Радянський карбованець

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Радянський рубль
Карбованець

советский рубль (рос.)

Монети і банкноти
Монети 1, 2, 3, 5, 10, 15, 20, 50 копійок, 1, 5, 10 рублів
Банкноти 1, 3, 5, 10, 25, 50, 100, 200, 500, 1000 рублів

Карбо́ванець (російська назва — рубль) — основна російська і радянська грошова одиниця, що виникла на початку 14 ст., але до початку 18 ст. була тільки лічильною одиницею. Містила в собі 100 «новгородських денег» (або 200 «московських денег»), що з 1535 дістали назву «копейних денег», або копійок. Реальною срібною монетою на 100 копійок, рівною певний час західньоєвропейському талерові, карбованець став з 1704 р. З 1715 рубль карбовано аж до 1924 (за винятком 19171920). В Україні запроваджено в обіг з почтаку 18 ст.; .

В СРСР карбованець випускаються Державним Банком СРСР у деномінаціях 100, 50, 25 і 10 карбованців та Державню Скарбницею СРСР в деномінаціях 5, 3 й 1 карбованців та 1 карбованець міднонікльовий. Серед інших карбованець має також напис українською мовою — «карбованець». Оскільки банкові чеки в СРСР були не дуже поширені, більшість прямих розрахунків велося готівкою і тому кількість карбованців в обігу була надзвичайно велика. Карбованці друкувалися в Москві й Ленінграді. Республіканський відділ Державного Банку СРСР у Києві одержував резервний приділ карбованців з Москви раз на місяць, а випускав карбованці в обіг тільки за директивами Москви кожного третього дня; т. ч. уряд УРСР забезпечений власними фінансами тільки впродовж трьох днів (крім кредиту).

Купівельна сила карбованця здиференційована державою залежно від типів ринків та цін. Так, 1973 у Києві, на харчових базарах, купівельна сила карбованця становила тільки 65% того, що в державних крамницях, а в інвалютних крамницях, що продають за закордонні «сертифікатні» карбованці (що їх надсилають емігранти додому, привозять туристи тощо) була на 57% вища, ніж у державних харчових крамницях.

Карбованець був суто внутрішньою, не вільнообмінною валютою; вивіз і ввіз карбованців через кордон у сумах більших, ніж 30 карбованців на особу, був заборонений. За кордоном карбованців в обігу не існувало, хоч всі зовнішні торгівельні й платіжні розрахунки перечислялися на карбованці за паритетами валют, то визначаються Державним Банком СРСР щомісяця.

У 1950, головним для розрахунків з закордоном, карбованець було поставлено на високу золоту базу (0,222168 г), хоч його купівельна сила всередині країни була тоді на 45% нижча, ніж перед війною. 15 листопада 1960 золотий «вміст» карбованця підвищено до 0,987412 г і одночасно замінено 10 старих карбованців на один новий. Цим карбованець здевальвавано на 55,5%, але його вартість і далі завищена.

(За один карбованець) 1913 1930 1938 1950 1961 1973
Американських доларів 0,51 0,51 0,19 0,25 1,11 1,33
Британських фунтів 0,10 0,10 0,04 0,09 0,40 0,54
Французьких франків 2,67 12,90 6,54 87,72 5,44 6,06
Німецьких марок 2,16 2,14 0,47  — 4,44 3,80
Чехо-словацьких корон  — 16,95 5,41 12,50 8,00 8,00
Польських злотих  — 4,44 1,10 1,00 4,44 4,44
Угорських форинтів  — 2,86  — 2,93 13,04 13,04
Румунських леїв  — 76,92  — 37,45 6,67 6,67

Держбанк купував один грам золота за один карбованець, проте на чорному ринку в Одесі за один карбованець можна було купити лише 0,07 г золота станом на 1973 р. Один американський долар на чорному ринку в Одесі коштував 20 карбованців у 1955, 28 карбованців у 1960, 2,6 карбованця у 1965, 6,15 карбованця у 1970 і 5 карбованців у 1973. Натомість «сертифікатний» карбованець у Нью-Йорку коштував у 1973 2,60 долара. Політика завищення карбованця призводила до того, що експорт товарів з СРСР і з України був менше вигідний, ніж імпорт; одержання кредитів за кордоном було вигідніше, ніж надавання позик за кордон, а також було дуже вигідно одержувати гроші й пакунки, як і вести обрахунки з туристами з-за кордону.

Хоч карбованець не був вільнообмінною валютою, зміни вартості закордонних валют змушували Держбанк СРСР постійно змінювати паритети карбованця, а це, хоч і сповільнено, впливало на купівельну силу карбованця всередині країни через ціни експортних та імпортних товарів, бо держава мусила порівнювати ціни і виплачувати їх внутрішнім продуцентам і споживачам у карбованцях.

Назва грошової одиниці в різних мовах[ред.ред. код]

До кінця існування Радянського Союзу слово «рубль» для позначення даної грошової одиниці в українській мові не використовувалось. Російська назва «рубль» дублювалась через відповідники українською та іншими мовами союзних республік (у т.ч. й на самих банкнотах):

мова На національній мові Транслітерація українською кирилицею
карбованець копійка карбованець копійка
Російська мова рубль копейка рубль капєйка
Українська мова карбованець копійка - -
Білоруська мова рубель капейка рубєль капєйка
Узбецька мова сўм тийин
Казахська мова сом тиын
Грузинська мова მანეთი კაპიკი манеті капікі
Азербайджанська мова манат гəпик
Литовська мова rublis kapeika рубліс капейка
Молдавська мова рублэ копейкэ
Латиська мова rublis kapeika рубліс капейка
Киргизька мова сом тыйын
Таджицька мова сӯм танга
Вірменська мова ռուբլի կոպեկ рублі копек
Туркменська мова манат көпүк
Естонська мова rubla kopikas рубла копікас

З розпадом СРСР і появою власних грошових одиниць у нових незалежних державах, дана грошова одиниця стала національною валютою Росії. Назва «карбованець» для позначення російської грошової одиниці не вживається — натомість, її називають «рубль», як і в російській мові.

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]


Gold Currency Symbols.svg Це незавершена стаття про гроші.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.