Полегшене резервування

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 15:44, 11 травня 2016, створена SOMBot (обговорення | внесок) (більше не розпізнається як ізольована)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Поле́гшене резервува́ння — спосіб резервування елементів, при якій резервні елементи знаходяться в частково навантаженому стані і мають меншу інтенсивність відмов, ніж основні елементи. Полегшене резервування використовується в радіоелектронній апаратурі. Граничними випадками полегшеного резервування є навантажене резервування і ненавантажене резервування. При дослідженні систем з полегшеного резервування звичайно припускають, що ймовірність відмови за час для основного елемента рівна , а для резервного , де . Хай система складається з основних і резервних елементів. Якщо елементи, що відмовили, не відновлюються, то середній час до відмови системи, що характеризується наявністю елементів, що відмовили. Якщо елементи, що відмовили, відновлюються, причому є операторів, кожний з яких відновлює один елемент за випадковий час з густиною , то стаціонарна ймовірність безвідмовної роботи системи рівна , де при , , при . Остання формула у разі виконується також при довільному розподілі часу відновлення елемента, якщо середній час відновлення рівний . Математичне сподівання довжини інтервалу між відмовами такої системи дорівнює При розподіл цього інтервалу при відповідній зміні масштабу часу збігається до експоненційного розподілу.

І. М. Коваленко

Література[ред. | ред. код]