Радіоелектронна апаратура

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Jump to navigation Jump to search

Радіоелектро́нний за́сіб (РЕЗ) — технічний засіб, призначений для передавання та/або приймання радіосигналів радіослужбами (визначення терміну в Законі України «Про радіочастотний ресурс України»[1]).

Радіоелектро́нна апарату́ра (скорочено — РЕА) — технічні засоби, що створені на принципах електроніки та радіотехніки та призначені для передавання, приймання, перетворення та обробки інформації з використанням електромагнітної енергії.

Класифікація радіоелектронної апаратури[ред.ред. код]

Радіоелектронну апаратуру поділяють за такими ознаками:

Користувачі[ред.ред. код]

Закон України «Про радіочастотний ресурс України» визначає термін радіоелектронний засіб спеціального призначення, як радіоелектронний засіб, призначений для здійснення діяльності спеціальних користувачів відповідно до їх функціональних обов'язків[1].

Спеціальні користувачі[ред.ред. код]

До спеціальних користувачів радіочастотного ресурсу в Україні віднесені підрозділи і організації :

якщо їх діяльність пов'язана з використанням радіоелектронних засобів виключно для виконання функціональних обов'язків і за умови їх фінансування виключно за рахунок Державного бюджету України,

  • центрального органу виконавчої влади в галузі транспорту в частині застосування радіоелектронних засобів об'єднаної цивільно-військової системи організації повітряного руху України та забезпечення польотів і в частині застосування радіоелектронних засобів Державною спеціальною службою транспорту.

Загальні користувачі[ред.ред. код]

Загальні користувачі радіочастотного ресурсу України поділяються на такі групи:

  1. суб'єкти господарювання, які користуються радіочастотним ресурсом України для надання телекомунікаційних послуг, за винятком розповсюдження телерадіопрограм;
  2. суб'єкти господарювання, які здійснюють розповсюдження телерадіопрограм із застосуванням власних або орендованих радіоелектронних засобів;
  3. технологічні користувачі і радіоаматори — юридичні чи фізичні особи, які користуються радіочастотним ресурсом України без надання телекомунікаційних послуг.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • Основи надійності радіоелектронних пристроїв : Навч. посіб. для студ. радіотехн. спец. вузів України / Л. А. Недоступ, М. Д. Кіселичник, Ю. Я. Бобало; Держ. ун-т "Львів. політехніка". - Л., 1998. - 219 c. - Бібліогр.: 24 назв.
  • Якість, надійність радіоелектронної апаратури. Елементи теорії і методи забезпечення : монографія / Ю. Я. Бобало, Л. А. Недоступ, М. Д. Кіселичник ; М-во освіти і науки України, Нац. ун-т "Львів. політехніка" ; за ред. Л. А. Недоступа. – Л. : Вид-во Львів. політехніки, 2013. – 192, [4] с. : іл. – Бібліогр.: с. 190-192 (52 назви). – ISBN 978-617-607-481-6