
50 карбованців 1961 папір другого типу XX
100 карбованців 1961 папір першого типу (матовий) XX
100 карбованців 1961 папір другого типу XX

Карбованець після реформи 1991 року[ред.ред. код]

Монети зразку 1991 року[ред.ред. код]

Випущені в обіг наприкінці 1991 року, монети Державного банку СРСР є цікавим і маловивченим випуском монет. Всього було випущено п'ять монет нового зразка, номіналами 10 і 50 копійок, 1 карбованець, 5 і 10 карбованців. Частина номіналів монет цього випуску не відповідала номіналам монет зразка 1961 року, які знаходилися на той час в обігу. Так знову були випущені для масового обігу монети високих номіналів 5 і 10 карбованців, що фактично стало відображенням інфляційних процесів в країні.    

Першою в цій серії була випущена 6 квітня 1991 року з новим оформленням і в новому металі (сталь, плакована бронзою) монета у 10 копійок. Потім, 29 грудня 1991 з'явилися монети номіналами 50 копійок, 1 карбованець, 5 і 10 карбованців. Також планувалося випустити в обіг монети номіналами у 1 копійку, 5 і 20 копійок. Ймовірно, такі монети не були виготовлені монетними дворами, так як в них відпала необхідність у зв'язку з інфляцією.

Оформлення монет 1991 року було єдиним для всього випуску, за винятком невеликих змін в оформленні реверсу монети у 10 карбованців. Вперше на радянських монетах був відсутній державний герб. На аверсі замість герба СРСР в центральному колі зображена Спаська вежа Московського Кремля і купол будівлі Верховної Ради СРСР, по колу між двох обідків розташовується напис «Державний банк СРСР». На реверсі в центрі цифрами позначений номінал і словами вказано номінал монет, нижче розташована риса, розділена знаком монетного двору, ще нижче розташовується дата «1991». З боків на реверсі зображено: ліворуч пшеничний колос, праворуч дубова гілка. На реверсі монети у 10 карбованців вгорі додана невелика зірочка, прибрана риска під позначенням номіналу, змінено зображення колоса і дубового листя, написання року виконано по колу. Монети 50 копійок, 1 і 5 карбованців випущені в мідно-нікелевому сплаві. Монета у 10 карбованців — біметалічна: в кільце з мідно-нікелевого сплаву вмонтовано бронзову вставку.

На московському монетному дворі карбувалися монети номіналами 10 копійок, 5 і 10 карбованців. Ленінградський монетний двір карбував монети: 50 копійок, 1, 5 і 10 карбованців. У зв'язку з швидкозростаючою інфляцією, необхідність в монетах з такими номіналами відпала. [26]

Монети зразку 1991 року
Зображення Номінал Діаметр
(мм)
Товщина
(мм)
Маса
(г)
Матеріал Гурт Роки
випуску
Дата
вилучення
10 копеек СССР 1991 г.jpg
10
копійок
17,6
1,25
2,3
сталь, плакірований
латунню
гладкий
1991
1 січня
1999
50 копеек СССР 1991 г.jpg
50
копійок
18
1,25
2,3
мідь+нікель
рубчастий
1 рубль СССР 1991 г.jpg
1
карбованець
21
1,45
3,75
5 рублей СССР 1991 г.jpg
5
карбованців
24
1,6
5,25
переривчасто-рубчастий:
15 ділянок по 8 рифів
10 рублей СССР 1991 г.jpg
10
карбованців
25
1,95
6,25
кільце: мідь+нікель
центр: мідь+цинк
переривчасто-рубчастий:
12 ділянок по 10 рифів
1991
1992

Банкноти зразку 1991 року[ред.ред. код]

Відповідно до указу президента СРСР від 22 січня 1991 року Державним банком СРСР з 23 січня були випущені в обіг білети Державного банку номіналом 50 і 100 карбованців зразка 1991 року. Банкноти інших номіналів, включаючи нові — 200, 500 і 1000 карбованців, були випущені пізніше. Купюри випускалися без підписів посадових осіб, нумерація була двохлітерна, семизначна. Купюра в 25 карбованців була заявлена до випуску, але в обіг так і не надійшла. Банкноти номіналом 1, 3, 5, 10 і 25 карбованців зразка 1961 року і усі монети, випущені до цього часу, продовжили бути законним платіжним засобом.

