Стекінг

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 10:29, 15 жовтня 2015, створена Олег.Н (обговорення | внесок) (категоризація)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кристалічна структура тринітрофлюорену, зв'язана у молекулярних щипцях за допомогою стекінгової взаємодії[1]

Сте́кінг (від англ. stacking — «укладання в стопку») — термін супрамолекулярної хімії, що означає паралельне укладання молекул ароматичних сполук за допомогою взаємодії між паралельними поверхнями ароматичних кілець. Найвідоміший приклад стекінгу — укладання пар основ в молекулі B-форми ДНК. Стекінг також часто відбувається в білках, де два відносно неполярні кільця мають перекриття пі-орбітелей. Точна природа таких взаємодій (який внесок вносять електростатичні та неелектростатичні взаємодії) залишається відкритим питанням.

Примітки

  1. A. Petitjean, R. G. Khoury, N. Kyritsakas and J. M. Lehn (2004). Dynamic Devices. Shape Switching and Substrate Binding in Ion-Controlled Nanomechanical Molecular Tweezers. J. Am. Chem. Soc. 126 (21): 6637—6647. doi:10.1021/ja031915r.