85-та мотострілецька дивізія (СРСР)
| 85-та мотострілецька дивізія (1957—1992) | |
|---|---|
| рос. 85-я мотострелковая Ленинградско-Павловская Краснознамённая дивизия | |
| На службі | 1941 — 1992 |
| Країна |  Радянський Союз |
| Гарнізон/Штаб |  Російська РФСР |
85-та мотострілецька Ленінградсько-Павловська Червонопрапорна дивізія (85 МСД, в/ч 22316) — з'єднання мотострілецьких військ Радянської армії чисельністю у дивізію, що існувало у 1941—1992 роках. Дивізія дислокувалася у м. Новосибірськ.
Після розпаду СРСР у 1992 році перейшла до складу Збройних сил Російської Федерації.
2-га дивізія народного рушення створена 1941 року з робітників Ленінграду.
У вересні 1941 року дивізія перейменована на 85-ту стрілецьку дивізію. Усі 900 днів блокади формування перебувало у Ленінграді.
Найменовання Павловська дивізії надано 1944 року за взяття Павловська.
1945 року 85-та дивізія передислокована у Бердськ під Новосибірськом.
1949 року дивізію передислоковано до селища Ярково (Шиловський полігон або гарнізон)[1] й Новосибірськ.
1967 року дивізія нагороджена орденом Червоного Прапора за прорив блокади Ленінграда.
Після розпаду СРСР у 1992 році дивізія перейшла до складу Збройних сил Російської Федерації.
- 59-й мотострілецький полк (Новосибірськ, Новосибірська область) — озброєний БТР
- 141-й мотострілецький полк (Шилово, Новосибірська область)
- 228-й мотострілецький полк (Новосибірськ, Новосибірська область) — озброєний БМП
- 386-й танковий полк
- ↑ Удалили селезенку солдату-срочнику из Искитима после избиения командиром. КУРЬЕР.СРЕДА.Бердск - новости Бердска. 17 грудня 2015. Архів оригіналу за 29 січня 2020. Процитовано 29 січня 2020. [Архівовано 2020-01-29 у Wayback Machine.]
- Феськов В.И., Калашников К.А., Голиков В.И., Слугин С.А. Часть 1 (Сухопутные войска) // Вооруженные Силы СССР после Второй мировой войны: от Красной Армии к Советской. — Томск, 2013. — 640 с. — ISBN 978-5-89503-530-6.
- Michael Holm, 85th Leningradsko-Pavlovskaya Red Banner Motorised Rifle Division(англ.) // ww2.dk