Серія 1991 року
Зображення Номінал
(карбованців)
Розміри
(мм)
Основні кольори Опис Дата
виходу
Дата
вилучення
Лицьова сторона Зворотний бік Лицьова сторона Зворотний бік водяний знак
SUR 1 1991 F.jpg SUR 1 1991 B.jpg
1
105×53
бежевий
червоний
герб СРСР, номінал
номінал цифрами і прописом
російською мовою
5-кінцеві зірки
і хвилясті смуги
Водяной знак пятиконечные звёзды и волнистые полосы с банкнот СССР 1991-1992 года.jpg
27 червня
1991
31 грудня
1993
SUR 3 1991 F.jpg SUR 3 1991 B.jpg
3
113×57
зелений
рожевий
герб СРСР, номінал,
вид на Московський кремль
3 листопада
1991
SUR 5 1991 F.jpg SUR 5 1991 B.jpg
5
блакитний
рожевий
герб СРСР, номінал,
Спаська вежа Московського Кремля
5 липня
1991
SUR 10 1991 F.jpg SUR 10 1991 B.jpg
10
124×62
червоний
рожевий
профіль В. І. Леніна, герб СРСР,
номінал цифрами і прописом
темні і світлі
5-кінцеві зірки
10 липня
1991
SUR 50 1991 F.jpg SUR 50 1991 B.jpg
50
144×71
зелений
жовтий
номінал цифрами і прописом на
офіційних мовах республік СРСР,
Великий кремлівський палац, Тайницька вежа
профіль Леніна
Водяной знак Ленин с банкнот СССР 1961 - 1991 годов.JPG
23 січня
1991
26 липня
1993
SUR 100 1991 F.jpg SUR 100 1991 B.jpg
100
бежевий
коричневий
синій
номінал цифрами і прописом на
офіційних мовах республік СРСР,
Водовзводна вежа
SUR 200 1991 F.jpg SUR 200 1991 B.jpg
200
144×71
зелений
коричневий
Палац З'їздів, Троїцька башта
30 листопада
1991
SUR 500 1991 F.jpg SUR 500 1991 B.jpg
500
червоний
бордовий
зелений
будівля президії ВР СРСР, Спаська вежа
24 грудня
1991
SUR 1000 1991 F.jpg SUR 1000 1991 B.jpg
1000
зелений
коричневий
вид на Московський кремль
з боку Василівський спуск
19 березня
1992
Масштаб зображень - 1,0 пікселя на міліметр

Банкноти зразку 1992 року[ред.ред. код]

Білети Державного банку номіналами 50, 100, 200, 500, 1000 рублів зразка 1992 року були в обігу до 26 липня 1993 року. Обмін білетів випусків 1991 - 1992 проводився в установі Ощадного банку до 1 вересня 1993.

Серія 1992 року
Зображення Номінал
(рублів)
Розміри
(мм)
Основні кольори Опис Дата
виходу
Дата
вилучення
Лицьова сторона Зворотний бік Лицьова сторона Зворотний бік водяний знак
SUR 50 1992 F.jpg SUR 50 1992 B.jpg
50
140×71
зелений
жовтий
профіль В. І. Леніна, герб СРСР,
номінал цифрами і прописом
номінал цифрами і прописом російською мовою,
Великий кремлівський палац, Тайницька вежа
5-кінцеві зірки
і хвилясті смуги
1 липня
1992
26 липня
1993
SUR 100 1991 (2) F.jpg SUR 100 1991 (2) B.jpg
100
бежевий
коричневий
синій
номінал цифрами і прописом на
російською мовою, Водовзводна вежа
темні і світлі
5-кінцеві зірки
4 березня
1992
SUR 200 1992 F.jpg SUR 200 1992 B.jpg
200
144×71
зелений
коричневий
Палац З'їздів, Троїцька вежа
5-кінцеві зірки
і хвилясті смуги
1 липня
1992
SUR 500 1992 F.jpg SUR 500 1992 B.jpg
500
червоний
бордовий
зелений
будівля президії ВР СРСР, Спаська вежа
темні і світлі
5-кінцеві зірки
Водяной знак звёзды с банкнот СССР 1961, 1991, 1992 годов.JPG
SUR 1000 1992 F.jpg SUR 1000 1992 B.jpg
1000
зелений
коричневий
вид на Московський кремль
з боку Василівського спуску
Масштаб зображень - 1,0 пікселя на міліметр

Назва грошової одиниці в різних мовах[ред.ред. код]

До кінця існування Радянського Союзу слово «рубль» для позначення даної грошової одиниці в українській мові не використовувалось. Російська назва «рубль» дублювалась через відповідники українською та іншими мовами союзних республік (у т.ч. й на самих банкнотах):

мова На національній мові
карбованець копійка
Російська мова рубль копейка
Українська мова карбованець копійка
Білоруська мова рубель капейка
Узбецька мова сўм тийин
Казахська мова сом тиын
Грузинська мова მანეთი კაპიკი
Азербайджанська мова манат гəпик
Литовська мова rublis kapeika
Молдавська мова рублэ копейкэ
Латиська мова rublis kapeika
Киргизька мова сом тыйын
Таджицька мова сӯм танга
Вірменська мова ռուբլի կոպեկ
Туркменська мова манат көпүк
Естонська мова rubla kopikas

З розпадом СРСР і появою власних грошових одиниць у нових незалежних державах, дана грошова одиниця стала національною валютою Росії. Назва «карбованець» для позначення російської грошової одиниці не вживається — натомість, її називають «рубль», як і в російській мові.

