35 кіло надії
| 35 кіло надії (повість) | ||||
|---|---|---|---|---|
| фр. 35 kilos d'espoir | ||||
 | ||||
| Жанр | підліткова література | |||
| Форма | роман | |||
| Автор | Анна Гавальда | |||
| Мова | французька | |||
| Написано | 2002 року | |||
| Опубліковано | 2002 | |||
| Країна |
 Франція | |||
| Переклад | Світлана Перець | |||
|
| ||||
«35 кіло надії» (фр. 35 kilos d'espoir) — повість французької письменниці Анни Гавальди, написана 2002 року.
Історія створення книги[ред. | ред. код]
Анна Гавальда певний час працювала вчителькою французької мови. У неї був учень, який зовсім не хотів учитися. Спочатку вона ставилась до нього зневажливо. Та якось він приніс у школу власноруч змайстровану модель корабля «Титанік». Для його виготовлення потрібно було терпіння, старанність і тисяча годин копіткої праці. Гавальда попросила його принести всі свої роботи і в школі влаштували велику виставку того хлопчика. Тоді найгірший учень став найпопулярнішим. Повість «35 кіло надії» письменниця написала на честь дітей, які у школі залишаються непоміченими. Таким дітям книга додає сили, щоб не зламатися.
Сюжет[ред. | ред. код]
Ґреґуар розповідає про себе і про кошмар, яким для нього стала школа. Він ненавидів школу, її запах, вчителів, бо йому там було не цікаво. Двічі Ґреґуар залишався на другий рік. Навчається у шостому класі. Батьки сварять його за погані оцінки, а Ґреґуар подумки щось майструє: космічний корабель для зоряних війн із «Лего-систем», або апарат для видавлювання зубної пасти, чи гігантську піраміду із дерев'яного конструктора. Підготовка домашнього завдання для хлопця є знущанням. Зрештою хлопця відчислили зі школи. У жодному навчальному закладі не хотіли приймати хлопця. Через нього сварилися батьки. Більше всього на світі він любив дідуся. Ґреґуар любив майструвати і складати «Лего», йому вдалося стати учнем коледжу Граншан. Завдяки дідусеві хлопець навчився домагатися поставленої мети і доводити справу до кінця.
Тема і проблематика повісті[ред. | ред. код]
Анна Гавальда розповідає про:
- вибір життєвого шляху та виживання у світі, в якому важко адаптуватися через певні розумові проблеми
Письменниця порушує низку проблем:
- сімейні стосунки, спілкування між батьками і дітьми
- ставлення до літніх людей, яким бракує уваги
- шкільна атмосфера
- мрії та шлях до їхнього здійснення
- профільне навчання
Головна думка повісті: важливо підтримувати тих, кого любиш і усвідомлювати, що кожна людина у чомусь талановита і варта уваги.
Герої[ред. | ред. код]
Дюбоск Ґреґуар[ред. | ред. код]
Ґреґуар — тринадцятирічний французький хлопчик. Щасливим він був тільки до того часу, коли пішов у школу: дивився мультфільми, грався, малював і придумував пригоди для плюшевого песика. За словами першої вчительки у нього: «Голова як решето, золоті руки і величезне серце». Ґреґуар обожнює свого діда, майструє вироби і ненавидить школу. Йому доводиться вирішувати дорослі проблеми. Ґреґуар сам обирає коледж і пише зворушливого листа директору. Він думає про дідуся, коли проходить вступні випробування, і коли лізе по канату. Для хворого дідуся Ґреґуар робить над собою зусилля, і, можливо, саме завдяки йому дід Леон одужав.
Дід Леон[ред. | ред. код]
Дід Леон — найближча для хлопчика людина. Свого часу у школі він вчився на «відмінно» з усіх предметів, був першим з математики, з французької мови, з англійської, з історії. У сімнадцять років він розпочав навчання у Вищій політехнічній школі. А потім Леон будував мости, транспортні розв'язки, тунелі, греблі. Він мудрий, розуміє і підтримує Ґреґуара.
Екранізація[ред. | ред. код]
За романом Анни Гавальди 2010 року створено однойменний фільм «35 кілограмів надії» режисера Олів'є Ланґлуа.
Посилання[ред. | ред. код]
- «35 кіло надії». Анна Гавальда, пер. з фр. Кашуба Євдокія // ЛітАрхів (укр.)
Див. також[ред. | ред. код]
Джерела[ред. | ред. код]
- Ольга Гузь А. Гавальда. «35 кіло надії». Провідні ідеї твору та особливості їх художнього втілення: урок № 60 / О. Гузь, С. Тіхоненко. — Журнал «Зарубіжна література в школах України», К., 2016, № 3.