Теплопровідність мінералів

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 22:15, 3 червня 2017, створена Kossa b (обговорення | внесок) (оформлення)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Теплопровідність мінералів (рос. теплопроводность минералов, англ. thermoconductivity of minerals, нім. Wärmeleitung f (Wärmeleitfähigkeit f) der Minerale) — швидкість передавання тепла в мінералах, яка залежить від кристалографічного напряму. Поверхня, що характеризує Т.м. кубічної сингонії має вигляд кулі. Поверхня теплопровідності для мінералів середніх сингоній має вигляд еліпсоїда обертання. В мінералах нижчих сингоній поверхня теплопровідності відповідає тривісному еліпсоїду, в якому 3 взаємно перпендикулярні осі не дорівнюють одна одній.

Див. також

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2013. — Т. 3 : С — Я. — 644 с.
  • Лазаренко Є.К., Винар О.М. Мінералогічний словник, К.: Наукова думка. - 1975. – 774 с.
  • Чепурний М. М. Основи технічної термодинаміки / М. М. Чепурний, С. Й. Ткаченко – Вінниця : Поділля-2000, 2004. – 358 с.