Джерела[ред.ред. код]

  1. «Нумизматический словарь «РУБЛЬ»». numizm.ru. Процитовано 4 лютого 2015.  (рос.)
  2. «БОНЫ СССР 1961 - 1991 годов.». omonetax.ru. Процитовано 6 січня 2015.  (рос.)
  3. «Монеты СССР регулярного чекана». kolekcioner.net.ua. Процитовано 3 лютого 2015.  (рос.)
  4. «Бумажно-денежное обращение на территории Беларуси в XVIII - XX веках». bonistikaweb.ru (БАЮРА О.М.). 2003. Процитовано 25 січня 2015.  (рос.)
  5. «Бумажно-денежное обращение на территории Беларуси в XVIII - XX веках». bonistikaweb.ru (БАЮРА О.М.). 2003. Процитовано 25 січня 2015.  (рос.)
  6. «Бумажно-денежное обращение на территории Беларуси в XVIII - XX веках». bonistikaweb.ru (БАЮРА О.М.). 2003. Процитовано 25 січня 2015.  (рос.)
  7. «Бронзовые монеты СССР 1926 - 1935 годов». moneta-russia.ru. 2015. Процитовано 1 лютого 2015.  (рос.)
  8. «Медно - никелевые монеты 1931 - 1934 гг. 10, 15, 20 копеек». moneta-russia.ru. 2015. Процитовано 1 лютого 2015.  (рос.)
  9. «Серебряные монеты СССР 1924-1931, разновидности, цены». moneta-russia.ru. 2015. Процитовано 1 лютого 2015.  (рос.)
  10. «Медно-никелевые монеты 1931-1934 годов». zauralklad.ru. 2015. Процитовано 1 лютого 2015.  (рос.)
  11. «Тиражи монет СССР». coins.su. Процитовано 3 лютого 2015.  (рос.)
  12. «Билеты Государственного Банка СССР 1928гг.». fox-notes.ru. 2015. Процитовано 6 лютого 2015.  (рос.)
  13. «Бумажно-денежное обращение на территории Беларуси в XVIII - XX веках». bonistikaweb.ru (БАЮРА О.М.). 2003. Процитовано 25 січня 2015.  (рос.)
  14. «Бумажно-денежное обращение на территории Беларуси в XVIII - XX веках». bonistikaweb.ru (БАЮРА О.М.). 2003. Процитовано 25 січня 2015.  (рос.)
  15. «Медно - никелевые монеты 1935 - 1936 гг.». moneta-russia.ru. 2015. Процитовано 1 лютого 2015.  (рос.)
  16. «Тиражи монет СССР». coins.su. Процитовано 3 лютого 2015.  (рос.)
  17. «Бумажно-денежное обращение на территории Беларуси в XVIII - XX веках». bonistikaweb.ru (БАЮРА О.М.). 2003. Процитовано 25 січня 2015.  (рос.)
  18. «Бумажно-денежное обращение на территории Беларуси в XVIII - XX веках». bonistikaweb.ru (БАЮРА О.М.). 2003. Процитовано 25 січня 2015.  (рос.)
  19. «Бумажно-денежное обращение на территории Беларуси в XVIII - XX веках». bonistikaweb.ru (БАЮРА О.М.). 2003. Процитовано 25 січня 2015.  (рос.)
  20. «Бумажно-денежное обращение на территории Беларуси в XVIII - XX веках». bonistikaweb.ru (БАЮРА О.М.). 2003. Процитовано 25 січня 2015.  (рос.)
  21. «Денежные знаки образца 1947 года». russian-money.ru. Процитовано 4 лютого 2015.  (рос.)
  22. «Государственные казначейские билеты СССР 1947г.». fox-notes.ru. 2015. Процитовано 4 лютого 2015.  (рос.)
  23. «Банкноты СССР образца 1947 и 1957 года». russian-money.ru. Процитовано 4 лютого 2015.  (рос.)
  24. «Монеты 1961-1991 года выпуска». itacoins.com. 2015. Процитовано 1 лютого 2015.  (рос.)
  25. «Тиражи монет СССР». ussr-coins.ru. Процитовано 3 лютого 2015.  (рос.)
  26. «Монеты ГКЧП, выпущенные Государственным Банком СССР в 1991 году». russian-money.ru. Процитовано 25 січня 2015.  (рос.)

Посилання[ред.ред. код]